Квіточки від Митного союзу, або Великий прокол «білоруського економічного дива»
Якось не складаються відносини між членами Митного союзу. Увесь час їх тягне в різні боки, причому Білорусію і Казахстан в протилежну сторону від Росії. Скандали розпалюються один за одним і роботи у головного санітарного лікаря Росії Онищенка весь час сила-силенна.
Слабкою ланкою в союзі трьох виявилася Білорусь. У нас не звернули достатньої уваги на те, що в розпал торговельної війни України з Росією бацька Лукашенко обрушився на сусідів із звинуваченнями в зухвалому обмані. Натяк виявився досить прозорим. У Москві все це просто проігнорували, не вперше білоруський президент так виступає, все одно нікуди не подінеться і з союзу не випаде.
Бути або не бути Білорусі в Митному союзі — її внутрішня справа. В умовах, коли нам намагаються просто викрутити руки, щоб і Україна приєдналася до об’єднання трьох, придивитися до становища сусідів дуже корисно.
Почнемо з двох, здавалося б незв’язаних подій. У Мінську затримано генерального директора «Уралкалію» Владислава Баумгертнера, який прибув до країни на запрошення її прем’єра Михайла Мясниковича. Це сталося майже місяць потому після скандального розриву відносин компанії з «Білоруськалієм». Слідчий комітет Білорусії підозрює топ-менеджера в зловживанні службовими повноваженнями і завданні «Білоруськалію» і державі збитків на 100 млн доларів.
Проблема в тому, що «Уралкалій» і Білоруськалій» із скандалом розірвали свої відносини в червні після того, як своїм указом президент Лукашенко дозволив останньому продавати свою продукцію не лише через загального трейдера.
Чисто комерційна, на перший погляд, справа набула політичного забарвлення. Абсолютно зрозуміло, що взято в заручники високопоставленого менеджера великої російської компанії. Головною є пряма вказівка російському великому бізнесу на правила ведення справ з Білоруссю. Одночасно Кремлю показується, щоб не втручався і свій бізнес не захищав. Інакше підуть такі справи.
Друга проблема полягає в тому, що нападки на «Уралкалій» викликано загальним стрімким падінням білоруської економіки. Вже тривалий час вона підтримується на плаву за рахунок державних дотацій. При цьому виробляється низькоякісна продукція, яка не знаходить збуту. А якщо виробляються товари прийнятної якості, наприклад продукти харчування, то в рамках МС їм ставлять всілякі перешкоди, перевірки і обмеження. Про засилля білоруського молока і м’яса в Росії буквально волають російські виробники і вимагають вжити заходів. Що і робиться. Онищенко на варті.
Затоварювання складів стало лихом білоруської промисловості. За даними «Білстату», на кінець травня 2013 року, складські запаси оцінювалися в 33,3 трлн білоруських рублів (3,8 млрд доларів), збільшившись з початку року на 1,29 млрд доларів. Нереалізованого взуття скупчилося 3,7 млн пар. Запаси тракторів, за офіційними даними на кінець першого півріччя, становили 11,5 тис. машин (за неофіційними 20 тис.), що становить 200% щодо середньомісячного обсягу виробництва. Зараз трактор пропонують придбати на Мінському тракторному заводі за 19 тис. доларів, фактично за викидною ціною.
Результат позначається на бюджеті. Як повідомив заступник міністра фінансів Білорусі Максим Єрмолович, «за нашими оцінками, до республіканського бюджету недонадійде 9 трлн рублів (1,02 млрд доларів — Авт.). В першу чергу, це пов’язано із зниженням надходжень за податком на прибуток, зважаючи на те що прибуток в економіці мав би бути більшим».
Уряд збирається покрити дефіцит підвищенням акцизів на паливо. Уже у вересні їх планується підвищити на 30-40%, а це неминуче призведе до їх подорожчання. За оцінками експертів, на 7—10% мінімум. Наступного року акцизи на паливо мають зрости в 2,5—3 рази.
Президент країни Олександр Лукашенко попередив про скорочення витрат на науку. І обгрунтував це. «Науковці — розумні люди. Мають заробити і собі, і державі». Далі йдуть витрати на спорт. Їх буде істотно скорочено. «Більше шалених грошей в спорті не буде», — заявив президент. Відомі спортсмени зазначили, що до них шалені гроші і раніше не доходили.
Наскільки є складним економічний стан, ілюструє вказівка Лукашенко оптимізувати військові витрати, зосередивши їх на найважливіших напрямах. Скоротяться на 20% витрати на утримання чиновників і вчителів. У новому сезоні з вересня підвищуються тарифи ЖКГ. У стадії обговорення — введення податку на непрацюючих.
Вочевидь, що настає кінець «білоруському економічному диву». Напевно, Лукашенко сподівався на подальші російські дотації у вигляді низьких цін за енергоресурси як плату за політичну і економічну лояльність при вступі до Митного союзу. Москва, на його думку, виявилася невдячною і дотації різко зменшила, а ціни збільшила.
Як результат — високі податки, крадіжка і корупція, відсутність приватного бізнесу і будь-яких інших інвестицій, окрім державних. Експерти попереджали, що для білоруської економіки входження до Митного союзу може закінчитися крахом. У московській «Независимой газете» білоруський економіст Леонід Заїко зазначає: «Ми створили дуже погані умови для взаємного товарообміну. Створення Митного союзу було великим проколом. Експорт Білорусії впав на 25%».
Заїжджі московські агітатори за Митний союз і їх українські спільники весь час лякають крахом української економіки у разі підписання Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС, оскільки наш ринок заполонять європейські товари. І розповідають нам легенди про те, яке нас чекає щастя в Митному союзі. Сперечатися з ними марно. Потрібно просто поглянути на Білорусію та її економіку. Таке ж очікує і нас, якщо відмовимося від європейського курсу.
