Європа готує ноту монополісту

Європейська комісія завершує формальну заяву для російського монополіста про інформування щодо звинувачень, висунутих під час розслідування підозр у неконкурентній ціновій політиці. Про це повідомив комісар ЄС з питань конкуренції Хоакін Альмунія. «Наше розслідування продовжується. Це питання, яке стосується правил конкуренції...» — сказав Альмунія. Він відмовився коментувати часові рамки розслідування та коли заяву можуть доставити «Газпрому».

Паралельно одна з країн-учасників ЄС, здається, відстояла своє право на перегляд ціни російського газу для себе. Днями прем’єр-міністр Литви Альгірдас Буткявічюс заявив, що він поки не є оптимістом щодо ціни газу, яку голова «Газпрому» Олексій Міллер пообіцяв знизити для країни, повідомляє портал «Українська енергетика» з посиланням на матеріали The Lithuania Tribune. Щоправда прем’єр, посилаючись на комерційну таємницю, відмовився називати ціну, яку запропонував «Газпром» для Литви, але підкреслив, «що для Литви ціну може бути знижено, і вони схильні зробити це».

«Я вважаю, що «Газпром» мав знижувати ціну для нас давно, і попередній уряд подав позов на 1,45 мільярда євро до Міжнародного арбітражного суду, маючи достатні підстави. «Газпром» дуже добре знає, що програє цю справу, адже вже програв пару таких справ у Європі. Тому вони кинулися сюди, щоб нібито запропонувати нижчі ціни», — прокоментувала дії монополіста президент Литви Даля Грибаускайте.

За словами Буткявічюса, Литва, ймовірно, підпише з російським монополістом нову угоду на постачання газу, але вона не буде довготерміновою. «Ми погодилися, що після візиту вони надішлють нам питання у письмовому вигляді, і тоді настане час для переговорів експертів», — розказав він про деталі перемовин з «Газпромом» у питанні зниження ціни на газ. Але попри той факт, що перегляд газової ціни вже завізовано офіційно, Литва не збирається відмовлятися від свого арбітражного аргументу. «Що стосується відкликання позову, ми повідомили, що не маємо таких можливостей, не бачимо таких можливостей зараз. Це те, що треба обговорити окремо, після порівняння ціни газу в Литві та в інших країнах. Розмір збитку визначено, і цей збиток може бути відшкодовано так, як може бути домовлено. Я не бачу інших варіантів», — підкреслив Буткявічюс. Незговірливою Литва виступає ще в одному важливому для монополіста питанні — впровадження Третього енергетичного пакету ЄС. Прем’єр-міністр Литви підтвердив, що «Газпром» все ще хоче відкласти кінцевий термін його запровадження в країні. «Є певні побажання, проте ми чітко заявили, що це питання більше не обговорюється», — сказав високопосадовець.

Українські чиновники, вочевидь, натхненні прикладом Литви й заявою ЄС, і собі вкотре підняли питання справедливості ціни російського блакитного палива для нашої країни. Ряд ЗМІ поширили інформацію, що під час зустрічі з фракцією Партії регіонів 4 вересня Президент України засудив російських партнерів у порушенні цілого ряду домовленостей. Мовляв, наш гарант поскаржився на «неохайність у відносинах», маючи на увазі невиконання взятих на себе російською стороною зобов’язань, порушення домовленостей і прагнення «принизити і задавити». А це завдає образи всій Україні, резюмував Президент.

Нагадаємо, що під час узгодження Харківських угод російська сторона на найвищому рівні пообіцяла, що частиною досягнутих домовленостей стане зміна формули ціни газу, що продається «Газпромом» в Україну.

Чи може Україна виторгувати, і як в контексті подій в ЄС зробити для себе зменшення ціни газу в «Газпромі»? «День» запитав експертів.

КОМЕНТАРI

Віталій БОРОВИК, голова правління альянсу «Нова енергія України»:

— Україна могла отримати зниження ціни ще 3—4 роки тому, коли всі експерти закликали до арбітражного подання про перегляд газових контрактів. І сьогодні ми мали б або домовленість з «Газпромом» ще в доарбітражному провадженні, або — виграну справу.

За ці три роки цінова політика «Газпрому» змінилася, і він втратив 15% європейського ринку, тому й пішов 15 компаніям на поступки. Поступки були в питаннях перегляду ціни, обсягів закупівлі, формулі формування ціни, зменшенню обсягів закупівель за ф’ючерсними контрактами і збільшення — на споті.

Україна має подати звернення в Стокгольмський арбітраж, як це робили європейські компанії. Треба не просто заявляти, що ми зможемо діяти, а робити це. І зараз українська влада бачить недружні дії з боку сусідки. Відбувається конкретна економічна війна як спосіб схиляння України, щоб вступити в Митний союз.

Європа не може і не впливатиме на формування принципів ціноутворення за конкретними контрактними зобов’язаннями між «Газпромом» та НАК «Нафтогаз Україна». Вона лише може робити загальнополітичні заяви, які важливі для нас.

Юрій КОРОЛЬЧУК, експерт Інституту енергетичних досліджень:

— Швидше за все, газовий компроміс до кінця 2013 року малоймовірний. Час на перемовини ми втратили в середині 2013 року, коли варіант, щоб домовитися з РФ, був один — створення консорціуму. У мене є знайомі в «Газпромі», від яких знаю — росіяни дійсно хотіли 51% «труби» і заплатити за неї пропонували живими грішми. Крім того, розглядався ще й варіант додатку до цієї оплати — дозвіл на реекспорт газу з України. Але домовитися не вдалося. Тож зваживши всі за і проти, Росія почала діяти. І напередодні президентських виборів політичний фактор переважив економічний. На перший план у перемовинах вийшов Митний союз.

Щоб добре пережити зиму, українці мають знизити споживання газу на 6 мільярдів метрів кубічних. В іншому випадку, я боюся, що цього року опалювальний сезон буде холодним, особливо, якщо зважити на низькі обсяги закачування газу. І найголовніше — необхідно терміново подати до Стокгольмського арбітражу позов щодо оскарження контракту, за яким ми сьогодні купуємо блакитне паливо у Газпромі.