Про фінансові мости з Піднебесною

Україна наводить торгові мости з Китаєм. Як саме і в яких секторах ця співпраця посилиться, обидві сторони обговорили 23 — 27 вересня в ході офіційного візиту до Піднебесної української делегації на чолі з першим віце-прем’єр-міністром України Сергієм Арбузовим. Майбутні торговельно-економічні плани містяться в проекті «Стратегії про двостороннє співробітництво між Україною та Китаєм», яку планують підписати у грудні 2013 року під час візиту глава держави до КНР. Офіційні рапорти учасників візиту дуже скупі на детальні коментарі. Втім, як стверджують джерела «Дня», близькі до переговорного процесу, позитивні домовленості є.

На думку професора міжнародної економіки Гарвардського університету (США) Дуайта Перкінса, багато країн зацікавлені у співробітництві з Китаєм. «Найголовніша причина, чому більшість бізнесів та країн зацікавлені у Китаї, — це величезний масштаб держави та... надзвичайне зростання її економіки. Крім того, КНР є найбільшим експортером і найбільшим імпортером, має дуже великий внутрішній ринок. Це — головна причина. Піднебесна має сильні зв’язки у багатьох напрямах, в яких бізнеси можуть працювати», — зазначив він у коментарі одному з українських телеканалів. Перкінс також додав, що Китай інвестує в усьому світі, починаючи від цінних паперів і закінчуючи природними ресурсами. КНР залежна від імпорту, тому хоче зробити його більш надійним. За словами професора, як учасник СОТ Китай дотримується торгових правил цієї організації. Тож переписувати багато правил для співпраці з КНР Україні не доведеться.

Президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер схвалює торговельну орієнтацію України на Китай. За його словами, історія Китаю свідчить про те, що ця країна не агресивно веде себе щодо своїх торговельних партнерів. «Я не бачу загроз... Чим більш різнопланові будуть такі домовленості, тим вигідніше буде для України. Адже все виробництво, яке є в нас — українське, воно підпорядковується внутрішнім законам і приносить прибутки нашому суспільству. Якщо китайці будуть робити ефективніше, нехай роблять. Що в цьому поганого, якщо поруч з українськими компаніями, які обробляють десятки тисяч га сільськогосподарських земель, працюватимуть китайські чи якісь інші. Головне, аби вони підпорядковувалися українським законам. Китай — не агресивний щодо інших країн», — підкреслює досвідчений економіст. За словами Пасхавера, китайські інвестори принесуть в Україну технології інтенсивного ведення господарства і потужний капітал. «Якщо китайські інвестори зможуть працювати в екстремальних, складних умовах, то це добре», — каже він. Єдине, що додає Пасхавер, уряд має слідкувати, щоб ні в одному з секторів економіки не утворювалася виробнича монополія якоїсь із країн.

Експерти вважають, що основний фокус торговельних відносин із Китаєм буде зосереджений на кількох сферах.

Сільське господарство, енергетика, фармацевтика, високі технології, авіабудування — це предмет нинішнього торговельного діалогу, розповідає «Дню» голова правління асоціації Українсько-китайського співробітництва, колишній посол України в КНР (1999 — 2001 роки), заступник керівника Української частини Українсько-китайської ділової ради Ігор Литвин.

«День» поцікавився у колишнього посла України в КНР: які перспективи в авіабудуванні з Китаєм? До виробництва спільного літака ще далеко, відповів він. «Можливо, це буде продаж якихось зразків українських літаків для потреб народного господарства КНР. Ми і так активно співпрацюємо в авіабудівництві. Китайці хочуть поглибити цю співпрацю і сподіваються, що колись їм вдасться стати власниками чи співвласниками наших виробничих потужностей в авіапромі», — говорить пан Литвин «Дню». Втім, поки що це дуже примарно. Адже закони України забороняють приватизацію авіавиробництва.

В енергетичному секторі, продовжує голова правління асоціації Українсько-китайського співробітництва, фахівці Піднебесної можуть допомогти побудувати, реконструювати чи модернізувати всі генеруючі та акумулюючі потужності. За його словами, до переліку таких об’єктів може увійти, наприклад, Дніпровська та Канівська гідроакумулюючі електростанції. Мова йде, в першу чергу, про надання кредитів зі ставкою LIBOR +5% чи 6% для китайських компаній, які реалізовуватимуть проекти в Україні.

Особливий предмет інтересів для Китаю становить український агросектор.

За словами міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка, зараз готується ряд спільних проектів. «За останні роки китайсько-українське співробітництво в сільському господарстві отримало стабільний розвиток і досягло позитивних результатів. Дві країни в галузі сільського господарства мають високий рівень взаємодоповнюваності й величезний потенціал співробітництва», підкреслив він. За його словами, під час засідання Підкомісії з питань сільського господарства Китайсько-української міжурядової комісії відбулося парафування фітосанітарних протоколів на експорт сої та ячменю на ринок КНР. «Також досягнуто домовленості про початок погодження документації на експорт пшениці та ріпаку в 2014 році. У перспективі цей список може бути розширено за рахунок шроту», повідомив міністр. Тож із наступного року планується розпочати експорт пшениці та ріпаку. А для того щоб підготувати до постачання до Піднебесної ще й тваринницьку продукцію, вітчизняні підприємства незабаром відвідають китайські фахівці для здійснення ветеринарного контролю та перевірки підприємств, що виробляють тваринницьку продукцію. Після підготовки та погодження обома сторонами необхідних документів буде розпочато експорт цієї продукції на ринок КНР. Міністр також зазначив, що Україна зацікавлена в залученні китайських інвестицій, які дадуть змогу модернізувати виробничі потужності аграрного сектору та розбудувати логістичну інфраструктуру. «Сьогодні Китай відкриває українській економіці нові можливості. Інвестиційний потенціал Китаю на сьогодні є найбільшим у світі. Тому Україна зацікавлена в реалізації спільних масштабних проектів у аграрному секторі», ? підсумував Присяжнюк.

За словами голови правління асоціації Українсько-китайського співробітництва, Китай уже відкрив Україні кредитну лінію на $6 мільярдів, із яких $3,5 — на сільське господарства, решта — на енергетику. «Якщо вони успішно освоюватимуться, то мова може йти про десятки мільярдів доларів», — говорить він.

Утім, це не всі інвестиції. Як пояснило джерело «Дня», наближене до переговорного процесу в питаннях українсько-китайської співпраці, в результаті останнього візиту до КНР досягнуто попередньої домовленості про виділення китайською стороною ще $3 мільярди на проекти в агросекторі. «День» звернувся за підтвердженням або спростуванням даної інформації до прес-служби Мінагропроду. Втім, у наданому прес-службою коментарі відповіді на це запитання не було.

Під час візиту в Китай перемовини про виділення нових кредитів дійсно велися, підтвердило «Дню» джерело в Кабінеті міністрів України. Однак, каже воно, конкретні цифри не називали. В той же час, співрозмовник видання повідомив, що більш детально мова ішла про інвестиції, зокрема, в агросектор — в побудову та відновлення системи зрощування земель в сумі 1,3 мільярда доларів. «Це програма мінімум», — говорить він про інвестиції в зрошення. Але зараз ведуть перемовини стосовно залучення інвестицій в інші галузі.