Ерік РУБIН: «Ми хочемо зробити все можливе, щоб допомогти Україні перетнути фінішну лінію у Вільнюсі»

Останнім часом Україну не часто відвідують високопоставлені посадовці США. Востаннє тут у червні цього року побував директор ФБР  Роберт Мюллер, який зустрівся з Президентом України Віктором Януковичем і подякував за оперативну допомогу й надання необхідної інформації після теракту на марафоні в Бостоні. Днями нашу країну вперше відвідав заступник керівника Бюро у справах Європи та Євразії Державного департаменту США Ерік Рубін. У ексклюзивному інтерв’ю «Дню» він розповів, що роблять США, щоб Вільнюський саміт був успішним і дезавуював заяву іншого заступника помічника держсекретаря США з питань демократії, прав людини та праці Томаса Меліа щодо Тимошенко.

— Чи вбачають у США великі ризики ситуації, коли відносини між ЄС і Україною, зокрема підписання Угоди про асоціацію, пов’язуються зі складною «справою Тимошенко», або, інакше кажучи, залежать від долі однієї людини?

— Рішення українського уряду та рішення, вважаю, більшості українців прагнути підписання Угоди про асоціацію з ЄС у Вільнюсі відображає зокрема домовленість дотримуватися стандартів, які визначає Угода про асоціацію та які збігаються зі стандартами ЄС. І там зовсім не йдеться про індивідуальну справу. Але це правда, що Європейський Союз розглядає «справу Тимошенко» як приклад вибіркового правосуддя і заявив, що хоче побачити вирішення цієї справи до Вільнюського саміту. І ми це підтримуємо, вважаємо, що місія екс-президентів Кокса-Квасьневського є найкращим із можливих способів знайти прийнятне рішення, щоб зняти стурбованість, яку було нещодавно висловлено. Ми підтримуємо цю місію й підтримуватимемо будь-яке рішення, які екс-президенти Кокс і Квасьневський ухвалять у своєму остаточному звіті.

— Українська влада бачить розв’язання «проблеми Тимошенко» через  внесення змін у законодавство, що дозволить засудженій на певний період виїхати за межі країни на лікування. Натомість Євросоюз наполягає на частковому помилуванні. Як бачать у США вирішення цього питання, щоб Угоду було підписано?

— На мою думку,  важливо сказати, що ми не збираємося бути причетними до вибору одного чи іншого конкретного підходу. Але, повертаючись назад, я хочу сказати, що ми підтримуємо місію Кокса-Квасьневського, ми перебуваємо в постійному контакті з пані Тимошенко. Американський посол розмовляв із нею. І наша точка зору, яку ми чітко висловлювали зацікавленим особам, полягає в тому, що вирішення цієї справи повинно бути знайдено, й воно має бути прийнятним для Європейського Союзу, і екс-президенти Кокс і Квасьневський мають підтвердити, що проблему вирішено. Ми це підтримуватимемо, не демонструючи конкретних поглядів чи преференцій щодо конкретного результату. У даному випадку нам недоречно це робити.

— Але як тоді інтерпретувати слова Томаса Мелія, який заявив нещодавно, що Тимошенко повинна бути звільнена й мати можливість брати участь у президентських виборах?

— У своїй заяві, яку він зробив паралельно із заявою Міністерства закордонних справ України про підсумки засідання двосторонньої робочої групи з питань демократії, пан Мелія уточнив, що його цитата в повідомленнях преси була вирвана з контексту й не була точною. Що США зовсім не грають в політику інших країн, не намагаються сказати, хто повинен бути чи не бути кандидатом. Лише самі українці через виборчі інституції мають визначати це.

Загалом, ми бачимо, що більшість суперечок залагоджено. Детальніше про це знають мої європейські колеги, бо переговори між Україною та ЄС щодо  питань готовності до Угоди про асоціацію мають специфіку. У мене склалося враження, що залишилося вирішити декілька речей, які є предметом переговорів. І це насправді є великим досягненням. Адже залишилося дуже мало часу, й треба інтенсивно попрацювати, щоб вирішити суперечки, які залишилися. Але якщо глянути на обсяг того, що було досягнуто за минулий рік, щоб підготувати Угоду для підписання, то це — величезний успіх. Не думаю, що ми чуємо скарги, а скоріше захоплення тим, що це може бути можливим, і є розуміння важливості, що це означає поряд із парафуванням подібної угоди з Грузією та Молдовою. Також є нетерпіння, щоб просуватися вперед. Сподіваємося, що за ті декілька тижнів, які залишилися до саміту, суперечки буде вирішено, і кожна сторона буде готовою до підписання. Вважаю, що серед української громадськості існує чіткий консенсус, що це може бути досягнуто.

— Чим США можуть допомогти Україні, щоб Вільнюський саміт був успішним і став значною геополітичною подією на пострадянському просторі після розпаду Радянського Союзу?

— Я був причетним до підтримки України й працював з Україною ще до її незалежності, починаючи з кінця 1980-х років. Тоді я працював у радянському бюро Держдепартаменту й відповідав за відносини з радянськими республіками. Я забезпечував підтримку незалежності Балтійських країн, а потім — незалежності України, а також інших держав, які виникли після розпаду Радянського Союзу. Окрім того,  відчував особисту відповідальність за це. У 1990-ті роки я жив тут три роки з дружиною.  Можу вам сказати, що розпад Радянського Союзу має величезне значення для мене, я хвилююся за Україну, за український народ. Це також має значення для Європи й усього світу. Суверенні незалежні країни вільні робити власні суверенні рішення, вибирати власне майбутнє. Відтоді ми дуже підтримуємо Україну політично та економічно. І тепер, коли Україна стоїть на порозі нового, дуже позитивного напряму, ми шукаємо шляхів надання додаткової підтримки Україні — як економічної, так і політичної. І це ми будемо активно обговорювати з українським урядом.

— Коли?

— Дискусії з цього приводу вже розпочалися.

— З вашим візитом?

— Ні, ще до мого візиту. В наступні місяці будуть ще візити і багато контактів і у Вашингтоні, і в Києві. Ми були раді допомогти країні, яка була молодою і незалежною, яка шукала партнерів та нові способи організації суспільства. Ми надавали і будемо продовжувати надавати допомогу. Але, зрештою, Україна присутня в Європі. Вона завжди була в Європі, попри те, що хтось каже, що цей регіон — Євразія. Ми дуже віримо й вважаємо, що це була і завжди буде Європа, і тому природно, що фокус зараз зосереджено на інтеграції України в Європейський Союз, на те, щоб стати членом європейської родини. І це не виключає тісних відносин з іншими партнерами. Це означає, що наші тісні відносини з ЄС включатимуть Україну. Наприклад, наші переговори про створення трансатлантичної зони вільної торгівлі одного дня приведуть до вільного ринку між США та ЄС. І зрештою, Асоціація України з ЄС також буде частиною цього. Тому виникне потреба в тому, як це гармонізувати. І тому наше бачення, що Україна буде частиною не лише європейського ринку, а й американського, який створює величезні можливості для економічного зростання. Ми завжди підтримували європейський проект, започаткований Моне та Шуманом, і вважаємо ЄС дивом, неймовірним досягненням. І бачити, що Україна рухається до Асоціації з ЄС, для нас, американців, дійсно захоплююча і багатообіцяюча перспектива.

— Тривалий час з боку Європи та США постійно говорять про те, що в нас вибіркове правосуддя. Але протягом років тут накопичилось багато резонансних справ — Єльяшкевича, Подольського і Гонгадзе, про які востаннє згадував конгресмен Стів Коен на травневому засіданні Гельсінського комітету. Чому адміністрація США не звертає уваги на ці справи, згадуючи про вибіркове правосуддя лише в контексті «справи Тимошенко»?

— Якщо ви подивитесь на історію нашої причетності до розвитку демократії, захисту прав людини в Україні, то побачите, що ми були дуже активними, а часом дуже критичними щодо попередніх випадків вибіркового правосуддя, скажімо, «справи Гонгадзе», яка триває дуже давно — в цьому ви можете пересвідчитись, зайшовши в «Гугл», і побачити, мабуть десятки наших заяв і закликів провести розслідування. І всі ці випадки, якщо ви глянете у щорічні доповіді з прав людини, які готує американський уряд, то побачите, що ми приділяємо велику увагу цим справам. Ми роками порушували їх перед українськими урядами, не лише нинішнім, а й попередніми адміністраціями, за яких виникли ці справи. Гадаю, наразі ім’я Тимошенко лунає так часто через те, що вона, по-перше, була прем’єр-міністром, а по-друге — кандидатом на президентських виборах, яка програла. По-третє, це стало головною проблемою, яку намагається вирішити Європейський Союз. Саме тому її ім’я згадується частіше, але це не означає, що нас цікавить лише ця справа. Для нас важливий ширший принцип, щоб свобода дій прокуратури не вела до вибіркового переслідування. І політична розплата не повинна відбуватися через юридичну систему.

— Пане Рубін, чи не могли б ви сказати, в чому полягає ваша місія в Україну: передати від імені США якісь сигнали українській владі чи почути її?

— Нещодавно я почав займатися на своїй посаді помічника заступника держсекретаря США саме питаннями Східної Європи — моя сфера відповідальності змінилась: ми створили новий підрозділ у нашому європейському бюро, який присвячений країнам Східного партнерства. Це моя перша поїздка до України в цьому статусі. Причина, чому я тут: представити себе і зустрітися з друзями та колегами. Але, по-друге, зараз дуже відповідальний момент в історії України. І ми хочемо зробите все можливе, щоб, перш за все, допомогти Україні перетнути фінішну лінію у Вільнюсі. А по-друге, ми хочемо допомогти Україні вирішити інші складні питання, включаючи фінансові, а також інші, з якими їй доводиться стикатися.

— У вашій біографії написано, що ви володієте українською мовою. Як вам у Вашингтоні вдається підтримувати українську?

— Я завжди намагаюся скористатися кожною можливістю, а це не так часто буває, поспілкуватися з україномовними друзями, які відвідують мене. По правді кажучи, після трирічного відрядження до Москви було складно розмовляти українською мовою так, як мені цього хотілося. Але тепер після чотирьох днів тут, у Києві, я почуваю себе дуже добре і знаю, якщо тут проведу трохи більше часу, наприклад декілька тижнів, то зможу говорити вільно...