Про навчання як гру
«День» спілкувався з родиною Бурковських — учасниками нашого ювілейного фотоконкурсу
«У кожного зеленого є шанс» — це гасло здебільшого стосується наймолодших учасників нашого фотозмагання, які показують «Світ очима дітей». Нині спеціальних гуртків фотомайстерності для школярів, а тим паче, конкурсів для них в Україні вкрай мало. Слід віддати належне і батькам, які самі стають «фотошколою» для своїх дітей. Один із таких прикладів — родина Бурковських із Києва, де тато — професійний фотокореспондент.
Два роки тому десятирічна Юліанна Бурковська стала наймолодшою учасницею ХІІІ Міжнародного фотоконкурсу газети «День». Вона брала участь у такому змаганні вперше і здобула нагороду за роботу «Наше село». Цього року Дитячий табір «Козацька Фортеця» відзначив її світлину «Кульмінація гри». «День» поспілкувався із самою Юліанною та її татом — Олександром Бурковським.
«Я навчаюсь у школі №24. Мені подобається біологія, зараз трошки вже алгебра, українська мова і література. Люблю читати цікаві твори, оповідання. Відвідую гурток зоології і психології. Ще ходжу на сучасні танці», — розповіла «Дню» про свої «позафотографічні» захоплення Юліанна. І поділилася планами: «Взагалі я хочу бути ветеринарним лікарем. Уже після дев’ятого класу планую піти вчитися в училище. Ще — хочу стати фотографом, а може, і хореографом. Буду продовжувати вчитися і дізнаватися більше». Погодьтеся, з таким підходом ця тендітна семикласниця багато кому може показати приклад саморозвитку.
— Фотографія — це захоплення доньки, але не головне. Я докладаю зусиль, щоб дитина розвивалася всебічно. Вона завжди бере камеру, коли ми їздимо на природу чи риболовлю. Активно фотографує вже два-три роки, — говорить пан Олександр. — Коли знімали перші рази, я брав її з собою, давав апарат і казав, щоб вона дивилась, як я. А потім, коли вже відчув, що в неї щось виходить, почав ставити конкретні завдання: де треба зняти події чи людей. Тепер вона працює самостійно і вловлює цікаві моменти.
Юліанці пощастило ще й з тим, що тато залюбки бере її з собою на роботу. «Цього літа вона не була в таборі, не поїхали нікуди. Тож я запропонував знімати. Для неї це справді як гра, але гра вже з хорошими знаннями», — розповідає Олександр Бурковський. А Юліанна уточнює: «У мене є камера, але вона непрофесійна, а у тата є багато і там великі спеціальні об’єктиви, зум, різні режими, щоб фотографія вийшла красивою. Після зйомок ми йдемо на роботу до тата, вибираємо декілька гарних знімків. Якщо є якісь не дуже, ми редагуємо їх, кадруємо». 12-річна дівчинка вже знає основи фотошопу і процес підготовки знімків до друку в газеті! Нині молодь швидко освоює гаджети, проте батько вважає, що баченню треба вчитися. «Знімають усі, а от бачити красу — треба мати такий дар, — каже пан Олександр. — І в неї справді є відчуття краси. Іноді в неї виходять навіть кращі кадри, ніж у мене. Вона дуже самостійно ставиться до навчання».
Яку пораду дав тато дитині після отримання нагороди? «Я просто їй сказав завжди брати фотоапарат із собою. Всюди можна знайти цікаві речі чи події. І якщо вона хоче дійсно вдосконалити свою майстерність, то треба багато знімати... За власним бажанням, а не примусово», — переконаний Олександр Бурковський.
Ми поцікавились і враженнями родини Бурковських від цьогорічної Фотовиставки «Дня». Дівчинка проявила свою любов до тварин: «Мені найбільше сподобався знімок «Веселий обід» — де дівчинка годує голубів. І ще один вразив: «Врятований» Наталії Шаромової, там собака на візочку. Дуже шкода стало тваринки. А з дитячої серії сподобалася «Для майбутніх наречених» Софії Поплавської, де дівчинка з гарбузом. Вона просто позитивна».
Олександр Бурковський міркує: «Те, що робить Лариса Івшина і вся команда «Дня», — це дійсно видатна подія для професійних фотографів і аматорів. Журі прискіпливо обирає справді найкращі знімки. Конкурс — це свято. Я думаю, що багато фотографів чекають на нього. По собі знаю. І це очікування завжди приємне, навіть якщо не отримуєш якоїсь нагороди, але коли твій знімок вибрали на виставку, вже радісно. Я думаю, що висловлю від багатьох фотографів подяку вашій газеті і вашому редакторові.
Що ж до дитячого фото... Раніше навіть у кожному районі міста було багато фотостудій. Я сам теж колись ходив у Палац піонерів і здобував перші навички зйомки. Там була чудова лабораторія, з дітьми будь-якого віку працювали відомі майстри. Зараз, на жаль, таких клубів майже не залишилося. Заохочувати дітей до прекрасного — це найголовніше. І те, що газета «День» на своєму фотоконкурсі виокремлює знімки малечі — уже певний прорив...»
