19 листопада для української пшениці можуть перекрити кордон

Трохи менше ніж через місяць — 19 листопада — в Україні можуть заборонити експорт пшениці. Про це вчора «Дню» повідомив президент «Української аграрної конфедерації» Леонід КОЗАЧЕНКО. За його словами, про такий сценарій розвитку стало відомо в ході останньої зустрічі зернотрейдерів та першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Івана Бісюка. «День» звернувся за роз’ясненням до міністра аграрної політики та продовольства України Миколи ПРИСЯЖНЮК. «Ми спільно з зернотрейдерами проводимо щотижневий моніторинг за осінньо-польовими роботами, кількістю опадів, які випадають, за станом озимих та динамікою експорту. Якщо буде загроза продовольчій безпеці країни, тоді будемо обмежувати експорт пшениці. Якщо не буде, то — ні», — пояснив у ексклюзивному коментарі «Дню» міністр.

Підставою для введення експортних обмежень, каже Козаченко, служить умова погодженого раніше Меморандуму між зернотрейдерами та Мінагропродом. Цим документом встановлено граничну суму експорту пшениці на поточний МР (не більше чотирьох мільйонів тонн пшениці, 3,2 мільйона тонн ячменю і 12,4 мільйона тонн кукурудзи). Пізніше, міністр аграрної політики і продовольства підвищив оцінку можливого експорту пшениці з України в 2012/2013 МР до п’яти мільйонів тонн. Меморандумом також передбачалося, що після експорту 80% обумовленого обсягу зерна держава залишає за собою право ввести обмеження на вивезення зернових.

За даними Мінагропроду, з початку нового маркетингового року з України вивезли 7,1 мільйона тонн (зокрема пшениці — 3565 мільйона тонн (продовольчої — 2896 мільйонів тонн), кукурудзи — два мільйони тонн, ячменю — 1437 мільйонів тонн). За словами Івана Бісюка, кожного місяця обсяги експорту становлять приблизно 1,3 мільйона тонн зерна пшениці, що майже вдвічі більше минулого року. «Таким чином, на 15 — 20 листопада цього року експортні можливості України щодо зерна пшениці можуть бути вичерпані (близько 5?5,3 мільйона тонн). У зв’язку з цим, зернотрейдерам було рекомендовано звернути увагу: станом на 19.10.2012 року зовнішньоекономічні контракти на зерно пшениці укладено на рівні 5,4 мільйона тонн. А відтак, їм потрібно обережно підійти до продовження укладення контрактів)», — говорить у повідомленні Мінагропроду, за підсумками зустрічі Бісюка та зернотрейдерів, наприкінці минулого тижня. Іншими словами трейдерам натякнули, що зелене світло для експорту може змінитися на червоне, тому подальше нарощування зовнішньоекономічних контрактів з експорту зернових — це питання економічної доцільності та ризикованості конкретного трейдера.

Чи є підстави для запровадження мораторію на експорт пшениці? Та як експортна заборона може позначитися на внутрішньому/зовнішньому ринках пшениці та на експорті інших сільськогосподарських культур? Про це «День» запитав експертів.

Алекс ЛІССІТСА, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»:

— Сьогодні зернотрейдерами законтрактовано більше, ніж п’ять мільйонів тонн пшениці на експорт. Ризик можливих збитків — це цілком їхній вибір, бо Мінагропром попереджав учасників ринку на початку і в середині жовтня, що встановлена меморандумом експортна межа — близько. Я проти будь-яких обмежень при експорті та торгівлі. Але в даній ситуації важливо почути відповідь на ще одне запитання: чи готове суспільство купувати хліб та інші продукти за світовими цінами. Скоріш за все, — ні. Тому, як представник більш ліберальної течії в управлінні економікою, схвалюю дії міністерства, бо воно чесно підписало з трейдерами меморандум і дотримується його. Це краще, ніж було попередні два роки. На мій погляд, забороняти чи ні експорт пшениці — не просте питання. Якщо перехідні залишки справді становлять п’ять мільйонів тонн, а пшениці з нового врожаю зібрали 14 мільйонів, то не треба впроваджувати експортних обмежень. Адже в такому разі при внутрішньому річному споживанні 9,5 мільйона тонн пшениці спокійно можна продати 10 мільйонів тонн. Проблема в тому, що сьогодні достеменно не відомо, яка кінцева цифра врожаю, його якість та обсяги перехідних залишків. Поки заборони немає. Але сама звістка про його можливість у п’ятницю вже призвели до підвищення ціни на Чиказькій біржі на 5—7%. Тому на зовнішніх ринках відбувся стрибок цін. На внутрішньому ринку ціни на пшеницю знизяться на 200—250 гривень за тонну (до відома, сьогодні тону пшеницю в середньому продають за 2000—2100 гривень за тону. — Ред.) , а ціни на продукти харчування, навряд чи знизяться. Основною експортною культурою України в разі заборони буде кукурудза. Її урожай очікується обсягом 20—22 мільйонів тонн, а експорт — 15—17 мільйонів.

Марія КОЛЕСНИК, керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА»:

— В зимово-весняний період, залежно від тенденцій на світовому ринку та обсягу перехідних залишків, Україна може експортувати ще три мільйони. Тобто загалом — вісім мільйонів тонн. Обмеження в експорті однозначно позначаться на ціні пшениці на зовнішньому ринку, а от на внутрішньому — не дуже. Зараз внутрішня ціна йде в гору, бо трейдери намагаються виконати контракти, тому й закуповують дорожче зерно. Якщо мораторій введуть, то попит зникне і ціна зафіксується на певному рівні. Натомість вартість інших сільськогосподарських культур підвищиться. На передній план експорту вийде кукурудза. Її ціна, за моїми прогнозами, до кінця року зросте в середньому на 20%.