Мирослав ПОПОВИЧ: «Я не бачу іншого виходу, як переговори»
На останньому мітингу в неділю ініціатива «Першого грудня» закликала «до відкритого діалогу Президента, трьох попередніх глав держави, представників політичних структур і громадськості». Говоримо з учасником групи «Першого грудня», директором Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди, академіком НАН України Мирославом Поповичем.
— Пане Мирославе, чи є якась реакція на ваше звернення?
— Поки що реакція не виходить за межі простих людей на вулиці. Відносно колишніх президентів та нинішнього глави держави, нічого сказати не можу.
— А опозиція?
— Із опозицією в нас ніяких політичних контактів бути не може, контакти — лише особисті.
Уся наша діяльність спрямована на те, щоб повернути мораль у політику. Зробити перешкоди швидкому вивітрюванню моральності з політичної сфери. Ми організували багато зустрічей з різних напрямів — політичних, соціально-економічних, освітніх, аграрних...
— Ініціатива «Першого грудня» готова стати платформою для переговорів сторін протистояння?
— Нас винесло в цю позицію не тому, що ми займалися політикою, а тому, що ми займалися мораллю в політиці. Це не обов’язково релігійна мораль, але обов’язково щось таке, що стоїть лицем до того, що відбувається зараз в душах і серцях людей.
— Вимоги до влади зрозумілі. Які вимоги висуваєте опозиції?
— Вимоги до опозиції можна буде сформулювати тоді, коли вона ясно робитиме якісь кроки, які б відкривали політичну перспективу. Ідеться про цілком конкретні речі — чи дотримуватиметься опозиція обіцянки не вживати силових методів, чи вона піде тільки шляхом революційного перетворення суспільства. Ми за мирний шлях у будь-якому разі. Якщо опозиція десь буде застосовувати силові принципи, тоді вона заслуговуватиме на критику з нашого боку.
— Як ви прокоментуєте заклик опозиціонера Турчинова блокувати адміністративні будинки?
— Моя особиста точку зору така. Або ми діємо за принципом: усі методи хороші, якщо вони ведуть до ліквідації влади Януковича. Тоді це — конфлікт, який може закінчитися кров’ю. Ми такого шляху не підтримуємо. Або це буде дотримання принципу мирної демонстрації своїх настанов, принципів, поглядів. Поки найефективнішим може бути останній недільний мітинг. Це — демонстрація публічної непокори без силових прийомів.
— Як оцінюєте знесення пам’ятника Леніну?
— Я б назвав такий спосіб дурницею. Це — провокаційна дія, яка відштовхнула значну частину прихильників Майдану. Я давно вважаю, що цей пам’ятник повинен бути переміщений в інше місце. Так, як це відбулося в Литві, — всі пам’ятники культового періоду було звезено на один майданчик. Але, коли скидати пам’ятник таким чином, мені це нагадує скидання мерців із могил. А ще якщо робити з цього політичне шоу, тоді це просто відсутність культури (політичної та загальної). Я засуджую цей акт як такий, що створює додаткові труднощі в розвитку демократизації суспільства; як такий акт, що має антигуманний характер. Уже не кажу, що для такого акту потрібні рішення відповідних органів.
— Чи здатні нинішні протести на Майдані перетворитися на суб’єкт впливу на владу, а також розвинути самоорганізацію далі?
— Я просто вражений високим рівнем самоорганізації Майдану. Уже двічі збирається майже мільйон людей. У цьому Майдані асимільовано великий досвід організаторів великих масових рухів. Але Майдан не може виробити ідеології. Так само, як партійний з’їзд не може виробити програму чи статут. Але те, як реагує Майдан на різні політичні заклики, — це його обличчя. Нинішня гостра реакція людей свідчить про дуже велику міру невдоволення. Треба зробити щось, щоб така висока температура не призвела до хворобливих явищ у суспільстві. У цьому полягає місія Майдану. А не те, щоб вона заміняла собою політичне бачення.
— На ваш погляд, яким може бути вихід із ситуації? Як розвиватимуться події?
— Я не бачу іншого виходу, як переговори. Інакше це — не вихід. Якщо влада думає, що поговорили й розійдуться, це глибока помилка. У Майдану є єдина зброя — він стоїть. Це дуже небезпечно, бо порушується нормальний ритм життя країни. Якщо влада опиратиметься, всіх ламатиме через коліно, це призведе до катастрофічних наслідків.
«ЦЕ — СПРАВЖНЯ «РОСІЙСЬКА РУЛЕТКА»
Олександр ОЛЬШАНСЬКИЙ, президент холдингу Internet Invest Group:
— Потрібно якось домовлятися. Для початку потрібно відпустити людей, яких затримано незаконно. Адже одна справа — провокатори, інша — люди, які потрапили під гарячу руку.
По-друге, гадаю, доведеться домовлятися й чекати наступних виборів. Тому що весь цей процес повинен завершитися в законній формі. Тому, з одного боку, потрібно владі поступитися й все-таки відправити уряд у відставку, а з другого боку, опозиція має погодитися з тим, що Президент законно обраний на свій строк, і, відповідно, чекати законного способу перевиборів. На мою думку, це найкращий вихід.
Точно знаю, що виходи силового характеру не призведуть ні до чого доброго ні з одного боку, ні з іншого. А ідея ввести надзвичайний стан, яку зараз усі обговорюють, — абсолютне безглуздя. Тому що невідомо, чим це може закінчитись. Але точно не так, як ми передбачаємо. Це — справжня «російська рулетка». В усіх сенсах цієї фрази.