По той бік тарифного питання
Експерти: Бізнес у відповідь на «бюджетну пільгу» має зберегти робочі місця, підвищити заробітні плати та модернізувати виробництвоЗавдяки діям уряду вдалося уникнути поглиблення проблеми безробіття ще в одній сфері економіки — електрометалургії. Нещодавно Кабмін ухвалив постанову «Окремі питання забезпечення стабілізації роботи електрометалургійних підприємств», якою на 30% знизив вартість тарифів на електроенергію для феросплавних заводів. Нагадаємо, що влітку керівники декількох із них попереджали про можливі звільнення робітників, бо через підвищення ціни на електроенергію дані підприємства програвали світовим конкурентам.
«Поступку» з боку уряду експерти оцінюють по-різному. Але в одному вони одностайні: у відповідь власники заводів, які отримали пільги, мають також піти на поступки в соціальній частині щодо своїх робітників та прискорити модернізацію заводів.
За зроблену урядом «поступку», швидше за все, частиною прибутків доведеться розплачуватися енергетикам, а не бюджету, розповідає «Дню» аналітик інвестиційної компанії «Драгон Капітал» Денис Саква. «На початку це позначається, на обленерго, так як вони не отримують достатньої кількості дотаційних сертифікатів, а потім на тарифах для виробників чи інших споживачів», — пояснює він.
Згодний з колегою експерт енергетичного ринку Дмитро Марунич. За його підрахунками, урядова «поступка» коштуватиме оптовому енергоринку (за період дії знижених тарифів) близько 625 мільйонів гривень, якщо взяти до уваги три феросплавні заводи (Запорізький, Стахановський та Нікопольський) за умови річних обсягів споживання ними близько 5 мільярдів кВт/г. Виходячи ж з місячних обсягів споживання електроенергії підприємствами (близько 500—700 мільйонів кВт/г), які отримали пільги, загальний обсяг недоотриманих оптовим енергоринком протягом п’яти місяців дії Постанови коштів може сягнути мільярда гривень, підсумовує він.
Аби тарифна поступка себе виправдала, розповідають опитані виданням експерти, бізнес має піти також на поступки в соціальних питаннях щодо своїх працівників. Тим більше, що, за словами голови Запорізької облдержадміністрації Олександра Пеклушенка, основним «переконливим аргументом для ухвалення документа (постанови. — Авт.) стало питання збереження робочих місць».
На думку Марунича, власники феросплавних заводів мають забезпечити стабільну роботу заводів, своєчасну виплату зарплат, зберегти наявні та створити нові робочі місця.
З другого боку, продовжує в коментарі «Дню» народний депутат, президент УСПП, колишній міністр економіки Анатолій Кінах, має відбутися модернізація феросплавних підприємств, аби частка енерговитрат у собівартості їхньої готової продукції знизилася з 60% хоча б до середньосвітового показника — 35—40%. «Тому мають бути задіяні потужні програми модернізації цих виробництв», — пояснює він. Для таких цілей мають залучати зекономлені кошти, а також — приватні інвестиції, додає Кінах. Це дозволить збільшити частку присутності українських феросплавів на внутрішньому ринку, бо, за його словами, в 2011 році 52% всіх використаних українськими металургами феросплавів були імпортні. Крім того, додає екс-міністр економіки, слід навести лад з ціноутворенням: аби вартість українських феросплавів на внутрішньому ринку не перевищувала експортну. На думку Кінаха, зекономлені кошти від зниження тарифу на електроенергію найдоцільніше було б направити на створення сприятливих умови для посилення конкурентноздатності феросплавних заводів та покращення соціальних стандартів їх працівників (наприклад, підвищення заробітних плат), а не на збільшення прибутків власника.
За словами голови Центрального комітету профспілки працівників металургійної і гірничо-видобувної промисловості України Володимира Казаченка, в серпні 2012 року середня зарплатня на вітчизняних феросплавних підприємствах становила 4500 гривень. Зараз тривають перемовини з керівництвом цих підприємств щодо підвищення зарплатні працівникам, пояснив він у коментарі «Дню». «Ми ставимо питання, аби обов’язково частина зекономлених коштів від зниження тарифу на електроенергію пішла на підвищення фонду оплати праці», — розповідає він «Дню». Про яке підвищення йтиме мова детально буде зрозуміло після завершення цих переговорів, але попередньо профспілка ставить завдання — підняти мінімум на 18—20%.