Банкіри побоюються прорахунків у бюджеті
Фінансисти: «Незважаючи на зіткнення протестувальників і правоохоронців у Києві, банківська система України працює в нормальному режимі»
Український фінансовий сектор, що не раз ставав джерелом великих проблем у нашій країні, сьогодні, загалом і в цілому, особливо на тлі буйних паростків тліючої вже громадянської війни, виглядає своєрідним острівцем стабільності й благополуччя. «Банківська система продовжує стабільно працювати, діяльність банківських відділень і проведення платежів здійснюються в штатному режимі», — повідомили Інтерфаксу-Україна в Національному банку країни в понеділок. Навіть прискіпливе агентство Fitch поліпшило свій прогноз щодо гривні. Свідчить економіст за станом ринків на шляху розвитку компанії Capital economics (Лондон, Велика Британія) Єлизавета Єрмоленко: «Спочатку ми чекали, що гривня дешевшатиме відносно долара. Але зараз вона може залишитися на своєму нинішньому рівні, оскільки ризики знизилися завдяки угодам (з Росією. — Авт.)».
♦ Практично в унісон з Єрмоленко міркує й заступник глави Національного банку України Олексій Ткаченко. На його думку, пікове значення курсу, зафіксоване 2014 року, викликане непродуманими заявами політиків про нестабільність банківської системи. «Слід відзначити мудрість нашого населення, яке менше (порівняно з політиками. — Авт.) схильне до панічних настроїв», — підкреслює банкір. Він переконаний, що паніка шкодить не лише банкам, але ще більшою мірою вкладникам, коли клієнти банків двічі втрачають свої гроші, спочатку терміново знімаючи їх з депозитів, а потім купуючи валюту за завищеним курсом.
За його словами, зниження ціни на газ, що імпортується, й відкриття кредитної лінії Росією дозволяють компенсувати девальваційний тиск на національну валюту. «Реальні передумови для девальвації гривні відсутні», — переконував банкір журналістів у понеділок. «Ті тенденції, що почали виявлятися в 2011—2012 роках, широко розкрилися 2013-го, — розповідає він і пояснює: — Регулювальника радує, що річний приріст активів банківської системи становив минулого року 140 мільярдів». За словами Ткаченка, вони становлять понад 1,4 трильйона гривень, а приріст перевищує отриманий 2012 року в 2,5 разу.
♦ Заступник глави НБУ впевнений, що «в регулювальника є всі можливості для підтримки (гривні)», оскільки ні банківська система, ні економіка в цілому «не сприймає різких стрибків курсу». Ткаченко бачить досягнення банківського сектора в зростанні депозитів, у яких 40% становлять вклади фізичних осіб, а також у тому, що майже весь приріст (70 мільярдів) у гривнях. Відповідно в українській економіці знизився рівень доларизації. На початку 2012 року він перевищував 50%, а сьогодні опустився до 43%.
Кредитування економіки також проводилося в національній валюті. Торік юридичним особам видано позик на 90 мільярдів гривень або втричі більше, ніж 2012 року, інформує Ткаченко. За його словами, поліпшилася і якість кредитного портфеля. Знижується рівень простроченої заборгованості, що вже менш як 8%, а також негативно класифікована заборгованість — менш як 14%. Ткаченко сподівається, що 2014 року зростання всіх якісних і кількісних показників банківської системи триватиме. Банки країни на сьогоднішній день більше орієнтовані на прибуток від кредитування, ніж на заробіток від курсових коливань, запевняє банкір.
♦ Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Сергій Мамедов також підкреслює, що банківська система України працює в нормальному режимі незважаючи на зіткнення протестувальників і правоохоронців у Києві. «Це стосується відділень, банкоматів POS-терміналів і т.д. Запас міцності у банків достатній. Більше того, офіційні дані Нацбанку України підтверджують, що зараз система не просто ліквідна, а надліквідна», — підкреслює він. Усі платежі проходять у звичайному режимі, й жодних проблем з проходженням грошей немає. «Єдина проблема, — продовжує глава НАБУ й Укргазбанку, — неможливість підвозити готівку в банкомати в районі Майдану Незалежності в центрі Києва, але це пов’язано з міркуваннями безпеки співробітників і цінностей, тобто має суто технічний характер. Будь-хто з бажаючих, відійшовши буквально на 100 метрів від місця подій, може спокійно зняти гроші в будь-якому банкоматі».
Мамедов закликає громадян України до зважених рішень на фінансовому ринку. За його прогнозом торішні позитивні тенденції в банківському секторі збережуться й цього року. Більше того, відсоткові ставки за депозитами й кредитами помірно падатимуть, щоб відповідати ринковим реаліям і уможливити кредитування реального сектора економіки. Підприємства, як вважає фінансист, мають працювати й мати для цього грошові ресурси.
♦ Банкіри не відзначають ажіотажного попиту на іноземну валюту, який міг би з’явитися у зв’язку із загостренням політичної ситуації. Як заявив начальник аналітичного відділу «Альфа-банку» Олексій Блінов, сальдо купівлі готівкової іноземної валюти за підсумками 2013 року становило 2,9 млрд доларів. А 2012 року нетто-купівля готівкової іноземної валюти досягала $10,2 мільярда, 2011 року — $13,4 мільярда. Відомий фінансист зауважує, що сальдо інтервенцій НБУ на підтримку гривні в грудні було порівнянним з обсягом нетто-купівлі готівкової іноземної валюти в Україні ($942 мільйони), а за підсумками 2013 року становило $3,1 мільярда (проти 7,5 мільярда 2012 року).
Інший топ-менеджер «Альфа-банку», радник глави правління Роман Шпек підтверджує: 2013 року нацбанк зі своїми завданнями впорався, й це дало можливість банківській системі поліпшити свої показники, а також зменшити темпи падіння в реальному секторі економіки. У той же час Шпек зазначає, що результати банківської системи могли б бути значно кращими, якби Нацбанк і комерційні банки «мали можливість більше зосередитися на кредитуванні реального сектора, а не працювати в пожежному режимі, фінансуючи дефіцит державного бюджету».
♦ Відомий економіст занепокоєний тим, чи зможе банківська система конвертувати свої позитивні результати в успіхи економіки України, якою мірою комерційні банки зуміють підтримати економічне зростання цього й наступного року, чи знайдуть вони своє місце в загальній стратегії держави. Він говорить про свої побоювання, пов’язані з ризиками прихованого дефіциту бюджету за рахунок завищення очікуваних темпів економічного зростання. Проте виходячи з динаміки зростання банківських депозитів у грудні 2013 року, Шпек не бачить значного впливу політичних подій на банківську систему й навіть зазначає, що в грудні 2012 року ситуація була приблизно такою ж. Цінова стабільність і відновлення довіри привели до того, що громадяни повернулися в комерційні банки й довірили їм свої гроші. «Цим треба дорожити, — наполягає банкір, — і не варто змішувати політику з економічним життям, бо у політиків свій вибір і свої шляхи, а основа життя громадян — це фінансова стабільність, яку слід оберігати».
