Як розпізнати дезінформацію?

У пошуку оперативної інформації про те, як змінюється країна, та з якими викликами зустрінеться кожен її громадянин, мільйони людей упродовж останніх днів були практично прикуті до екранів своїх телевізорів та моніторів комп’ютерів. За умов гіперзапиту на новини, будь-яке, часто нічим не підтверджене повідомлення в ЗМІ, зокрема інтернет-медіа, може мати ефект інформаційної бомби. Аудиторія робить поспішні висновки часто оперуючи дезінформацією. Як розпізнати дезінформацію в умовах, коли новини й екстрені повідомлення з’являються ледь не щохвилини, а суспільний інтерес до них виходить за всі можливі рамки. Власне про це за кілька днів до ескалації конфлікту в центрі Києва й захоплення Українського дому силовиками журналісти говорили у рамках другої зустрічі новоствореної волонтерської ініціативи «Медіа-варта «МайданПост». Нагадаємо, що «День» уже писав про цей проект, зокрема про першу зустріч, яка була присвячена темі висвітлення українських подій у західних медіа (№ 27-28, від 14—15 лютого ц.р.).

• Як розповіли експерти, далеко не завжди дезінформація створюється кимось зумисне — інколи виною всьому неточність та непрофесіональність журналістів або ж і пересічних людей, адже в наш час завдяки соцмережам джерелом дезінформації може стати будь-хто. Не виникає жодних проблем і з її швидким поширенням, позаяк є повідомлення, якими сьогодні, здається, просто не можна одразу ж не поділитися (наприклад, черговою «новиною» про арешт колишнього президента Януковича). Напружене емоційне тло у суспільстві спонукає людину негайно, без жодної попередньої перевірки викинути подібну інформацію у публічний простір. Із огляду на це навряд чи можна говорити, що український інформаційний простір доби Євромайдану менш уразливий до впливу дезінформації, аніж, наприклад, за часів помаранчевої революції.

• «Брехню можна легко розпізнати вже після того, як вона була закинута в інформаційний простір, — стверджує журналіст Олександр МИХЕЛЬСОН. — Тут допомагає елементарна логіка. Справжня новина живе і розвивається, вона має за собою «хвіст» з реакцій та уточнень, несправжня — вмирає одразу, як мильна бульбашка. Так, до прикладу, повідомлення МВС про нібито згвалтування дівчини на Майдані взагалі не отримало жодного продовження й зрештою за місяць було спростоване самим міністерством. Натомість після новини про те, що в сина Азарова є нерухомість в Австрії, з’явилася більш детальна інформація про конкретні офшорні фірми, а також реакція прокуратури, яка не виявила жодних порушень, але згодом сам прем’єр-міністр після своєї відставки терміново поїхав нібито відпочити чомусь саме у цю країну — можна припустити, що його особиста присутність була необхідною для здійснення певних фінансових операцій».

• Крім того, за словами журналіста, варто бути уважним до деталей, оскільки часто пропагандист намагається уникнути відвертої брехні й вдається до хитрих мовних конструкцій. Так, місяць тому на сайті МВС з’явилося повідомлення про смерть 30-річного капітана внутрішніх військ Дмитра Дунеця. «Це наслідки тієї щоденної напруги у протистоянні на Грушевського, де Дмитро ніс службу з охорони громадського порядку», — йшлося у повідомлення. У читача складається враження, ніби мова йде про смерть міліціонера під час протистояння у центрі Києва. Насправді ж правоохоронець пішов із життя в селі Старе Київської області, в якому був розташований його підрозділ. Утім, звинувачувати МВС у брехні формальних підстав також немає.

• «Як оцінювати педалювання в західних ЗМІ теми антисемітизму в контексті Євромайдану, — зауважує журналіст Максим БУТКЕВИЧ, відомий також як правозахисник та експерт з ультраправих рухів. — Ця ніби медіа-операція, яка супроводжувалась цілком реальними фізичними діями. Так упродовж останніх місяців на Подолі невідомі молоді люди спортивної зовнішності здійснили кілька жорстоких нападів на представників юдейської громади. Їхнього ймовірного спільника, який проводив рекогносцировку місцевості, затримали і здали в міліцію студенти місцевого релігійного навчального закладу. Цікаво що з відділку його випустили майже одразу... (тоді віце-президент Всесвітнього єврейського конгресу і голова Асоціації єврейських організацій та общин України Йосиф Зісельс висловив припущення, що за нападами стоїть влада. — Авт.) Водночас західні ЗМІ, не наводячи жодних доказів, майже одразу пов’язали ці інциденти з активістами Євромайдану — у масовій свідомості частини європейців вдалося створити стійкий зв’язок між учасниками протестів в Україні та антисемітизмом».