Світ естетичного абсурду
10 березня — День народження Бориса Віана, також відомого під псевдонімом Вернон Салліван
Але йтиметься про його твір, підписаний саме іменем Борис Віан — «Шумовиння днів». Років із п’ять тому, під час одного з перших моїх візитів у Київ, я натрапила на одну книжкову крамницю. Цю книгарню спіткала якась економічна невдача, і її вирішили закрити, тож влаштували розпродаж книжок. Здебільшого там була представлена не цікава мені белетристика, але в завалах негарних пістрявих обкладинок я помітила аскетичну чорну книжечку. Це виявився український переклад творів тоді не відомого мені Бориса Віана. Проте зовнішній вигляд книжки та її смішна ціна — сім гривень — привабили мене.
Увечері того ж дня я відкрила для себе новий сюрреалістичний світ. Із перших же сторінок «Шумовиння днів» затягнуло мене у вир абсурдизму, який водночас чудово відтворював знайому мені реальність...
Відтоді світ Бориса Віана став для мене скарбничкою натхненних образів. Тому я була дуже рада дізнатися, що не менш талановитий француз Мішель Гондрі зняв екранізацію «Шумовиння днів». І це, до речі, виявився саме той випадок, коли фільм не гірший за книжку.
Тож раджу всім фантазерам зазирнути у світ естетичного абсурду Бориса Віана.
