Бек-вокал для Путіна

Днями представники «Свободи» добре попрацювали в інтересах країни. На жаль, сусідньої. Інцидент із форсуванням звільнення тимчасового керівника Національної телекомпанії України Олександра Пантелеймонова викликав шквал критики з боку вітчизняних ЗМІ та здобув широкого розголосу в російських медіа. Звісно, Перший Національний канал заслуговує на критику, й винні за масову дезінформацію громадян мають понести відповідальність. Утім, методи притягнення до цієї відповідальності, якщо йдеться про розбудову оновленої держави з іншими принципами, мають бути суто демократичними. До того ж відео, на якому депутати-представники влади, обирають точкою прикладання сили не правові важелі, а фізичні методи, стали яскравою ілюстрацією українського екстремізму для російського агітпропу (менш ніж за добу його переглянули понад 600 тис. людей).

ПЕРШИЙ АНТИНАЦІОНАЛЬНИЙ КАНАЛ

Глядачам Першого Національного дійсно упродовж практично всього Майдану і навіть після загострення ситуації в Криму інформація подавалася часто в спотвореному вигляді чи відвертої дезінформації. Медіа-експерти у своїх звітах за результатами моніторингів не встигали фіксувати беззаперечні факти системних порушень законодавства і журналістських стандартів, зокрема — поширення Першим національним завідомо недостовірної інформації. Красномовний факт: за результатами моніторингу Mediasapiens, у вирішальні дні революції (в період з 17—23 лютого) Перший Національний замовчував 84% суспільно важливих тем. «У кульмінаційний тиждень протестів канал продовжував подавати незбалансовану інформацію та замовчував факти про застосування сили з боку влади», — йдеться в результатах.

Відповідальність за контент, що виходить в ефірі, поза всяким сумнівом, на виконуючому обов’язки гендиректора НТКУ Олександрові Пантелеймонову. Це, власне, передбачено Законом «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». Спостерігаючи за поведінкою керівника НТКУ, колеги-журналісти та медіа-експерти вже давно прозвали його головною «медіа-тітушкою» країни. Але ж протидіяти цьому потрібно законним, цивілізованим та етичним шляхом.

Фактично звільнити Пантелеймонова можна було упродовж одного, максимум двох днів. При тих важелях впливу, які має в руках нова влада в особі коаліції, звільненню не заважало нічого. Для цього потрібно, щоб новопризначений голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко зробив відповідне подання до Кабінету Міністрів. Уряд слухає звіт й розпорядженням Арсенія Яценюка звільняє керівника Першого Національного. Цього ж дня з подачі Держкомтелерадіо уряд може призначити нового керівника. До речі, це можна було зробити на вчорашньому засіданні уряду. Про тривіальність законного способу звільнення Пантелеймонова заявив і генеральний директор НРКУ Тарас Аврахов. «Новий директор каналу своїм наказом звільняє усіх заступників і призначає тих, кого вважає за потрібне, — додає Аврахов. — Але робиться все інакше: вчиняється насильство, фільмується, відео одразу з’являється в Інтернеті та ефірі. Це просто чарівний подарунок для Кремля — вчасно і в повному обсязі, з прекрасною картинкою. Запитання — для чого вчинялося це неподобство — риторичне. Повинна бути відповідальність, і за такі кроки — також».

Не виправдовуючи агресивні дії депутатів «Свободи», формальним приводом для неадекватної поведінки та агресії, за їхніми словами, послужило те, що Перший національний у вівторок транслював виступ президента РФ Путіна та активно критикував нинішню владу і, зокрема, партію «Свобода». Виступ президента РФ Путіна, на якому він виправдує агресію та окупацію Росії в Криму, дійсно, неприпустимо показувати на національному ТБ. Але це відбувалося в слоті ефіру «Громадського ТБ», яке майже місяць мовить на хвилях НТКУ.

Взагалі треба нагадати, що ідея транслювати програми «Громадського ТБ» в ефірі Першого Національного належить голові комітету з питань свободи слова та інформації ВРУ Миколі Томенку. Про це він і з трибуни парламенту, і особисто звертався до в.о. гендиректора НТКУ Олександра Пантелеймонова.

На яких правах інтернет-мовник, до професійної роботи якого є чимало об’єктивних зауважень (громадське телебачення, навіть при обмеженому фінансуванні, не може зводитися лише до пустопорожнього говоріння в студії (часто із незрозумілими експертами) та включень стрімерів), мовить на хвилях державного каналу? І якщо така необхідність дійсно була, то чому ефір надали саме «Громадському ТБ», а не «Еспресо ТБ» (espreso.tv), «Спільнобаченню» (spilno.tv), «Гром ТВ» (grom.tv) чи іншим інтернет-проектам суспільного мовлення. За які заслуги? Але — тема іншої розмови.

СВОБОДА ЧИ БЕЗКАРНІСТЬ?

«Головне, про що має замислитись «Свобода»: вдаючись до таких дій, вони фактично працюють в інтересах Путіна. Вони створили візуальний доказ для російської пропаганди. Якщо ж вони хочуть працювати на свою країну, то мають обмежити застосування фізичної сили та відкинути будь-які дії, що поза межами правового поля», — коментує «Дню» дії народних обранців політолог Володимир Фесенко. «Події із Пантелеймоновим — це ганьба не тільки для «Свободи», а й для країни загалом. На жаль, це дискредитує нашу державу в очах наших міжнародних партнерів», — додав експерт.

За словами Фесенка, випадки застосування фізичної сили не є чимось новим. «Свобода» й раніше вдавалася до фізичних дій проти своїх опонентів. Можна пригадати інцидент із Донієм та інші епізоди, коли вони застосовували право сили», — відзначає експерт. Однак останнім часом подібні дії перестали бути візитівкою виключно «Свободи». Своє місце у ніші радикалів-реакціонерів відвойовують «Правий сектор» та деякі інші представники Самооборони Майдану. Це, у свою чергу, породжує конкуренцію. «Представники цих сил та утворень можуть змагатися між собою — це добре — але вони мають робити це у правовому полі. Все, що виходить за рамки закону й пов’язане із застосуванням права сили, має не просто засуджуватис, а каратися», — наголосив політолог.

«Зараз потрібно припинити цю «анархію переможців». Потрібні певні санкції, щоб ці люди зрозуміли, що вони не мають права робити що завгодно тільки тому, що вони були на Майдані й вважають себе переможцями», — вказує Фесенко. На його думку, мають утворитися три осередки протистояння застосування сили: чинна законодавча влада, виконавча влада в обличчі правоохоронних органів та, звісно, саме суспільство.

Перший крок за правоохоронцями. «Якщо виконуючий обов’язки Генерального прокурора не буде вживати відповідних заходів по відношенню до своїх однопартійців, які порушують закон, його потрібно прибирати з посади. Правоохоронні органи поки що не відновили свою дієздатність, але, якщо чинна влада хоче, щоб її поважали, сприймали як справедливу владу, вони мають застосовувати правові санкції проти всіх, хто порушує закон, зокрема і тих, хто вважає себе представниками табору переможців», — каже фахівець.

Далі мають йти адекватні дії чинної влади та суспільства. «Суспільство має категорично засудити такі дії «Свободи», які не лише працюють на користь пропагандистської машини Росії, а й розколюють нашу країну». Відомо, що громадськість відповіла на ці дії пікетом під Генеральною прокуратурою, вимагаючи реакції та застосування відповідних заходів до героїв сумнозвісного відео. Окрім того, політолог пропонує не забувати про вотум довіри. «Зрозуміло, що політичні сили, які діють таким чином, не мають здобувати підтримку на виборах, інакше ми зруйнуємо країну. Нині можна ставити питання про розпуск Верховної Ради. Хай ідуть на вибори, й ми подивимося, як виборці оцінять таких політиків», — говорить Фесенко.

ПОСТФАКТУМ

Першим із різкою критикою та засудженням дій своїх колег виступив прем’єр-міністра Арсеній Яценюк. «Це не наші підходи. Країна, яка йде до Європейського Союзу, буде сповідувати на ділі базові принципи та цінності європейської спільноти», — сказав він. Пізніше з’явилася заява міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який назвав дії нардепів «неподобством» та зазначив, що у разі подання Генеральної прокуратури готовий розслідувати цей інцидент. Після громадського пікету готовність надати оцінку діям депутатів висловив і «свободівець» Олег Махніцький, який виконує обов’язки Генерального прокурора.

Із критикою дій парламентаріїв, які були учасниками інциденту, що набув масштабів скандалу, виступив й очільник «Свободи» Олег Тягнибок. «Нам, ще вчора опозиційним політикам, треба зрозуміти, що ми перестали бути опозицією і тепер є частиною влади — сьогодні доступні інші методи боротьби навіть із відвертими ворогами України. Якщо вчора такі методи були виправдані (наприклад, захоплення адміністрацій і змушування чиновників кривавого режиму під тиском народу писати заяву на звільнення, що «Свобода» робила ще задовго до Майдану), то нині вони є недоречними. Влада має користатися іншими, абсолютно легальними важелями люстрації. З проведенням якої ми, на жаль, запізнюємося», — написав лідер фракції у своєму блозі на «Українській правді».

Насамкінець депутати-свободівці Ігор Мірошниченко, Богдан Бенюк та Андрій Іллєнко були змушені надати публічні пояснення й визнати свою помилку. «Оскільки аргументи в нормальній розмові не подіяли, у Ігоря Мірошниченка стався емоційний стрес, тому він вдався до дій, неспівмірних ситуації», — пояснив Іллєнко.

Незважаючи на негативну реакцію вітчизняного політикуму та визнання власної провини горе-депутатами, боротьба із наслідками триває. Відеоряд конфлікту все ще не сходить із екранів російських телеканалів, слугуючи якнайкращим доказом поширюваної російською пропагандою інформації про захоплення влади в Україні екстремістами. Після подібної поведінки «Свободи», яка є далеко не першою, виникають підозри про добровільну або недобровільну роботу на Кремль. Не додає це балів «Свободі» і в очах європейців, які й раніше ставилися до цієї партії з пересторогою. Враховуючи ж той факт, що нині свободівці є не просто представниками частини суспільства із протестними настроями, а й входять до найвищих керівних органів країни, такі дії кидають тінь на усю державу.

«Події з Пантелеймоновим — це ганьба не тільки для «Свободи», а й для країни загалом. Це дискредитує нашу державу в очах наших міжнародних партнерів», — говорить Фесенко. «Нетерпимість й бажання робити все що завгодно не наближує нас до Європи, а тільки віддаляє та руйнує нормальне функціонування держави й суспільства», — резюмував експерт.

ЦИТАТА «Дня»

Дарія ГУСЯК, громадська діячка, колишня підпільниця, зв’язкова Романа Шухевича

(з інтерв’ю «Дню», № 35 від 26 лютого 2014 року):

«— Нинішній Майдан дуже виріс порівняно з помаранчевим Майданом 2004 року. Він став більш зрілим. Але все одно він ще не досяг того рівня, який свого часу осягнула УПА. Щоб посилати хлопців на боротьбу за незалежну Україну, їх з дитинства треба виховувати. Наші побратими з молоком матері всотували любов до України. Нинішні ж учасники євромайданів такого глибокого патріотичного виховання не отримали. І їх не можна в цьому звинувачувати... Звичайно, вони поступово стають патріотами, швидко вчаться, але й помилок встигають багато наробити. Я переконана, що Роман Шухевич не схвалив би зайвих погромів і зайвих пожеж. Звичайно, при штурмах всяке буває, але треба намагатися мінімізувати збитки. Жодної, без потреби вибитої, шибки не повинно бути, жодної спаленої автівки. Наш провідник був дуже вихованою, інтелігентною людиною, і це накладало відбиток на весь наш повстанський рух. Якось, коли мене було вже заарештовано, мені в камеру підсунули записку, написану нібито самим Романом Шухевичем. Мовляв, не впирайся, бо нема вже потреби, все пропало. Але я відразу зрозуміла, що це провокація. І знаєте по чому? Ні, не по почерку, бо я його й не знала добре, адже інформацію передавала переважно усно. А по звертанню на «ти». Цього провідник ніколи не дозволяв собі по відношенню навіть до хлопців — стрільців з УПА, не кажучи вже про жінок....

Деякі патріотичні організації, зокрема «Свобода», намагаються наслідувати оунівців 30-х років. Щось у них виходить, щось ні.»