Валентин Сильвестров: «Майдан – це соборність»
Кілька актуальних думок видатного композитора
Пропонуємо вашій увазі уривки з матеріалу, опублікованого на www.theinsider.ua.
ДО РОСIЯН
Сьогодні політичне обличчя Росії все в лайні. На щастя, лише політичне. Її справжнє обличчя — це Чайковський, Пушкін, Лермонтов, Толстой, Достоєвський, святі Православної Церкви.
Обличчя радянської Росії — не Сталін. Він її ганьба. Її обличчя — це Пастернак, Ахматова, Мандельштам, Солженіцин, Шаламов, Платонов, Шостакович, Прокоф’єв.
Ця велика, справжня культура завжди була проти негідників: і за царського режиму, і за радянського.
Саме це обличчя Росії завойовує світ, і таке «завоювання» світ приймає із вдячністю.
ПРО НАЦIОНАЛIЗМ
Я дивлюся на ці обличчя в Думі і пам’ятаю, як деякі з них за горбачовських часів боролися з комунізмом. Боролися, тому що ідеологія комуністів — інтернаціоналізм, а вони — націоналісти. І вони ж зараз кажуть, що в Україні коричнева чума...
Усе, що кажуть у Росії про Бандеру, — це радянський сволочизм. З тим самим успіхом Кутузова можна назвати бандитом: він боровся за країну, коли напав Наполеон. Отже, для французів він бандит?
ПРО РОСIЮ
Путін зараз вбиває своїх противників так само, як Сталін. Чим вбивство журналістки Політковської відрізняється від убивства Бандери найманцем-кедебістом? То хіба можна боротися так підло?
Чому Росія цього не бачить? Лише коли на протест виходять мільйони лицарів — вчителів, учених, звичайних людей, аби зупинити безумство, — усе й вирішується.
Знаєте, у Миколи Федорова є чудова утопічна філософія спільної справи. Він казав, раз у нас є зброя і її потрібно якось застосовувати, бомбуймо хмари, коли посуха. Або збиваймо метеорити, коли вони летять на Землю. Ось де армія має діяти!
КРИМ
Ситуація із російським флотом у Криму приблизно така: ви запросили знайомого в гості, оселили його в одній з кімнат, а він виганяє вас із помешкання.
Пригадайте, як Путін прийшов до влади. Підривав будинки, винищив сотні людей, і своїх зокрема. Потім, звичайно, все списав на чеченців. Гадаю, Путін просто божевільний.
Це як у фільмі «Диктатор». Там є сцена, де Гітлер грається із земною кулею і дупою її підбиває. Зараз це робить Путін — він вирішив пограти у війну.
Мене бісить, коли я підходжу до якогось пам’ятника воїнам-визволителям і читаю там вдячні написи. Але я не бачу там прокльонів тим негідникам, які послали дітей на смерть, а самі відсиджувалися в Кремлі.
МУЗИКА
На Майдані співали Гімн України — один з найкращих гімнів в історії. Навіть порівняно з дуже гарним німецьким, де використовується музика з квартету Гайдна, український — дуже щирий і оригінальний. А що відбувалося на антимайдані? Люди мовчала, слухали якісь радянські пісні з безглуздими словами, але не співали.
Або, наприклад, деякі люди в Криму. Вони кричать «Ми росіяни! Свята Русь!» Але ж вони по-справжньому не знають Чайковського, Пушкіна, та й російської мови — російською вони лише матюкаються. Ось яка різниця в музиці.
Музика підлості ганьбить імідж Росії. Завойовувати потрібно культурою.
Я ходив на Майдан. Але що я можу робити? Написав п’ять варіантів українського гімну. Спокійний — коли Майдан просто стояв. Потім, коли все наростало, вийшла важка версія — він увесь ніби в диму, слова «згинуть наші вороженьки» звучать гнівно. А коли ми перемогли і Янукович утік, я створив дзвоновий гімн — розгойдується дзвін, і гімн звучить, як його рух.
Я просто наспівав ці гімни на телефон. Мені кажуть: ми виконаємо, запишемо, щоб було гарно. Але я категорично проти. Це буде неправда. Воно має існувати як документ, і тільки.
НАЦIОНАЛЬНА IДЕЯ
Дивіться, я покажу вам на прикладі музики. У XIX столітті російське мистецтво почало виходити на світовий рівень. З одного боку кучкісти («Могуча кучка»), зокрема Мусоргський, відкрили староцерковні розспіви. Вони відродили російську музику, пов’язану з розкольницькими піснями, і знайшли у цьому нові гармонії. Вони були прибічниками російської музики і російської ідеї.
І поряд з ними був Чайковський — він, будучи геніальним музикантом європейської традиції, передав російську душу не менш сильно, аніж люди, які спеціально цим займалися.
Тому я гадаю, коли людина в Україні робить свою справу щиро, то не важливо, якою мовою вона розмовляє. Вона ходить під тим самим небом, тож будь-який мотив, який вона створить, буде українським.
Той же Григорій Сковорода писав книжною мовою, часто латиною і, однак, виразив головну ідею українського бароко — філософію серця. У нього є така фраза: немає шкідливішої людини, аніж та, яка опанувала дуже багато знань і багато наук, але не має доброго серця — тоді всі її знання обов’язково перетворяться на зло. Ось це і є національна ідея, яка до того ж перегукується з євангельською.
Просто національні ідеї формуються не вольовими зусиллями, а зростанням держави і суспільства. Ідея Майдану зараз — це соборність України. Адже там були люди, які розмовляють різними мовами, прості і з вищою освітою, священики різних конфесій.
Випуск газети №:
№51, (2014)Рубрика
Top Net