«Жодної гривні на корупцію»

У рамках днів Великої Британії в Україні минулої п’ятниці українці мали можливість ознайомитися з практичним підходом до боротьби з корупцією в цій країні. У ту ж п’ятницю Генеральна прокуратура спільно з Управлінням боротьби з організованою злочинністю МВС провела обшук у будинках і офісах, які належать колишньому міністрові палива та енергетики Едуардові Ставицькому. Виявлено 42 кілограми золота в зливках і декілька мільйонів доларів. І того ж дня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив: «Перші корупційні паростки намірів у новій системі влади, у нових органах влади вже є. Тому вкрай важливо сьогодні публічно говорити про ті злочини, які зараз розслідуються».

Тим часом у ту ж «золоту» п’ятницю глава Нацбанку України Степан Кубів у ході круглого столу в Києві розповів журналістам про те, що корупція та оргзлочинність звили гнізда і в банківському секторі країни. Йшлося про конвертаційні центри. «До речі, їх із десяток, — ділився інформацією головний банкір, — Не 48, як називали, не 52, а десять, плюс мінус два». «Зараз працює перевірка Національного банку, — продовжував банкір, — Ми дійсно заберемо в них ліцензії, разом із правоохоронними органами, оскільки закон про банки та банківську діяльність це не дозволяє». За його словами, обіг готівки в цих банках за минулий рік становив 146 мільярдів гривень.

Глава НБУ розповів, що вже провів індивідуальні бесіди з керівниками банків. «Відповідні фіскальні органи отримали інформацію, і цим займатимуться. Я б зазначив на перспективу: хто займається нечесною роботою — буде без роботи», — пригрозив Кубів. Він задоволений, що в кожному випадкові «адміністративного виховання» зміг побачити не лише керівників, але й реальних власників банків, що в практиці НБУ траплялося нечасто.

Але повернімося до англійського досвіду і його імплементації в нашій країні. Виступаючи на семінарі в Києві, амбасадор Великої Британії в Україні Саймон Сміт сказав, що в тому випадкові, якщо Україна зможе протистояти корупції, вона стане дуже привабливою для інвестицій. Він дуже задоволений, що до України вдалося запросити кращих британських фахівців у галузі протидії корупції. Вони зуміють, упевнений амбасадор, з врахуванням специфіки нашої країни, розробити відповідні механізми, інструменти і процеси, які гарантуватимуть, що уряд України працюватиме відповідно до інтересів і потреб українського народу та українського бізнесу. Саймон Сміт зазначає, що саме розгул корупції став причиною протестів в Україні, привів українців на барикади.

Амбасадор презентував в Україні закон Об’єднаного Королівства «Про хабарі» від 2010 року і розроблений міністерством юстиції його країни посібник «Про попередження корупції в комерційних організаціях». У передмові до нього наголошується: «Корупція руйнує життя. Першими її жертвами стають фірми, які несправедливо зазнають збитків. Далі, через послаблену законність і пошкоджений соціальний та економічний розвиток, корупція  вражає уряд і суспільство. У зоні ризику опиняється і принцип вільної та чесної конкуренції, значення якої  зменшується з кожним запропонованим і отриманим хабаром».

Коментуючи ці твердження, що знайшли масове підтвердження і в Україні, виконавчий директор представництва в Україні глобальної антикорупційної неурядової організації Transparency International Олексій Хмара зазначив: «Ми так багато даємо хабарів, що навіть важко сказати, чи є в нашій країні конкурентність».

Про те, як підвищити конкурентність в Україні, про бізнес і корупцію, про кроки для протидії їй говорив на семінарі міністр економічного розвитку та торгівлі Павло Шеремета. Корупцію в Україні він назвав «раковою хворобою в пізній стадії, що знищує країну з середини». Більше того, за словами міністра, «багато речей, які ми бачимо зараз ззовні, це результат нашої внутрішньої проблеми». Він також зазначив, «що не бачить іншої причини, чому у нас ВВП на душу населення в рази менше, ніж у сусідів».

«Я навіть не говоритиму про мільярди гривень, які витекли з державного бюджету, — говорить Шеремета і переходить на копійки: — Якось я проїхав протягом одного дня кілька разів у львівському тролейбусі з одним і тим же кондуктором. Платив за квиток 75 копійок. На третій раз кондуктор мене пізнала, і доки я шукав дріб’язок у кишенях, змовницьки запропонувала: можна за 50, проте без квитка». «Ця хвороба пронизала соціальну тканину країни», — підкреслює міністр і нагадує, що риба зазвичай псується з голови, але чистять її з хвоста. Тепер же, за його словами, «чистка почалася» з голови.

Він згоден, що Майдан, який усе ще стоїть на Хрещатику, необхідно якимсь чином вводити до конституційного поля, але, водночас вважає позитивним явищем, що громадські активісти залучаються до процесів, які йдуть у міністерстві, що дозволяє урядовцям працювати в своєрідному трикутнику: керівництво міністерства — експерти — громадські експерти. Саме останні сигналізують міністрові про те, «де ми є, де ми перебуваємо». Наприклад, коли йдеться про те, що в законі про держзакупівлі є ще 9 винятків із правил, прийнятих у всьому світі, громадські експерти з Майдану говорять міністрові «Павло, ми з’їжджаємо»...

Шеремета розповів про плани відомства. «Наступний великий блок, сказав міністр, — це дерегуляція. Там 24 закони, на які ми зараз дивимося досить пильно і які створюють регуляторні перешкоди, в першу чергу, для бізнесу, і створюють можливості для корупції. Це буде наступний крок, який є абсолютно необхідним зараз». У той же час Шеремета вважає, що зроблено його відомством і владою взагалі ще дуже мало, потрібно працювати. Тому він говорить майданівцям: «Продовжуйте свій тиск» і робить висновок: «Країні потрібна тривала хіміотерапія». «Бо ці хлопці не жартують, — говорить міністр про людей із Майдану і прогнозує: — Якщо не впораємося, то наступними будемо ми»...

Але чи готовий ще й український бізнес до того, щоб працювати за новими чесними правилами? Відповідаючи на це запитання, президент Європейської бізнес-асоціації Томаш Фіала сказав на семінарі: «Хочу попрохати бізнесменів, які стикаються з вимогою хабара, затримками документів та іншим тиском, відразу ж надавати прилюдний розголос таким зловживанням». Нагадавши, що після Помаранчевої революції бізнес теж зітхнув спокійніше, оскільки урядовці боялися брати хабарі і чинити тиск, він підкреслив, що вже за півроку ситуація повернулася в колишнє русло. Від імені бізнесу Фіала вимагає від нового уряду прозорості під час прийняття ухвал, зміни керівництва держадміністрацій, створення антикорупційного бюро, встановлення фінансового контролю, дерегуляції, наведення ладу в податковому законодавстві та судовій системі. І говорить, що бізнес, зі свого боку, працюватиме під гаслом «жодної гривні на корупцію».