«Перемога в діях починається з перемоги в ідеях»

8 квітня на засідання ВРУ покладали багато надій. Планувалося, що депутати зможуть віднайти законодавчий компроміс для врегулювання ситуації на сході країни. Принаймні ще до початку засідання народні обранці радилися у фракціях та групах і довго не збиралися у сесійний зал. За нашою інформацією, політики намагалися виробити єдину позицію щодо того, як діяти далі. Зокрема, розповідають, піднімалося питання про збільшення повноважень влади на місцях та зменшення частки бюджетних надходжень до центральної казни.

ХАРКІВ: ПІСЛЯ «ЗАЧИСТКИ». НАРАЗІ У ЦЕНТРІ ХАРКОВА ЗАТИШШЯ: БІЛЯ БУДІВЛІ ОДА ЗАЛИШАЮТЬСЯ БЛИЗЬКО 100 ПРОРОСІЙСЬКИХ РАДИКАЛІВ, НЕПОДАЛІК — НЕВЕЛИКИЙ ГУРТ ЛЮДЕЙ З СИНЬО-ЖОВТИМ ПРАПОРОМ. ЗВАЖАЮЧИ НА РОБОЧИЙ ЧАС, ЛЮДЕЙ, ЩО ПРОХОДЯТЬ ПОВЗ, ТАКОЖ НЕБАГАТО. ХАРКІВ’ЯНИ, ЩО ЗІТХНУЛИ ІЗ ПОЛЕГШЕННЯМ ПІСЛЯ РАНКОВОЇ НОВИНИ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ОДА, ПОВЕРНУЛИСЯ ДО БУДЕННОГО ЖИТТЯ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Утім, як показала атмосфера в сесійній залі (бійка між комуністами та свободівцями): чи то не домовилися, чи то не було бажання стабілізувати ситуацію.

Тим часом в кулуарах Верховної Ради представники кожної з конкуруючих сторін кивають одна на одну та озвучують своє бачення причин дестабілізації ситуації в Донецьку, Луганську та Харкові. А далі, наводять свої аргументи про те, як в цілому зупинити сепаратизм на сході держави.

За першою версією, ескалація конфлікту в східних областях — це спецоперація ФСБ. Як розповів «Дню» народний депутат від «УДАРу» Віктор Чумак, у Росії є головна мета — зірвати вибори Президента і поставити під сумнів їх легітимність, тому спроби дестабілізувати ситуацію в Україні продовжуватимуться. «Качатимуть» Херсон, Миколаїв, Одесу, східні регіони... У російських провокаторів є для цього достатньо «матеріалів». Чи будуть вони успішними? Так, якби на вулиці виходило не дві тисячі, а 10—15 тисяч людей. Зараз же це просто провокації», — деталізує Чумак.

За другою версією, події в регіонах — боротьба за місце під сонцем великого капіталу та представників ПР східного регіону, які готові навіть для цього скористатися підтримкою Кремля. За словами депутата-мажоритарника одного з округів Луганщини Валерія Мошенського, лідери Партії регіонів мають своє завдання: хочуть — показати, що можуть домовлятися і елементарно виторговують для себе якісь привілеї задля збереження влади в регіоні. «Але не можна з терористами домовлятися», — говорить він.

У принципі, якщо подивитися, запитання до регіоналів дійсно виникають, адже буквально в п’ятницю секретар президіуму Партії регіонів Борис Колесніков в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» повідомив, що ПР не допустить федералізації України і сепаратистських настроїв. Але чому ж тоді реальність в тому ж таки Донецьку не співпадає з заявами регіоналів? Це запитання «День» адресував Колеснікову вчора і ось що політик відповів: «Люди не задоволені діями влади.... Влада сьогодні посилює відповідальність за сепаратизм.  І що з цього? Люди чекають від неї відповідей стосовно питань по другій державній мові, розподілу місцевих бюджетів, захисту від радикалів... Країна хворіє раком четвертого ступеню, а вони гірчичники виписують».

На репліку «Дня», що влада, навпаки, у всьому звинувачує «заїжджих гастролерів» з Росії та спеціально навчених агентів з Кремля, політик відповів, що не виключає їхньої присутності, але не в такій кількості. «Серед протестувальників більшість — місцеві жителі», — переконує він.

Звичайно, що з вуст регіонала, це звучить як «переведення стрілок» на діючу владу, але про третю версію — несвоєчасне реагування влади на сьогоднішні виклики — говорять і інші депутати. У тому числі, ті, які входять у провладну парламентську коаліцію.

Депутат Валерій Мошенський у коментарі «Дню» звернув увагу на один момент, який дозволяє реалізовувати всі ці події в регіонах. «Це слабкість влади. Хіба не може СБУ нейтралізувати 50 осіб, які захопили державне приміщення? Смішно», — каже він.

За словами опитаних «Днем» народних депутатів, зараз подальший розвиток ситуації залежить від оперативності та згуртованості дій влади. Адже головне питання сьогодні — як вибити ґрунт з-під ніг сепаратистів-провокаторів, якими не є населення східного регіону. «Я провів 12 зустрічей і прямий ефір в Луганську. Ні одного звернення людей про відокремлення від України чи за «любов» до Росії не прозвучало. Люди в Луганську не розуміють, що їм дасть федералізація», — сказав «Дню» Валерій Мошенський.

Наступний крок — за урядом, кажуть депутати. Перш за все, проблемні регіони має відвідати прем’єр та запропонувати своє бачення ситуації по мові, розширенню повноважень місцевих влад та гарантії безпеки громадян від різного роду провокацій.

«Чому Яценюк до сих пір не побував у Донецьку?», — резюмував у розмові з «Днем» народний депутат від Партії регіонів Володимир Рибак. Натомість, каже він, в Донецьк «піаритися» поїхала Тимошенко. А люди чекають там хоча б зустрічі з віце-прем’єром із регіональної політики Володимиром Гройсманом, який просто повинен почути їхню думку. За словами Рибака, понизити градус напруги може, наприклад, прийняття закону про збільшення повноважень місцевих рад, який уже є в парламенті.

Натомість народний депутат  від «Батьківщини» Валерій Сушкевич заявив «Дню», що уряд не ухиляється від відповідальності і готує пропозиції по вищепереліченим питаннях. Однак, за його словами, важливі для країни рішення повинні прийматися не в режимі нон-стоп, а лише після врегулювання політичної ситуації в країні й із урахуванням думок всіх зацікавлених сторін. Тому Сушкевич порадив регіоналам їхати до своїх виборців, пояснювати всі ці речі і разом з іншими політичними силами парламенту працювати на консолідацію суспільства, а не заробляти політичні бали.

«В УКРАЇНІ СКЛАЛАСЯ СИТУАЦІЯ, КОЛИ У БУДЬ-ЯКОГО РОСІЙСЬКОГО КАНДИДАТА НЕМАЄ ШАНСІВ ВИГРАТИ ВИБОРИ»

Володимир ФЕСЕНКО, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:

— На ваш погляд, про що свідчать останні події на сході України?

— Події на сході свідчать про те, що в країні продовжується політична криза. Усунення Януковича означало лише завершення першої фази кризи. Друга фаза була пов’язана з сепаратистськими діями в Криму з наступним відторгненням півострова. Зараз триває фаза сепаратистських виступів у східних регіонах України. Другий етап кризи пов’язаний з ризиками територіальної єдності та цілісності країни. Безумовно, в подіях на сході України задіяний російський чинник. Є зовнішній вплив — сприяння в організації, координації, фінансування протестів.

Серйозний чинник — це подвійна гра місцевих еліт. Вони через сприяння виступам в Харкові, Донецьку, Луганську намагаються домогтися від Києва максимальної автономії, фактично вони хочуть зберегти регіони під своїм контролем.

Але треба розуміти й інше. Більшість населення в російськомовних регіонах не сприймає нову владу як свою. Дані опитування на початку березня свідчать, що рівень підтримку влади в цих регіонах близько 20%, всі інші ставляться критично або з певною пересторогою. Це є проблемою і певною передумовою нинішньої ситуації. Також треба розуміти, що для проросійських виступів є соціальна база. За даними опитувань в лютому, в Донецький області третина населення підтримує об’єднання з Росією, в Луганський трохи менше. Також на Донбасі популярна ідея федералізації — це єдиний макрорегіон України, де ідею федералізації  підтримує більше половини населення.

— Разом з тим, ми бачимо, що не такі вже і масові ці проросійські протести.

— Дійсно, це не акції, у яких беруть  участь більшість населення, але і применшувати їх вплив також не треба. В Донецьку все ще виходять кілька тисяч людей. В протестах беруть участь і немісцеві жителі, хоча основна маса — це все-таки мешканці цих регіонів. Безумовно, якби не було зовнішнього чинника, масштаби і гострота були б набагато меншими. 

— Як ви думаєте, яку  мету наразі ставить перед собою Росія — зірвати вибори, захопити частину території?

— Завдання мінімум — дестабілізація ситуації, демонстрація міжнародній спільноті, що центральна українська влада не контролює ситуацію на сході України. В рамках цієї дестабілізації вони ставлять за мету два завдання: зрив президентських виборів і примус влади в Києві до федералізації, другої державної мови, нейтральний статус тощо. Завдання максимум — це розкол країни. Але я не впевнений, що вони хочуть приєднати ці регіони до Росії. Навіть деякі російські експерти кажуть, що РФ не потягне, треба ще Крим «переварити». Донбас, Харків — це занадто. Можливий варіант — відторгнення цих регіонів і створення квазідержавного утворення під протекторатом Росії.

— На вашу думку, кого з кандидатів росіяни розглядають як свого на президентських виборах в Україні? Які у нього шанси?

—  Сьогодні в Україні склалася ситуація, коли у будь-якого російського кандидата немає шансів виграти вибори. Спрацьовує ціла низка чинників. По-перше, відторгнення і окупація Криму, що грає проти виграшу проросійського кандидата. Змінюється баланс сил, електоральний баланс країни. По-друге, деморалізація Партії регіонів, місцевих еліт. Наслідки цього — вперше за 20 років кандидат від сходу не матиме шансу на вихід навіть у другий тур. Сьогодні проросійські кандидати — це Добкін, який буде просувати федералізацію, деякі інші ідеї, які є в так званому російському мирному плані. Ще один кандидат — Царьов, який також буде просувати російські сценарії на виборах. Підігруватиме російській пропаганді і комуніст Симоненко. Ці кандидати просто будуть використовуватися для просування відповідних російських інтересів у політичному процесі України.

— Як ви оцінюєте дії нинішньої влади по стабілізації ситуації на сході? Які бачите помилки?

— Зараз ми бачимо більш активну реакцію влади, ніж коли це було в Криму. У Криму було явне запізнення, боюсь, що тоді вони не були готові до протидії російському сценарію (не було ні розуміння як це робити, ні ресурсів). Зараз влада теж діє із запізненням, але більш активно і рішуче. Але помилок все одно багато. Зверніть увагу. Протягом місяця, як працює нова влада, ні в. о. президента, ні прем’єр-міністр не були в жодному регіоні країни. Хоча потреба в цьому була і є, особливо на півдні і сході. Не був організований діалог зі сходом, контакти з різними представниками громадськості, еліти, обговорення варіантів спільного життя в новій країні.

Взагалі, нова влада не сформувала системної політики відносно сходу, відносно нейтралізації сепаратистських дій. І це пряма провина РНБО, тому що це їх функція. Вони лише реагували у відповідь, не проводячи активної політики. Була зроблена ставка на союз із регіональними елітами і олігархами. Десь це спрацювало, як наприклад, у Дніпропетровській області, але в Донбасі та Харкові це не спрацювало. Більш того, там влада пішла на те, що керівниками міліції стали люди, пов’язані з місцевими елітами. В результаті, дії міліції були неефективними і безпорадними. Адміністративні будинки фактично здали. Кадрові помилки абсолютно очевидні.

Коли виникають умови для сепаратистських виступів в окремих регіонах, треба посилювати місцеві правоохоронні органи частинами Національної гвардії. Але покладатися тільки на силові дії теж не можна, тому що є політичні передумови для виступів на сході. Тому зараз треба домовлятися з тими, хто готовий це робити, можливо, навіть із деякими учасниками мітингів. Треба шукати формулу компромісу. Звичайно, це не може бути виконання ультиматумів Москви чи Донецька.

Якщо ви говорите про федералізацію, — давайте обговоримо: що краще, федерація чи децентралізація. Урешті-решт, якщо не вдасться в рамках переговорного процесу між політиками і депутатами досягнути компромісу, тоді можна винести це питання в рамках процедури на всеукраїнський референдум. Тоді політики зі сходу мають взяти на себе зобов’язання — поважати результати.

Так само на референдум можна винести питання про статус російської мови. Якщо населення країни підтримає цю ідею, тоді закон має виконуватися. Хай Фаріон із російськомовними виборцями спілкується російською, а держслужбовці з Луганська обов’язково мають знати не тільки російську, а й українську. Врешті-решт можна провести консультативне опитування, тому що референдум щодо статусу регіонів українська Конституція не передбачає. На підставі цих опитувань можна формувати характер стосунків центру і регіону.

ГОЛОС ІЗ «ФЕЙСБУКУ»

«ПОТРІБНО ЗАРАЗ...»

Iгор КАБАНЕНКО, адмірал, екс-перший заступник начальника Генштабу України:

— Аналізуючи інформацію, політико-військові індикатори, участь у програмі «Свобода слова» на ICTV та інші речі, слід наголосити, що небезпека з боку РФ НЕ ЗМЕНШУЄТЬСЯ. Знов йде маневр, пошук можливості нанесення нового удару.

Потрібно зараз:

1. ВІДДІЛИТИ в головах і діях політиків силовиків та український народ від диверсантів. Треба політкам зараз більше працювати з українськими громадами на сході щодо розв’язання накопичених роками проблем, а також подолання фобій і стереотипів серед людей, а силовикам — професійно робити свою справу по нейтралізації, локалізації та ліквідації диверсантів і сепаратистів.

2. Винести УРОКИ з кримських подій та того, що відбулося в останні дні на сході, втілити рішучих заходів щодо недопущення помилок в подальшому. Замінити на місцях керівників силових структур, які виявилися неспроможними керувати людьми та вирішувати проблеми і провести інші організаційно-технічні заходи.

3. Створити нарешті координаційний орган (Ставка ВГК чи інший), який дозволить координувати дії силовиків на ПОСТІЙНІЙ основі.

4. Звернути увагу на ПІВДЕНЬ, особливо на 10 квітня — День визволення Одеси від німецько-фашистських загарбників у  контексті провокацій і сепаратизму. Втілити заходи на випередження.

5. Продовжити нарощування ЦІЛЬОВИХ спроможностей Збройних сил України та силових структур для адекватної протидії диверсантам, актам сепаратизму та агресії. На підставі аналізу обстановки розробити ймовірні сценарії розвитку ситуації, прийняти рішення щодо оперативної побудови сил та дій на випередження противника, діяти проактивно (ініціативно, активно і результативно), а не реактивно.

Нагадаю ще одну прописну, але вкрай важливу з огляду на все, що відбувається зараз, істину: перемоги в діях починаються з перемоги в ідеях.

Іван КАПСАМУН, «День»