«Декларації без декорацій»

Тема корупції останніми днями набула нового звучання. Так, народний депутат України Олександра Кужель (фракція «Батьківщина») під час засідання погоджувальної ради керівників фракцій і комітетів парламенту минулої п’ятниці заявила: «Усі підприємці дають один сигнал: усі схеми працюють так, як працювали за злочинної влади, Міністерство сільського господарства, Міністерство екології, податкова, митниця». Кужель дивується: «Чому знову приходять і збирають хабарі?»

Відповідь на її запитання дає громадський активіст, виконавчий директор Transparency International Україна Олексій Хмара. «Сукупний дохід теперішнього Кабінету міністрів — земельні ділянки, квартири, нерухомість, багато чого іншого — практично такий самий, як і в попереднього. Тобто це люди одного середовища, хоч би як вони називалися», — заявив він, коментуючи дані моніторингу декларацій у рамках проекту «Декларації без декорацій». «Ми порівняли декларації, які подали керівники уряду за 2012 рік, — колишньої та нинішньої влади, — розповідає Хмара, — Цікаво, що сукупний дохід майже однаковий: у п’ятірки Азаров, Арбузов, Бойко, Вілкул і Грищенко було задекларовано близько п’яти мільйонів гривень; у нинішніх керівників Яценюка, Яреми, Гройсмана, Семерака — задекларовано понад 4 мільйонів. Земельних ділянок у колишнього керівництва уряду було більш як 10 тисяч квадратних метрів, у нинішнього — більш як 17 тисяч».

Про постреволюційну реанімацію корупції і методи боротьби з нею говорила наприкінці минулого тижня лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко. «Є ще одна інституція, яка здатна боротися з корупцією, — це парламентська опозиція», — переконана вона. «Ми плануємо найближчим часом, — продовжувала політик, — передати на обговорення громадськості законопроект про опозицію, в якому опозиція матиме право своїм складом у Верховній Раді призначати керівника Рахункової палати». Тимошенко пропонує надати цьому органові надзвичайні повноваження з ведення слідчих дій, аби вона могла безпосередньо звертатися до суду, минаючи прокуратуру і МВС. Інакше, побоюється вона, у прокуратурі і в Міністерстві внутрішніх справ вирішуватимуть, «яку корупцію розглядати, а яку ні».

Судячи з цієї фрази, очільниця «Батьківщини» обізнана з тим, як справи у правоохоронних органах, керованих деякими її однопартійцями. «Знайомтеся, така невеличка хатинка у Львові, можна сказати в самісінькому лісі, яка належить родині Василя Пісного, відомого в певних колах під прізвиськом «Антибіотик», — пише у Facebook львів’янка Юлія Кадубець. — За нової влади він очолив Департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України. Цей будиночок, це незначна частка майна, а є ще один, розкішний у курортній зоні смт. Брюховичі, а є ще в центрі Львова, поблизу театру ім. М. Заньковецкої «готельчик» «Наталі 18», подарований улюбленій донечці на повноліття», — доповнює вона.

«Це те, про що я знаю, живучи в одному районі Львова із родиною Пісних», — зазначає Кадубець. — Я не заздрю, я запитую: звідки такі гроші у міліціонера? Якщо вірити даним декларації про майно і доходи Пісного як кандидата в народні депутати України, поданої ним до ЦВК торік, загальна сума його сукупного доходу 2011 р. становила всього лише 50 тис. 401 грн., з них 41 тис. 995 грн. — заробітна плата, інші виплати і винагороди. У мене річний дохід 2011 року був значно вищий, але навіть до власної квартири недопрацювала...» — пише Кадубець у Facebook і виставляє відповідні знімки.

«Корупційні схеми старі — влада нова», під таким слоганом наприкінці минулого тижня провела прес-конференцію громадська організація «Антикорупційне бюро України». Заступник голови цієї організації Олександр Сенько цитує прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, який із парламентської трибуни звинуватив минулу владу в тому, що з бюджету-2013 було виведено 700 мільярдів гривень. Громадський активіст стверджує, що наразі нічого не змінилося і всі злочинні схеми, які використовувала родина Януковича, працюють і нині, «стукаються у всі двері, і у нас вже багато сигналів, що ці двері, двері посадових осіб держави, вже почали відкриватися. Триває активний пошук нових «дахів» і підтримки». «Завдання громадянського суспільства, що народилося у кривавих муках на Майдані, полягає в тому, аби не допустити створення нових корупційних механізмів», — наголошує активіст.

Він, зокрема, розкриває причини поспіху, з яким сьогодні проводиться приватизація «Президент-готелю», який раніше надали в оренду на 25 років одній з фінансових груп. До речі, на її рахунку схожа схема, проведена в Одеському аеропорту. Тоді цей найбільший об’єкт комунального майна було виведено на фірму, в якої, за даними Сенька, статутний фонд становив усього лише тисячу гривень. Сенько переконаний, що й готель буде остаточно вкрадено з державної власності і привласнено «ділками» за безцінь. Готель на більш ніж 300 номерів у центрі столиці доведуть до банкрутства, покажуть, що він нерентабельний, а потім за допомогою шахрайських схем приватизують. У зв’язку з цим «Антикорупційне бюро» звертається до виконувача обов’язків президента України з проханням скасувати відповідний указ в частині, що стосується приватизації цього готелю.

Але основна спеціалізація «Антикорупційного бюро» — боротьба із гральним бізнесом, під хворобливу залежність від якого в Україні потрапили понад мільйон осіб. Голова організації Віктор Швець розповідає, що однорукими бандитами в Україні займаються три фірми — МСЛ, «Українська національна лотерея», «Патріот», бенефіціарами яких є представники російського бізнесу, що спрямовують частину отриманих коштів на фінансування радикальних та екстремістських організацій, зокрема російського козацтва, що брало участь в окупації Криму.

У грального бізнесу величезні доходи, але до держбюджету, за даними Кравця, потрапляє не більш як 3—7% від обороту таких компаній. Підтримують ці фірми два народні депутати України (у відповідь на прохання «Дня», Кравець каже, що їхні прізвища називати ще не час). Лише у Києві тіньовий бік цього бізнесу, який виряджається в тогу державних лотерей, на думку експерта, мільярд доларів, що співмірно з усім бюджетом столиці. Але міліція рапортує, що грального бізнесу в Києві вже майже немає. Насправді, зазначає Кравець, у кожному районі працює по 20—30 точок та ігрових залів. «До райвідділів міліції, — констатує активіст, — як заносили хабарі, так і заносять. За «дах» одного залу, де стоїть 20 гральних автоматів, беруть по 13,5 тисячі доларів».