Запізніла «зупинка» «Південного потоку»
...Загрожує Україні невигідними умовами в газовому консорціумі
У Москві знову звучить багаторазово використана російською пропагандою тема «розкрадання» Україною російського газу. Днями, виступаючи в Держдумі, її знову експлуатував прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв. «Що стосується наших українських партнерів, то у нас з ними є проблеми, — сказав він. — Ці проблеми виникли не сьогодні, й, на жаль, практично будь-яке керівництво України, хоч би хто був президентом або прем’єром, продовжувало одну й ту саму лінію — лінію на неправомірне використання російського газу. Дуже часто, по суті, це прямолінійне розкрадання й лінія на те, щоб не платити за газ». Ця лінія триває й сьогодні, переказує виступ Медведєва УНІАН, «хоча міняються прізвища керівників, які перебувають при владі в Україні, а політика та сама: «почекають, заплатимо потім, домовимося з ними, європейців залучимо, ще щось незрозуміле, американці вже висунулися з так званим новим газом».
Відносини між нашими країнами після анексії Криму й без того зіпсовані, як то кажуть, далі нікуди. Чого добивається російський прем’єр, висуваючи нові/старі і явно абсурдні звинувачення й постійно нарощуючи суми, які Росія нібито витратила на підтримку України за пострадянський період? Як запевняв Медведєв лише 15 квітня, «на знижках, що надавалися на газ, на неринкових правилах торгівлі газом, за період розвитку України як незалежної держави, я думаю, країна заощадила понад $100 мільярдів». Але рівно через тиждень, 22 квітня, російський прем’єр, мабуть передивившись зроблені раніше розрахунки, вже оцінює обсяг підтримки Росією України в пострадянський період у чверть трильйона доларів. «Але ми — добрі, ми такі влаштовані, і йдеться про дуже близьку нам державу, — продовжував сучасний Шейлок. — Я вважаю, що в цій доброті не лише наша слабкість, а й наша сила, бо всі добрі люди — вони, як правило, сильні».
На кого розрахована ця самореклама? Правильно, на європейську аудиторію. Трішки налякати її саме тоді, коли «зелені чоловічки» без пізнавальних знаків Росії вже «освоїли» Крим і підбираються до інших українських регіонів — саме час. Але Європа й без того занепокоєна й намагається щось протиставити російській військовій експансії біля своїх кордонів.
Зокрема, 17 квітня Європарламент прийняв, як санкції до Росії, резолюцію про зупинення будівництва магістрального газопроводу «Південний потік», що будується в обхід України. У документі говориться про нагальну необхідність «міцної спільної політики у сфері енергетичної безпеки з метою зниження залежності ЄС від російської нафти й газу, зокрема за допомогою диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, повної реалізації третього енергетичного пакету та можливості призупинення, за необхідності, імпорту газу». «Європарламент вважає, що газопровід «Південний потік» не має бути побудований і що мають бути доступні інші джерела постачань», — наполягають євродепутати. Того ж дня, виконуючи це рішення, в Болгарії навіть розібрали зварений раніше в урочистій обстановці перший стик «Південного потоку».
Але «Газпром» не впадає у відчай. У вівторок рада його директорів прийняла рішення купити у компанії Gazprom Germania GMBH — оператора проекту будівництва підводної частини газопроводу «Південний потік» — 50% акцій компанії South Stream Transport B.V., що є міжнародним спільним підприємством, створеним для планування, будівництва й подальшої експлуатації морського газопроводу. Як повідомляє ІТАР-ТАРС, «Газпром» придбає 205,99 тисячі акцій номінальною вартістю 100 євро кожна (загальна вартість 20,599 мільйона євро) за 212,575 мільйона євро.
Нагадаємо, що сьогодні частка «Газпрому» у спільному підприємстві становить 50%, італійської компанії Eni — 20%, французької енергетичної компанії EDF та німецької Wintershall Holding GMBH — по 15%. Таким чином, давши співзасновникам своєрідний хабар, «Газпром» підвищив капіталізацію, а отже, й ринкову вартість South Stream Transport B.V. І що потім? Не виключено, що «Газпром» може спробувати виставити частину цих акцій у вільний продаж на біржі й таким чином заручитися підтримкою десятків тисяч пересічних європейців, які будуть зацікавлені в роботі й дивідендах від підводної антиукраїнської труби. Невипадково міністр енергетики РФ Олександр Новак на прес-конференції в Москві впевнено заявив, що Росія продовжить реалізовувати проект «Південний потік», незважаючи на резолюцію Європарламенту.
Але доля «Південного потоку» може скластися й інакше. Як вважає член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, резолюція Європарламенту не є рішенням Євросоюзу, а має більше політичний і рекомендаційний характер. Як наслідок, вона не завадить реалізації проекту «Південний потік». Корольчук вважає, що цей газопровід і надалі загрожує Україні як альтернативний варіант і противага українській газотранспортній системі. Наприкінці 2015 року через «Південний потік» планувалося постачити перший газ. На повну проектну потужність газопровід мав вийти 2018 року. Після його запуску ГТС України зможе транспортувати не 80 мільярдів кубометрів газу, а не більш як 40-50 мільярдів. У результаті надходження від транзиту до українського бюджету скоротяться з нинішніх $3 мільярдів до $1,5 мільярда.
Корольчук дивується з того, що Євросоюз лише зараз наважився на заходи проти «Південного потоку». Він нагадує, що ще в 2011-2013 роках Україна офіційно зверталася до європейського Енергетичного співтовариства й повідомляла про загрозу будівництва «Південного потоку» для нашої країни. Ще більше було публічних заяв про шкоду, яку заподіє українській ГТС побудова «Південного потоку», згадує експерт, але реакція європейських структур, за його словами, була «нульовою». Невже, дивується він, ЄС помітив, що «Південний потік» загрожує Україні, лише тоді, коли в неї анексували Крим й з’явилася реальна загроза втрати Південного Сходу.
Експерт побоюється, що нинішня демонстраційна критика «Південного потоку» може знайти своєрідне продовження під час переговорів ЄС і Росії з проблеми українських газових боргів і гарантій транзиту російського газу до ЄС. У результаті, на думку експерта, можлива спізніла реанімація ідеї створення українсько-російсько-європейського газотранспортного консорціуму як альтернативи «Південному потоку». Відповідно, Росія заощадить кошти на його будівництві й отримає контроль над ГТС України. А що ж наша країна, запитує Корольчук і відповідає: «Так, вона й надалі забезпечуватиме транзит російського газу до ЄС. Але в консорціумі їй належатиме не 50, а максимум 33% акцій». «Чи не вирішуватимуть постачальник газу та його споживач долю не лише ГТС, а й усієї України?» — ставить ще одне запитання Корольчук у своєму коментарі, надісланому в «День».
PS. У вівторок глава «Газпрому» Олексій Міллер за підсумками переговорів з австрійськими партнерами заявив: «З метою оптимізації проекту «Південний потік» і враховуючи наявний портфель контрактів «Газпрому», ми погодилися з пропозицією австрійської сторони опрацювати можливість будівництва ділянки газопроводу в Австрії в рамках чинної міжурядової угоди паралельно з роботами з будівництва газопроводу на території Словенії, що ведуться».
