«Молочна» криза кримських супермаркетів — це лише початок

В середу ввечері жителі Криму не змогли купити в супермаркетах молочну продукцію. ЇЇ просто не було. Наступного ж дня, повідомляють блогери з Криму, всі полиці були заповнені продукцією... одного виробника. Більше того, на фото видно, що в холодильнику кмітливі працівники магазину виставили продукцію зі складів — пакетоване Т-молоко, термін зберігання якого значно довший, аніж звичайного.

«Крим не є самодостатньою територією. Він не забезпечує навіть потреби того населення, яке зареєстроване на півострові, не кажучи вже про туристів та інших осіб, які постійно перебувають там», — пояснює керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник. На сьогодні в Криму виробляють близько 300 тисяч тонн молока та молокопродуктів, з материка завозили — 585 тисяч тонн, а потреба населення становить близько 820 тисяч тонн. І так не лише з молочною продукцією, а практично з усім продовольством на півострові.

Та, незважаючи на це, з початку травня самопроголошене керівництво окупованого півострова розпочало ретельну... зачистку української продукції з полиць супермаркетів Криму. Спочатку було заборонено ввозити на півострів українську свинину. Як пояснили постачальникам, причиною цього був спалах африканської чуми на території Луганської області. «Це не аргумент, оскільки спалах був лише в Луганській області. А Україна — дуже велика. І свинину постачають не лише з Луганщини», — зауважує експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Аліна Жарко. За її словами, скорочення поставок м’яса на півострів і неможливість Росії задовольнити попит на нього і призвело зрештою до підвищення ціни на цей продукт. Нагадаємо, на початку травня жителі півострова могли придбати баранину, свинину чи яловичину за ціною близько 100 гривень за кілограм.

Наступними постраждали компанія Roshen та «Українська сирна компанія» (виробник популярного в країні сиру торговельної марки «КОМО»). В середу самопризначений головний державний санітарний лікар Криму і Севастополя Наталія Пеньковська заявила про заборону ввезення кондитерських виробів, вироблених на фабриках Roshen,  розташованих в Україні: київській, вінницькій, маріупольській та кременчуцькій. «Заборони діють на території всієї Російської Федерації, в тому числі й у Криму», — заявила Пеньковська. Причина — недотримання санітарних норм та законодавства щодо прав споживачів.

Самопроголошена влада наполегливо радить торговим мережам Криму переорієнтуватися на постачальників із Росії.  «Так чи інакше, міняти логістику все одно доведеться, в першу чергу великим торговельним мережам, адже це значно спростить розрахунки між постачальниками і торговими організаціями», — заявив перший заступник голови Ради міністрів анексованого Криму Рустам Теміргалієв.

«День» звернувся до торговельних мереж, щоб з’ясувати, яка наразі ситуація з продовольством на півострові. Варто сказати, що не всі компанії погодилися надати інформацію, а запитання «чому?» — відверто ігнорували.

Та все ж знайшлися ті, хто не злякався. «Наразі проблема роботи на території Криму полягає в тому, що магазини не можуть стабільно і в повному обсязі отримувати товар. Постачальники не завозять продукцію з території України, тому що неможливо провести взаєморозрахунки. Безумовно, у нас є достатньо великі запаси на складах, і зараз ми їх допродуємо. Також ми співпрацюємо з місцевими постачальниками-дистриб’юторами. Тобто обходимося тими товарами, які є на території Криму», — пояснила «Дню» начальник відділу зв’язків із громадськістю і пресою торговельної корпорації «АТБ» Анна Лічман.

Через те, що компанія змушена купувати продукти в місцевих дистриб’юторів та постачальників — читати як «працювати через штучно створену прокладку», — ціна на товари зросла. «Торговельна ж націнка не змінилася. Якщо закупівельна ціна змінюється, то і роздрібна ціна також відповідно зростає»,  — пояснила  зростання цін у кримській мережі супермаркетів Лічман.

Як буде далі — невідомо. Адже ситуація не залежить безпосередньо від рітейлерів. Навіть у питаннях із розрахунками, адже віднедавна на півострові «ходять» дві валюти. «Жодне з підприємств, що працюють із готівкою, не знають, як буде правильно. Тим більше, чітких вказівок не було. Підприємство, яке діє на території Криму, зобов’язане дотримуватися законодавства, яке там чинне», — пояснюють в компанії.

Наразі єдині, хто безперебійно забезпечує продовольством населення на півострові, — це представники роздрібної торгівлі. Саме в невеликих магазинчиках та на ринках поки що можна придбати все необхідне. «В мережевих маркетах продажі — величезні, й малий збій (особливо два — три дні поспіль) відразу ж видно неозброєним оком... Адже в маленькі магазини продукція надходить від кримських постачальників, які вже заклали в ціну всі свої ризики і незручності через відсутність банків і проблем з оплатами. Плюс зіграли на дефіциті», — пояснює кримський журналіст Андрій ОЛЕКСАНДРОВ.

Очевидно, альтернативою українським товарам, яким обмежено доступ на територію півострова, може стати продукція з РФ. Та чи готові й, головне, чи хочуть російські виробники освоювати кримські ринки?

 «Приїжджали до нас на переговори емісари від різних російських виробників продуктів харчування. Так от, їх можна розділити на дві категорії — «пузирі» та «менеджери». Перша категорія — по-батьківськи з поблажливістю поплескують по плечу, примовляючи «Все вам дамо». Проте при спробі вийти на конкретику «пузирі» починали йти убік, мовляв, буде вам і ціна, й умови, не сіпайтеся... Другу категорію — «менеджерів» — відправили у відрядження «освоювати Крим», — цитує  директора однієї з продуктових компаній кримський журналіст Андрій Олександров. За його словами, такі «менеджери» активно працювали над командою «зверху». Та все ніяк у головах російських виробників не вкладалися наші низькі ціни на продовольство. «Очі їх округлялися, і вони чесно зізнавалися: «Ну, поки нам тут ловити нічого», — пише Олександров.

Навіть якщо припустити, що російські виробники таки наважаться продавати у Криму свою продукцію, ціна на неї буде в рази більшою. «Якщо брати літр молока в супермаркетах Криму, то його ціна буде меншою, ніж відпускна ціна із заводу в Росії. Російський постачальник не зможе продати в Криму по тих цінах, які є зараз. І це ще без урахування логістики», — пояснює  Марія Колесник.

Та й завозити російські товари в кримські супермаркети — справа не з легких. Для прикладу, логістична компанія DB Schenker Ukraine має представництво в Росії й таким чином зможе надавати послуги з перевезень російським виробникам через паромне сполучення в Керчі. «Рішення про надання послуг на Кримському півострові буде прийняте спільно з головним офісом та російським представництвом, щойно ситуація стане зрозумілішою», — пояснює директор компанії DB Schenker Ukraine Олег Вержбицький. Але, говорить він, беручи до уваги, що референдум був проведений без дотримання міжнародного законодавства, з юридичної точки зору, Крим все ще залишаться територією України. «Виходячи з цього, жодна російська компанія, особливо та, яка стежить за дотриманням правил та має належне керування ризиками, не буде надавати сервіс у Криму ні як транспортна компанія, ні  як постачальник послуг, інвестор чи представник будь-якого іншого виду підприємницької діяльності.  Адже, згідно з міжнародним законодавством, транспортування вантажу з Росії може бути розцінено як контрабанда», — зазначає Вержбицький.

Підвищені ризики транспортування в свою чергу спричиняють і  підвищення ціни. «Ми можемо це пояснити  компенсацією ризику перевезень. До того ж страхові компанії відмовляються відшкодовувати збитки, заподіяні у Криму», — додає директор компанії DB Schenker Ukraine.