В облозі

Уже понад місяць співробітники Луганського природного заповідника не можуть потрапити на роботу — офіс розгромили сепаратисти, забравши все майно, а дорогою до об’єкта науковців перевіряють озброєні бойовики на п’яти блокпостах.

В епіцентрі бойових дій на Луганщині опинились і об’єкти природно-заповідного фонду. Близько місяця тому представники ЛНР вимагали від співробітників Луганського природного заповідника фінансової підтримки, на що дістали відмову. А два тижні тому серед ночі увірвалися до центрального офісу установи, розгромили кабінет директора та бухгалтерії, сторожа та одного зі співробітників протримали під дулами автоматів, поки пакували і крали все, що траплялось під руки і що збиралося працівниками протягом останніх десяти років. Як розповів «Дню» молодший науковий співробітник Сергій Глотов, бандити поламали всі сейфи, забрали бензопилу, запчастини, інструменти, вивезли два експедиційні автомобілі.

Тепер офіс заповідника ніким не контролюється, охорони немає, дирекція та колектив на роботу не ходять. Люди бояться, адже декому з дому до самого заповідника треба проїхати 35 кілометрів, де стоїть п’ять блокпостів із кількома десятками озброєних бойовиків. Крім того, за проукраїнську позицію та за участь у місцевому Майдані науковців переслідують, називають їх «Правим сектором», а імена деяких працівників є в списку сепаратистів, і їх будь-якої миті можуть затримати. У цьому списку значиться й наш співрозмовник — Сергій Глотов. Науковець розповідає, якби не виїхав із родиною за межі області, то невідомо, чи розмовляв би з нами тепер.

Переховуються і колеги Сергія, не знаючи, коли можна повернутися до нормальної роботи. Як науковці вони зараз хвилюються не лише за життя та долю своїх близьких, а й за те, що буде далі із заповідником. Адже як наукова та дослідницька установа, що підпорядкована Національній академії наук України, вона виконувала низку функцій.

—  Я займався науковою роботою і зараз думаю про те, як би забрати мої напрацьовані матеріали, бо невідомо, чи працюватиме далі установа після цих подій... Поки — повна невизначеність. Ми співпрацювали з іншими регіонами, у нас працювали аспіранти, ми публікували статті в провідних журналах України, отримували європейські гранти, тобто був хороший науковий центр, який займався науковою роботою в різних напрямах. Робота в заповіднику включає й польові роботи, коли ведуться дослідження, беруться проби різних матеріалів тощо, а зараз цього не зробиш. Робота зупинилась. У нас зірвано польовий сезон, бо влітку ми їздимо по різних містах і заповідниках із експедиціями. Невідомо, чи працюватиму я в цьому регіоні, чи треба буде переїжджати в іншу область. Важко щось прогнозувати. Зарплату поки отримували, але невідомо, чи буде так далі,     — пояснює Сергій. 

Цього літа тутешні науковці навіть планували наукову експедицію до Криму, про це просили луганських колег співробітники Карадазького заповідника. Також мали намір провести дослідження на Донбасі, якраз поблизу Слов’янська. Всі плани поки що зведені нанівець. За словами Сергія Глотова, зараз лише технічний персонал навідується до заповідника, ризикуючи власним життям, щоб щось прибрати, полити квіти тощо. Більшість громадян, які лишилися на території області, теж живуть із відчуттям страху.

— Усі ці воєнні події, погроми і велика кількість озброєних людей на вулицях, які тримають усіх у страху, дуже сильно вплинули на всіх нас і на тих людей, що лишаються в Луганській області. Люди, яких я просив допомогти вивезти з контори матеріали, музейні зразки, типовий матеріал і багато чого іншого, казали мені, що бояться заходити в мій кабінет, щоб ніхто не довідався про це, бо їх теж можуть записати в «Правий сектор», — розповідає Глотов.

Про свою підтримку луганським колегам вже заявили в Національному екологічному центрі України. Обіцяють, що після закінчення бойових дій допоможуть зі збором коштів для відновлення роботи заповідника, а також знайдуть для цього волонтерів.

КОМЕНТАР

Євгеній РУТЬЯН, кандидат біологічних наук, учений секретар Відділення загальної біології НАН України:

—  Зараз ми реально нічого не можемо зробити у цій ситуації, бо там немає української влади. Коли вона з’явиться, то все буде відновлено, може, загальними зусиллями, може, якісь установи поділяться, приміром, передадуть обладнання з балансу на баланс. Можливо, Національна академія наук виділить кошти на закупівлю транспорту, мотокіс, лопат, усього необхідного для роботи. Бо, крім охорони території, у заповіднику проводять організаційні заходи. Усього в Луганському заповіднику є чотири ділянки. Ця ситуація відбулася на головній ділянці, де розташована дирекція. Є ще Стрельцівський степ, Провальський, Трьохізбенський.  Це ділянки одного заповідника, але вони розпорошені по всій Луганській області. Частина — на території, яку контролюють українські війська, частина розташована на тій, що контролюють бойовики і терористи. Поки що ми володіємо неофіційною інформацією щодо нанесених збитків, це — 100—120 тисяч гривень. Але реально підрахувати поки неможливо. Навіть міліція не захотіла займатися цією справою: на виклик правоохоронці приїхали, але повідомили, що зараз на це немає часу. Наскільки мені відомо, вони навіть відмовилися складати протокол.