Адам і Єва говорили голландською?

«Судячи з усього, ізраїльтяни, євреї все наплутали. Земля обітована зовсім не там, де вони вважають. Насправді вона розташована у кількох тисячах кілометрів на північний схід — в Нідерландах та Бельгії», — пише журналіст Haaretz Хадід Діаб.

Якщо вірити Йоганну Горопію Бекану, саме ці місця були Раєм на Землі й місцем дії багатьох з описуваних у Біблії подій. Цей придворний лікар, що жив у XVI столітті, та лінгвіст-аматор стверджував, що Едем було розташовано в Антверпені, а Адам і Єва говорили антверпенським діалектом голландської мови.

«Що він наводив на підтвердження своєї теорії? Етимологію їхніх імен. Згідно з Беканом, ім’я Адам, імовірно, походить від голландського словосполучення Haat-Dam («Гребля від ненависті»), а Єва — це Eeuw-Vat («Вічна діжка»)», — удеться у статті. Таким самим чином він визначив походження імен Каїна, Авеля, Ноя та інших біблейських персонажів.

Для Бекана така етимологія здавалася самоочевидною, відзначає inopressa.ru. Врешті-решт, він був переконаний, що голландська мова буквально є найдавнішою у світі: сама її назва Dutch походить від слова De Oudst — «прадавній».

Хоч би якими безглуздими здавалися його ідеї, Бекан одним із перших відзначив спільне коріння індоєвропейських мов. «У тому, що стосується його методів та його ідей (?), Бекана можна вважати піонером порівняльного вивчення мов», — стверджує Кес Деккер, професор Гронінгенського університету.

Багато сучасників висміювали вчення Бекана, проте воно не здавалося їм абсурдним. Так, Адріан ван дер Шрік, дослідник фламандських діалектів, що жив приблизно в один час з Беканом, стверджував, що «нідерландців разом із галлами та германцями в прадавні часи називали кельтами, які пішли від іудеїв».

«Згідно з поглядами голландських євреїв, голландці були одним із втрачених колін Ізраїлевих, а саме коліном Завулоновим. Хоч би як там було, одного з дітей Завулона звали Хелон і він подарував своє ім’я Голландії», — пише автор статті.

Діаб звертає увагу на те, що подібний погляд існував не лише в Нідерландах: у Великобританії також існувало вчення про зв’язок британців із древніми іудеями, яке отримало назву «Британський ізраїлізм». Його засновником був особистий секретар Олівера Кромвеля Джон Садлер.

Воно набуло такого розмаху, що 1933 року теолог К. Т. Даймонт писав, що англоізраїліти перетворили «Біблію» на настільний посібник національної манії величі».

Однак йшлося не лише про націоналізм, але й про колоніалізм. «І у Британії, й у Нідерландах підйом ізраїлізму та міф про походження від втрачених колін збігався за часом зі становленням великих імперій обох країн», — пояснює автор статті.