«Жорсткість в єдиному голосі Європи може скоро з’явитися»
Експерт — про санкції ЄС та їхню ефективність
Світ вдається до нових санкцій проти РФ. Про прийняті відповідні рішення вчора заявили Єврокомісія та президент сполучених штатів Барак Обама.
Санкції ЄС передбачають обмеження для окремих осіб та російських компаній, які можуть бути причетні до військових дій в Україні. Відповідний список російських компаній, активи яких заморозять, та осіб, яким обмежать в’їзд до ЄС, буде підготовлений до кінця липня. Тобто, тепер російські компанії можуть втратити постачальників комплектуючих з ЄС та США, що практично унеможливить роботу цих підприємств.
Також ЄС закликав «усі фінансові інститути утримуватися від фінансування проектів, які прямо чи опосередковано визнають входження Криму до складу РФ». Окрім цього, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) та Європейський інвестиційний банк (EIB) припинять фінансування російських проектів.
До слова, Росія — чи не найбільший одержувач проектного фінансування ЄБРР (РФ є власником 4,5% акцій). Тільки за минулий рік у російські проекти європейський банк вклав близько 1,8 мільярда євро, при чому в цілому за 2013 рік ЄБРР профінансував проектів на 9 мільярдів євро. А кредити, надані Росії ЄІБ за минулий, сягнули 1,4 мільярда доларів. Зокрема, за європейські гроші було створено Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ), який 2012 року викуповував акції Московської міжбанківської валютної біржі. Також ЄС профінансував свого часу проект «Північний вимір», який займається проблемами екології північного заходу РФ, та будівництво в Росії виробничого підприємства «Кроношпан» — підприємство з виробництва дерев’яних плит.
Утім, слід зазначити, що нові санкції — це не третій рівень обмежень, прийняття якого очікувалось, а розширення другого. Адже третій пакет санкцій передбачає обмеження в цілому галузей російської економіки, говорить голова Комітету економістів України Андрій НОВАК. «Європа наразі дає ще один шанс Росії припинити воєнні дії в Україні. Та головне, що вже почалася тенденція до посилення санкцій», — пояснює він.
Водночас, у Литві вважають нові санкції проти Росії — недостатньо жорсткими. Проте до застосування нових — не закликають. «Ми даємо ясно зрозуміти, що всі санкції, навіть сьогоднішні санкції недостатні і недостатнім чином впливають на поведінку Кремля в Східній Україні», — заявила президент Литви Даля ГРИБАУСКАЙТЕ. За її словами, вжиті заходи «напряму не застосовуються проти винних в окупації Криму, поширенні воєнних дій на схід України та постачанні військового обладнання».
Подібної думки дотримується й Андрій Новак. За його словами, третій рівень обмежень для РФ — неминучий. «Адже навіть після санкцій США, Путін заявив, що це тільки спровокувало подальше розгортання внутрішнього конфлікту в Україні між двома групами громадян. А так, як ми знаємо, що воєнні дії — це не внутрішній конфлікт, а зовнішня агресія, то виходить, Путін дав зрозуміти, що агресія продовжуватиметься», — пояснює Новак.
Санкції США, на думку голови Комітету економістів України, є більш дієвими. Відповідно до вчорашньої заяви Барака Обами, Америка заморожує активи декількох російських компаній у сфері озброєння, блокує декілька важливих російських банків та енергетичних компаній. До того ж міністерство фінансів США склало відповідний санкційний список. До нього увійшли віце-спікер нижньої палати російського парламенту Сергій Нєвєров, помічник президента Росії Ігор Щеголєв і федеральний міністр у справах Криму Олег Савельєв.
Окрім цього, в списку опинилися компанії російського ОПК. Серед них — корпорація «Алмаз-Антей», концерни «Калашников» та «Радіоелектронні технології», «Іжмаш», «Базальт», «Уралвагонзавод», концерн «Радіоелектронні технології» (КРЕТ) та «Сузір’я», Конструкторське бюро приладобудування і НВО машинобудування, «Новатек», «Роснефть», ВЕБ і «Газпромбанк». До речі, «Газпромбанку» і ВЕБ санкції забороняють отримувати американські кредити більше ніж на 90 днів. «Уже сьогодні-завтра це відобразиться на фондовому ринку, де будуть падіння акцій російських банків та компаній, а також може відбутися девальвація рубля», — говорить Андрій Новак.
І на відміну від санкцій Європи, американські вже отримали обурливі відгуки в Росії. «Нещодавно ухвалений закон (1 липня в Росії набув чинності закон про заборону ненормативної лексики в ефірі і друці. — Авт.) забороняє мені в ефірі висловити своє ставлення в тих словах, які, на мій погляд, були б найбільш доречні», — заявив глава банку ВТБ Андрій Костін в інтерв’ю телеканалу «Росія 24».
Колишній міністр економіки України, а нині президент «Центру ринкових реформ» Володимир ЛАНОВИЙ вважає, що непоступливість Євросоюзу в питанні третього рівня санкцій — це прямий результат роботи «п’ятої колони» Росії, яка за останні роки суттєво посилилася в єврозоні. І це посилення відбулося саме в економічній площині. «Зараз 53% всього європейського імпорту постачається саме до РФ, — пояснює він. — Однак жорсткі американські санкції морально тиснуть в публічній площині на Євросоюз. Тож як би єврочиновники не ухилялися, але вони будуть змушені проголосувати за них. Хоча представники «п’ятої колони» й пручатимуться до останнього, мотивуючи неможливість такого кроку в ЄС звільнення робітників з підприємств і, як наслідок, зростанням соціальної напруга, втратами доходів і дефіцитом бюджету».
Є ще один фактор, який додає оптимізму в питанні санкцій, говорить Лановий, — у окремих країнах-членах Європи вже з’являється розуміння того, що останні дії Путіна не можуть бути гарантією миру для них, навіть за наявності потужного потенціалу НАТО. Тож жорсткість в єдиному голосі Європи може скоро з’явитися. Можливо, припускає він, це не буде 100% запровадження третього рівня санкцій, але більшість одіозних норм буде прийнято.
І до речі, підсумовує Лановий, Україна має не чекати допомоги США чи когось іншого, аби Європа проявила жорстку позицію. Треба натиснути на ЄС своїм прикладом. «Наша країна поки що не зрозуміла всієї глибини і тривалості цього конфлікту, тому на початкових порах сподівалася, що за 2—3 місяці все заспокоїться, тож не варто розривати економічні зв’язки. Тепер всім очевидно, що робити це треба негайно, і в першу чергу, в військово-промисловому комплексі», — говорить він. Якщо ми вчинимо саме так, то у європейців просто не буде іншого вибору, пояснює Лановий. Адже для всього світу виглядатиме так, підсумовує президент «Центру ринкових реформ», що єдиним бар’єром для втихомирення Росії є нерішучість ЄС, а це автоматично робить Євросоюз спільником загарбника.