«Бізнесе, повертайся до нашого міста!»

«Найважливіший елемент реформ сьогодні — це вирішення ситуації на Сході», — зазначає    виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук. У той же час, він і зараз уже констатує певне пожвавлення ділової активності в країні. «Ми бачимо, що відплив капіталу припинився. Якщо до травня йшло за прямими іноземними інвестиціями близько півмільярда кожного місяця — мінус, то зараз відтоку немає. Для нас критично, щоб закінчилася війна. І я можу з упевненістю сказати, що щойно вона закінчиться,  у нас буде досить непоганий старт угору».

Аналізуючи сьогоднішню економічну ситуацію, експерт звертає увагу на те, що «після девальвації гривні є серйозний попит на українську продукцію на експорт, окрім російського ринку. Ми бачимо, що неросійський експорт дуже непогано себе почуває і навіть починає перекривати значне падіння експорту до Росії. У травні був приріст експорту на неросійські ринки — 16%».

Чи готовий уряд України до того, щоб управлінськими ухвалами підтримати такі тенденції? «Якщо говорити про  економічну політику, — розповідає Боярчук, — то ми маємо цілий ряд дуже позитивних сигналів. Люди, які займаються бізнесом, просто приходять на волонтерській основі і пропонують, як вирішити ці проблеми. Ці пропозиції, як мінімум, розглядаються, у багатьох випадках — приймаються. Є передумови до того, що економічна ситуація дійсно покращуватиметься».

У цьому впевнений і один із таких волонтерів, учасник групи «Інноваційний пакет реформ» Ілля Несходовський. Виступаючи на круглому столі «Донбас після АТО», він сказав, що мікро-, малий і середній бізнес на сході країни, може розраховувати на підтримку держави.  А держава має можливість дозволити йому не платити деякий час податки, штрафи і пені, щоб він міг відновити або хоч би не зупинив, як це зараз відбувається, підприємницьку діяльність.

«БУДЕ РОБОТА, БУДУТЬ І ПАТРІОТИ»

Але бізнесу, щоб відновитися, як повітря потрібні ще й інвестиції. Несходовський наводить як приклад аналогічну ситуацію в Грузії, де після війни з Росією скликали донорську конференцію і отримали на ній чотири мільярди доларів інвестицій. Необхідність відновлення економіки Донбасу, на його думку, дає підстави для того, щоб і Україна скликала таку конференцію і отримала допомогу світової спільноти у фінансуванні інфраструктурних змін на сході нашої країни. Він також розповідає про преференції для бізнесу, що працює в зоні АТО, які передбачаються змінами до Податкового кодексу, розробленими в рамках «Інноваційного пакету реформ».

Проблеми донецького бізнесу озвучила президент Донецької торговельно-промислової палати Ельвіра Севостьяненко. За її словами, попри всі останні події, у нього абсолютно незнищенний дух оптимізму. І хоча нинішня ситуація, за її словами,  допомагає бізнесові об’єднатися, вона говорить про сьогоднішній Донецьк як про місто-примару, де жити і працювати дуже важко. «Дуже багато бізнесу сьогодні йде з регіону. У Донецьку залишилося, за зовнішніми ознаками, можливо, 40% бізнесу. І ми прийшли вже до тієї риски, за яку опускатися не можна і нікуди, — емоційно говорить президент Донецької ТПП і робить висновок: — Україні необхідно об’єднатися, щоб цю ситуацію переламати».

СТРУКТУРУ ЕКОНОМІКИ ДОНБАСУ ПОТРІБНО ЗМІНЮВАТИ

Керуючий партнер міжнародної юридичної фірми і радник Донецького глави облдержадміністрації Данило Білак розповідає про антикризову програму, прийняту в області ще до настання гострої фази АТО. На його думку, положення цього документа актуальні і щодо того часу, коли світ і спокій повернуться на Донбас. А головна думка програми, за словами радника, така: «Буде робота, будуть і патріоти». Але при цьому Білак упевнений, що структуру економіки Донбасу потрібно змінювати. Двигуном економічного розвитку краю, на його думку, повинен стати малий і середній бізнес.

«Це означає, що необхідно провести демонополізацію економіки і влади, децентралізацію влади, здолати корупційну вертикаль, що існувала не лише на Донбасі, але й у всій країні, — пояснює радник глави облдержадміністрації, — Це буде один із основних чинників, який дозволить малому і середньому бізнесові відновити свою діяльність і процвітати».  Юрист також розповідає про те, що в нього є багато зарубіжних клієнтів, які «мають гігантські проекти для Донецька, але чекають, коли там закінчаться заворушення». На його думку, зараз, після страшної трагедії, яку пережив Донбас, є можливість відновити не лише міста, але і все суспільство, яке не варто відновлювати на засадах, що були чинними в Радянському Союзі. «Потрібні не лише нові будинки, але й новий підхід влади до людей», — говорить він.

Його проілюстрував, виступаючи на круглому столі, президент ТПП України Геннадій Чижиков. Він процитував декілька хвилюючих рядків, які з’явилися на сайті міста Краматорська після його визволення від сепаратистів: «Шановні бізнесмени! Повертайтеся до нашого міста. Ми на вас чекаємо!».  «Будь-яке місто, будь-яка територія, — упевнений Чижиков, — повинна зробити все, щоб умови роботи бізнесу в ній приваблювали підприємців». Чижиков зазначає, що бізнесові Донбасу потрібні імпульси для розуміння ситуації, з ним потрібно говорити. Чи прийшов для цього час?

Для мільйонів людей в Україні сьогодні головне питання все ще таке: коли ж закінчиться ця війна, коли повернуться додому наші сини і чоловіки? Варіанти відповідей на такі питання можна було почути від радника інституту стратегічних досліджень «Нова Україна» Ірини Клименко, яка вперше оприлюднила відповідні дослідження вчених. «З будь-якого моменту, коли за столом переговорів виникне запит на політичне врегулювання кризи на Донбасі, в учасників цих переговорів вже має бути бачення того, як розвиватимуться подальші події», — сказала вона. На її думку, криза там виникла не на порожньому місці, а була викликана дуже складними суперечностями і проблемами. Їх розуміння, впевнена Клименко, і створює для учасників обговорення той коридор можливостей, яким можуть пройти всі зацікавлені сторони, у тому числі і бізнес.

ДОНБАСОВІ НЕОБХІДНА КОНСОЛІДАЦІЯ

Дослідник бачить у сьогоднішній ситуації на Донбасі ряд трендів, які можуть дуже негативно впливати на ситуацію і після завершення АТО. Вона ставить питання про те, яку економіку потрібно буде відроджувати на Донбасі, адже промисловість «півстолітньої давності» нікому не потрібна. На її думку, відродженню Донбасу не сприятиме недостатня лояльність населення до українського проекту, несприймання певною частиною мешканців українських владних інституцій і європейських цінностей. При цьому зберігаються тісні зв’язки з Росією, куди багато дончан їздить на підробітки. «З погляду українського суспільства, — зазначає Клименко, — Донбасові в першу чергу потрібна консолідація». «Чи можна говорити, що Донбас — це Україна, якщо сам Донбас не вважає себе ні Україною, ні Росією?», — запитує вона.

З такою постановкою питання не згоден заступник глави Донецької облдержадміністрації Олександр Чернявський.  Він дає мешканцям Донбасу іншу характеристику: «Добрі, хороші, працелюбні, дуже порядні». «Безпосередній контакт із простими людьми, які вже й зараз відновлюють Донбас, його інфраструктуру, залишає лише добрі враження, — наполягає він, — Люди працюють цілодобово. Вони хочуть жити в єдиній Україні. І єдине, чого там не вистачає (і це відчувається) —  це нашого розуміння й підтримки, підтримки України. Зараз є унікальний шанс, попри трагічність ситуації, на те, що там ще триває війна, люди можуть нам повірити. Але для цього потрібні не слова, а справи. Потрібно показати, дати кожному мешканцеві Донбасу відчуття підтримки».