Києве, почуй громаду!

Про реформу місцевого самоврядування та децентралізацію влади сьогодні говорять багато. Уряд готує та вносить на розгляд відповідні проекти законів, відбуваються круглі столи, обговорення тощо.

Те, що регіональною політикою нарешті почали всерйоз цікавитися, додає оптимізму, питання лише в тому, наскільки ефективною буде така політика.

Якось так у нашій країні повелося, що дуже хочеться усім бути реформаторами. Із одного боку, звісно, беззаперечний факт, що реформи в Україні сьогодні вкрай необхідні. Із іншого — не менш важливим є ефективність реалізації досягнень цих реформ.

На нашу думку, перед реформуванням украй важливим є проаналізувати існуючу систему місцевого самоврядування, зокрема й участі територіальної громади в управлінні міста Києва, та наскільки ефективно працює ця система, адже саме громада є фундаментом, основою місцевого самоврядування. Саме громада має формувати порядок денний для міста та контролювати його виконання. А контролювати є що!

Так, у Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, яку недавно було схвалено урядом, зазначено, що у Києві зосереджено основні ресурси розвитку, виробляється понад 20% ВВП країни, акумулюється половина усіх прямих іноземних інвестицій, зростає кількість населення. Здавалося б, картина наче вимальовується непогана: ділова активність, зосередженість капіталу, інвестиції тощо. Але увесь приємний пейзаж цієї картини нівелюється, коли ти отримуєш офіційну відповідь від районної адміністрації про те, що для ремонту асфальтового покриття у вашому дворі, потрібно 30 — 50 тис. грн, яких у районної адміністрації немає.

Тут украй необхідним є залучення громади до системи, що дасть змогу істотно поліпшити ситуацію у столиці.

У Конституції України закріплено, що однією із форм здійснення місцевого самоврядування є його безпосереднє здійснення територіальною громадою (ст. 140 — 143).

Право здійснення влади територіальною громадою у місті Києві визначено й у статті 6 Закону України «Про столицю України — місто герой Київ».

Стаття 5 Закону України «Про місцеве самоврядування» вказує, що територіальна громада входить у систему місцевого самоврядування.

Рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 р. № 371/1805 було затверджено Статут територіальної громади міста Києва, відповідно до якого територіальна громада міста Києва є первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень.

Отже, на нашу думку, нормативно-правової бази щодо функціонування територіальної громади в місті Києві задосить. Постає питання в залученні громади безпосередньо до формування столичної політики і подальшого контролю за її виконанням.

На сьогодні найефективнішим способом реалізації волі громади є органи самоорганізації населення (ОСН), які створюються, формуються та контролюються самими мешканцями будинків, кварталів, мікрорайонів та районів, а отже, за умови створення та існування ОСН та налагодження ефективної роботи в них, самі мешканці мають змогу впливати на розвиток територій, на яких живуть. Адже для підвищення ефективності системи жителі самі обиратимуть представника від свого будинку, який їм звітуватиме. Понад те, орган самоорганізації населення може бути створений безпосередньо в інтересах навіть одного багатоквартирного будинку.

Питання органів самоорганізації населення врегульовані Законом «Про органи самоорганізації населення» та рішенням Київради, є юридичними особами, мають широкий спектр повноважень та наділені організаційно-розпорядчими функціями.

Для забезпечення ефективного розвитку системи управління територіальною громадою міста необхідно розширювати коло повноважень органів самоорганізації населення, зокрема й шляхом делегування окремих власних повноважень Київської міської ради.

Питання розширення функцій та повноважень органів самоорганізації населення сьогодні є надзвичайно актуальним у Київській міській раді, зокрема, Постійною комісією з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків створено робочу групу «Ефективна система управління районами міста Києва» з фахівців та експертів, на яку покладено завдання виробити механізм для ефективної участі територіальної громади в органах самоорганізації населення.

Отже, шлях до системи ефективного управління районами міста Києва лежить передусім через забезпечення правильної, ефективної роботи органів самоорганізації населення із забезпеченням гласності, законності та підконтрольності громадою прийнятих ними рішень. Саме це може стати основою управління районами за безпосередньої участі громади, звісно, за наявності політичної волі, а її в питаннях розширення прав громади іноді ой як бракує.