Словаччина підтримує вступ України до НАТО
Віце-прем’єр Мирослав ЛАЙЧАК: «Вишеградська четвірка готує бойову групу, яка буде здатна до операцій в першій половині 2016 року»На минулому тижні Україну відвідав віце-прем’єр і міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайчак. З собою він привіз 2,7 тонни гуманітарної допомоги, серед якої — 270 аптечок, призначених для прикордонників і міністерства охорони здоров’я. Окрім цього, з березня по вересень 2014 року Словаччина надала Україні допомогу в розмірі близько 100 тис. євро — медпрепарати (березень), генератори і освітлювальні пристрої (червень), спальні мішки і дезінфікуючі засоби (вересень). У той же час багато хто в Україні звернув увагу на те, що словацький уряд виступає проти «сильних» санкцій щодо Росії, щоб змусити Кремль вивести війська зі сходу України і повернути Крим. Постає питання, чи зупинять Путіна нещодавні санкції, ухвалені Брюсселем, подальшу агресію Росії? Про це і газовий реверс — в інтерв’ю, яке пан Лайчак дав «Дню» і Радіо Свобода».
«САНКЦІЇ — ЗНАК ТОГО, ЩО ЄС НАЛАШТОВАНИЙ СЕРЙОЗНО»
— Санкції — знак того, що Європейський Союз налаштований серйозно. Ми дійсно хочемо політичного вирішення ситуації, і тому йдемо далі. Я радий, що сьогодні є угода про припинення вогню. Ми хочемо, щоб воно тривало і щоб не було відновлення воєнних дій. Я вітаю те, що разом з ухваленням санкцій ми прийняли політичну декларацію, де говоримо про нашу готовність до їх перегляду і навіть до їх скасування. Це стане можливим, якщо ми побачимо серйозний поступ у відновленні миру і закінченні військових дій.
Я пишаюся тим, що ми змогли значно допомогти Україні реверсними поставками газу. Ми поставляємо 20% газу на потреби України, а завдяки інвестиціям через Словаччину проходить 40% імпорту України. Ми змогли це зробити таким чином, що не порушили правові відносини, у тому числі з Газпромом. Нам нема за що докоряти. Це була нелегка операція, але ми допомагаємо Україні, а Москва сказала, що своїми діями ми не порушили жодних домовленостей з РФ. Думаю, що це успіх.
«Я НЕ БАЧУ ЗАГРОЗИ, ЩОБ ЧЕРЕЗ СЛОВАЧЧИНУ СКОРОТИЛИСЯ ПОСТАВКИ ГАЗУ ДО УКРАЇНИ»
— Польща також почала реверс газу до України. Проте Росія їй загрожує скоротити поставки у разі продовження реверсу. Чи має Братислава таку стурбованість? І чи можливий судовий процес у разі скорочення Газпромом поставок газу до вашої країни?
— У випадку Словаччини, на сьогодні скорочено 15% поставок газу. Але я не хочу драматизувати це. Реверс — комерційний контракт: ми надаємо інфраструктуру, а контрактів потрібно дотримуватись. Я не бачу загрози, щоб через Словаччину скоротилися поставки газу до України. Що стосується поставок російського газу до Словаччини через Україну, то ми прагнемо розібратися, в чому справа. Але ці дві речі не треба пов’язувати, оскільки між ними немає прямого відношення.
— Вишеградська четвірка позаминулого року заявила, що має намір створити спеціальний батальйон для зміцнення кордонів. Зараз, коли в Україні така ситуація, коли буде створено цей батальйон, чи зможе він допомогти Україні інструкторами?
— Вишеградська четвірка готує бойову групу, яка буде готова і здатна до операцій в першій половині 2016 року. Це входить до проекту спільної зовнішньооборонної політики ЄС. У нас є графік і в рамках Вишеградської четвірки ми ввійшли до сфери оборонної співпраці, що засвідчує глибину нашої співпраці й довіри. Це проект в рамках Європейського Союзу. Крім того, на саміті НАТО позаминулого тижня було досягнуто домовленості про зміцнення східного кордону Альянсу: усі його члени сприятимуть цьому. Ми також виступили зі своїми пропозиціями, описавши, яким бачимо місце Словаччини в цьому.
— Кілька місяців тому була пропозиція — розглянути можливість підключення України до цієї бойової формації ЄС: не у контексті нинішньої ситуації в Україні, але для того, щоб українська армія змогла краще ознайомитися з європейськими стандартами, щоб провести європеїзацію української оборони. Проте ці переговори поки що відкладено через надзвичайну ситуацію в Україні. Допомога Україні — питання, яке розглядається між окремими державами і Україною.
«СЛОВАЧЧИНА ПРИНЦИПОВО ПІДТРИМУЄ ПОЛІТИКУ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ НАТО»
— Нещодавно словацька газета SME опублікувала карикатуру, на якій змальовано трьох міністрів центральноєвропейських країн, які біжать до Путіна. Днями словацький прем’єр Роберт Фіцо заявив, що «для всього світу, і для нашого регіону було б найкраще, якби Україна не вступила до НАТО». Як відомо, Росія виступає проти вступу України до НАТО. Чому Словаччина займає таку позицію?
— У Словаччині всі знають, що газета SME щодо прем’єр-міністра Фіцо необ’єктивна. Що стосується України і НАТО, то Словаччина принципово підтримує політику відкритих дверей. Ми ухвалили стратегічне рішення — вступили до НАТО і підтримуємо ті держави, які прийняли аналогічне рішення.
Наскільки мені відомо, Україна таке рішення не ухвалила і поки офіційно є позаблоковою державою. Спекуляції про членство в НАТО передчасні. По-перше, немає правової бази. А, по-друге, я не бачу внутрішньої дискусії в Україні.
Хочу наголосити, що це — дуже важливе питання, яке стосується стратегічної орієнтації держави. Ми в Словаччині абсолютно визнаємо і підтримуємо виняткове право кожної держави індивідуально і незалежно ухвалювати рішення про своє майбутнє і свою стратегічну орієнтацію. Ми не хочемо, щоб питання НАТО використовувалося для внутрішньополітичної конфронтації. Моя рекомендація — вести дебати з цього питання (не маючи на увазі короткострокові політичні цілі), а домагаючись автентичного висловлювання думки українського народу. Це надто важлива тема для того, щоб її використовувати для міжпартійних конфронтацій.
Якщо існуватиме відповідна правова база, і якщо буде підтримка народу, тоді буде інша ситуація. Буде дуже погано, якщо питання НАТО розділятиме суспільство в Україні. Це — було б стратегічною помилкою.
«ПОКИ НІХТО НЕ ПОСТРАЖДАВ ВІД ДОГОВОРІВ ІЗ ЄС»
— Пан Лайчак, чи вважаєте ви обгрунтованими заяви Росії, що ратифікація Україною Угоди про асоціацію з ЄС завдасть збитків російській економіці?
— Правда така, що поки ніхто не постраждав від таких договорів з ЄС. В Євросоюзі є договори про вільну торгівлю з безліччю держав світу і всім вони принесли користь. Я абсолютно не бачу приводу, щоб вважати, що цей договір може завдати збитків Росії або комусь іншому.
Було б добре, якби всі зовнішньоекономічні договори грунтувалися на тих же засадах, перш за все — СОТ. Тоді це відкриває простір для більшої торгівлі. Словаччина має одну з п’яти найбільш відкритих економік у світі. Відкритість і те, що ми не висуваємо бар’єри — якраз і стало для нас формулою успіху. Договір про вільну торгівлю між Україною і ЄС — це договір, який знімає бар’єри і відкриває доступ до торгівлі. Це — тренд. ЄС зараз веде такі переговори зі США. У Сполучених Штатів є свій договір із Мексикою і Канадою — НАФТА (Північноамериканська зона вільної торгівлі. — Ред.). Я не чув поки, щоб Мексика і Канада висловлювали здивування з приводу цього договору і щоб вони говорили, що це знищить їх економіки.
— Нещодавно в ЄС ви займалися проблематикою Боснії і Герцеговини. Як людина, яка боролася за права людей на Балканах, що б ви порадили українцям, як ми можемо захистити наших громадян, права яких масово порушуються в анексованому Криму?
— Потрібно бути послідовними у відстоюванні принципів міжнародного права, якого мають дотримуватися всі держави, а не лише маленькі, слабкі або бідні. Ми повинні дотримуватися архітектури міжнародних відносин так, як її було сформовано після Другої світової війни, а зараз вона перебуває під серйозною загрозою. Я сьогодні чув Президента Порошенка (інтерв’ю записувалося 12 вересня. — Ред.), який відповідав на це питання. Він сказав те, що говорю і я: люди хочуть жити добре і треба зробити все, щоб життя в Україні було краще. Потрібно, щоб було верховенство права, проводилася боротьба проти корупції, а у людей було гідне життя. Після цього народ в Криму сам вирішить для себе, де йому краще. Треба показати кращу альтернативу, але силою, військовими засобами цього не зробити. Як кажуть англійці: виграти серця і думки людей. Це хороший рецепт і для вас. Тому потрібно зробити, щоб ті очікування, за які люди вийшли на Майдан, стали основою програми нової влади, яка формуватиметься після парламентських виборів.