«Вони не можуть забрати нічиє місце»

Обвал вітчизняного ринку праці досить відчутний. Офіційні органи звинувачують у цьому військові дії, безробітні — велику кількість переселенців. Та насправді зменшення кількості робочих місць — це стала тенденція, яку тривалий час ніхто не помічав, а останні події лише закріпили:

«Побутує думка, що ринок праці рухнув після Майдану, але насправді це не так, — ділиться директор з розвитку порталу Work.ua Сергій Марченко. — Ринок почав своє падіння ще 2012 року. Ще спочатку 2012-го ми помітили падіння кількості вакансій, що розміщені на нашому сайті, натомість кількість резюме збільшилась. Отже, не Майдан призвів до падіння ринку праці, а цілком можливо, що навпаки — безробіття призвело до такого народного вибуху».

Військові дії мали значний вплив на ситуацію у самому Донбасі. За дослідженням Міжнародного кадрового порталу HeadHunter, у травні кількість вакансій у Донецькій області знизилася в 1,8 разу, а в Луганській — у 2,2 разу. Закономірно, що в червні тенденція лишилася незмінною: в Донецьку і Луганську відкривали вдвічі менше нових пропозицій роботи. Серед роботодавців у Донецьку — аутсорсингові ІТ-компанії, кілька банків, регіональні компанії і компанія ДТЕК, яка і далі досить активно набирає персонал. Близько третини вакансій — пропозиції від компаній із інших областей і країн, які готові працювати з шукачами з регіону. Вакансії пропонують майже в усіх професійних сферах. У Луганську близько половини вакансій запропоновано на місцевому ринку, найчастіше в сфері ІТ, а решта — пропозиції про роботу за кордоном, зазвичай у Росії на регіональних промислових підприємствах.

Цікава ситуація з шукачами роботи. На території, де йдуть військові дії, людям у більшості випадків не до цього. Кількість людей, які шукають роботу на Донбасі, зросла на 10%. Натомість у анексованому Криму цифра значно більша.

Щодо інших міст України, то вимушені переселенці вплинули на ринок праці, але не суттєво, стверджує Сергій Марченко: «Кількість переселенців не надто впливає на статистику. За офіційними даними, виїхало з Донбасу орієнтовно 200 тисяч людей. При цьому, за даними Міжнародної організації праці, в Україні 21 млн працездатних людей, тому ця цифра не надто суттєва. Із досвіду скажу, у ближні регіони, такі як Дніпропетровськ чи Запоріжжя, зараз переселенці рідко виїжджають. Навпаки, намагаються заїхати якомога далі, хоча у Західній Україні ринок праці досить незначний. Візьмімо той же Івано-Франківськ. Там особливо немає роботи, самі мешканці регіону виїжджають за кордон. Переселенці збільшують конкуренцію, але місць немає, тому нічию роботу вони забрати й не можуть».

Експерт Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Ольга Кухарук також наголошує, що кількість шукачів роботи майже не збільшилася. Загалом переселенці найчастіше влаштовуються на робітничі спеціальності, тому серед «білих комірців» конкуренція взагалі не помітна: «Незважаючи на значну кількість вимушених переселенців, конкуренція серед офісних працівників у великих містах практично не змінилася і залишається на середньорічному рівні, значних коливань цього показника не помічаємо. Є кілька причин такого стану справ, головна — переселенці у більшості є представниками робітничих спеціальностей або бюджетної сфери, а отже, частіше використовують для пошуку роботи неонлайнові канали (друковані видання, особисті контакти, допомогу волонтерів і т.д.). Крім того, кількість переселенців у масштабах великих міст (Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Львів) поки не можна назвати статистично значущою для ситуації на ринку праці».

Представник ініціативи «Центр зайнятості вільних людей» Віталій Шевченко (нагадаємо, про його допомогу в пошуку роботи для переселенців «День» писав у №177 від 24 вересня) зазначає, що жодних преференцій при прийомі на роботу переселенцям не надається, тому звинувачення на їхню адресу марні: «Переселенці не можуть забрати нічиє місце. Умови отримання вакансії для всіх однакові, хто хоче, може подати резюме. Я не чув про випадки, в яких би надавалася перевага при отриманні роботи вимушеним переселенцям тільки через їх статус. Чув лише про те, що навмисне створювали окремі робочі місця для цих людей. Тим більше, переселенцям складніше знайти роботу, ніж місцевим жителям. Вони у новій обстановці, і до всього не завжди вміють цю роботу шукати. До прикладу, для киянина все просто — взяв резюме і розносиш чи розсилаєш його всюди. А переселенцям ще треба думати над тим, де жити, що їсти, їм потрібна робота вже, вони не можуть очікувати, проходити стажування. Грає роль і те, що переселенці не були до цього готові».

Найбільше серед переселенців представників робітничих професій, що зумовлено специфікою регіону. Але також багато бухгалтерів, юристів, інженерів, програмістів. Експерти радять шукачам роботи не визначати переселенців як перепону в пошуку вакансії, а дбати про підвищення власного професійного рівня та підтримувати особисту конкурентоспроможність.