Реформу лісової галузі – «на переробку»...
Експерти: Потрібна національна стратегія розвитку сектору, а не імітація зміни правил гри
Минулого тижня Кабінет Міністрів ухвалив «Положення про Державне агентство лісових ресурсів України» (№521). Документ передбачає незначну кількість змін. Серед них — покладення на Державне лісове агентство обов’язків із реалізації державної політики у сфері лісового і мисливського господарства, внесення на розгляд міністра аграрної політики і продовольства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Також агентство здійснюватиме державний контроль за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства (крім державного контролю з карантину рослин та у сфері захисту рослин), а також приймати рішення про віднесення лісів до відповідної категорії.
Тож набір змін дуже умовний, бо на жодні принципові зміни КМУ так і не наважився, говорять опитані «Днем» гравці ринку. А зміни сектору потрібні і не малі, щоби вирішити проблеми галузі. А останніх, як з’ясувалося, чимало. Найперше — це формування нової стратегії розвитку. «Прийшла нова влада, але вона так і не пояснила, як нам далі працювати, куди рухатися. У нас немає стратегічного напряму. І це найбільше насторожує. Лісова галузь сьогодні — це сфера з партійно-радянським управлінням, що дає вказівки і ні за що не відповідає», — розповідає президент української асоціації меблевих, деревообробних підприємств і організацій «Меблідеревпром» Сергій САГАЛЬ.
Щоби визначити, якою має бути національна лісова стратегія та сформувати ключові засади роботи, представники сектору зібралися в п’ятницю в представництві Світового банку в Києві в рамках програми ФЛЕГ II.
До роботи круглого столу долучилися, крім бізнесу, ще представники міністерства аграрної політики і продовольства України, міністерства екології і природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Державного агентства земельних ресурсів, експерти та партнери програми ФЛЕГ II.
«Насамперед нам потрібно провести ринкову реформу, бо без неї, хай би що ми сьогодні робили б, втрачає сенс», — говорить Сергій Сагаль. Сьогодні в країні працює два регулятори, — зазначає він, — лісового та деревообробного ринку. «Але у них абсолютно неузгоджені позиції. Вони навіть не знають одне про одного», — зазначає президент асоціації і наголошує, що за таких умов, жоден ринок не може нормально працювати.
«Приступаючи до роботи над комплексним переглядом лісового законодавства необхідно особливу увагу спочатку приділяти його зв’язкам з нормами суміжного законодавства і брати участь у його зміні», — говорить експерт програми ФЛЕГ ІІ Михайло ПОПКОВ. За його словами, законодавство в галузі лісового регулювання в Україні зазвичай формувалося на основі радянського. Наприклад, чинні Правила відводу і таксації лісосік — розроблені понад 40 років тому, а успадковані вимоги санітарних правил радянського часу, хибність яких доведена більш ніж 20 років тому.
Це все, зрештою, призвело до позбавлення лісівників самостійності і зниження їх ініціативності. «Відповідальність за вирощування якісного лісу була витіснена відповідальністю за виконання правил і нормативів, наслідком чого стало шаблонне ведення лісового господарства, що не враховує належною мірою ні регіональних особливостей, ні досягнень лісової науки», — зазначає Попков.
Крім цього, зазначає експерт програми ФЛЕГ ІІ, розробку всіх чинних лісових законів і нормативів здійснювали фахівці лісового відомства (Мінлісгоспу, Держкомлісгоспу, Держлісагентства), які максимально враховували інтереси підприємств, що перебувають у його підпорядкуванні. Тобто бізнес фактично виключений з процесу. «Наслідком цього стала непорушність відомчої моделі управління лісами, що наділяє один і той самий орган влади функціями (ведення лісового бізнесу і державний контроль), які в європейських країнах вважаються несумісними», — пояснює він.
На думку Попкова, роботу над законодавством треба починати негайно, координувати з єдиного центру і вести одночасно з багатьох напрямів. «У процесі реалізації програми ФЛЕГ (2009 рік) виконано низку робіт з аналізу та вдосконалення законодавства, що не втратили своєї актуальності», — говорить він. Зокрема, на основі детального аналізу Лісового кодексу, «Положення про державну лісову охорону» та «Положення про Державний комітет лісового господарства» фахівці виявили корупційні ризики та недоліки законодавчого регулювання лісового господарства України. Серед них — надмірна присутність держави у сфері господарювання та розпорядження лісової продукцією, конфлікт інтересів у статусі Держкомлісгоспу та брак прозорості в його роботі, складність лісогосподарських процедур, а також недостатність гарантій заощадження лісу та недосконалість процедур притягнення до відповідальності та вибору покарань.
Вирішити проблему, переконаний Попков, можна, залучивши до роботи чинні міжнародні проекти і використовуючи можливості отримання додаткової донорської допомоги на підготовку реформ. На першому етапі роботи необхідно сформулювати принципи, на яких буде побудовано нове лісове право України та визначити перелік питань, які потребують державного регулювання, водночас значно розширивши права територіальних органів державного управління лісами і фахівців провідних лісових господарств. Крім цього, потрібно попередньо визначити структуру майбутнього лісового законодавства, виділивши його зв’язки з іншими розділами права і виділивши блоки, роботу над якими можна буде розпочати до визначення інституціональної структури управління лісами, а також визначити перелік термінів і підходів, від яких слід відмовитися.
На думку Сергія Сагаля, під час підготовки нових реформ, слід насамперед звернути увагу на переробку деревини. Адже, як відомо, сьогодні Україна експортує більше деревної сировини, ніж готового товару. «Продавши один кубометр круглого лісу, ми отримуємо приблизно один долар прибутку. Якщо ми перероблюємо його на столярні вироби, то збільшуємо прибуток у шість разів. Якщо ми переробляємо його на меблі, ми збільшуємо дохід у 12 разів», — пояснює президент української асоціації меблевих, деревообробних підприємств і організацій «Меблідеревпром».
Не менш важливе питання — санітарна вирубка лісів. «У нас значно збільшились обсяги санітарної вибіркової рубки, призначення яких не обгрунтоване. До того ж ми зовсім не розплановуємо розміщення лісосік», — говорить Михайло Попков.
Згідно із даними Держстату, кількість деревини, отриманої внаслідок санітарних рубок, на сьогодні зросла на 54%. Крім цього, зростають обсяги санітарних рубок у заповідних комплексах. «Зрозуміло, що під вирубку потрапляють і види, занесені до Червоної книги», — говорить заступник голови Національного екологічного центру України Олексій ВАСИЛЮК. При цьому, зазначає він, лісові господарства навіть не звертають на це уваги. «Був такий інцидент, коли ми звернулися до більш, ніж десяти державних господарств з проханням повідомити, чи знають вони, де на їх територіях ростуть види, занесені до Червоної книги. До слова, 60% рослин з цієї книги — в лісах. Натомість ми з’ясували, що ці 60% зовсім не враховуються при веденні лісового господарства», — пояснює він.
Однак це не єдина проблема вирубки санітарних зон у лісі. Останнім часом популярним став механізм, коли за хабар здоровий ліс списується, як такий, що підлягає санітарній вирубці. «Кубометр хворого лісу коштує майже в сто разів дешевше, ніж здоровий», — пояснює Олексій Василюк.