Ми можемо перемогти РФ на економічному фронті

Гібридна війна з Росією йде одночасно на кількох фронтах. І безкровні економічні битви, зокрема за інвестиції, настільки ж важливо вигравати, як і битви за міста й села.

Чи вдасться Україні це зробити? Сьогодні відповіді на це запитання стають дедалі реальнішими. Кінець січня — це час, коли прогнози на рік, що почався, вже можуть спиратися на виявлення тенденцій. Так, Мінекономрозвитку Росії минулої п’ятниці повідомило, що протягом найближчих двох днів внесе до уряду уточнений макроекономічний прогноз на 2015 рік. «Прогноз цей буде вкрай жорстким, — заявив перший віце-прем’єр РФ Ігор Шувалов. —  Я мушу відкрито про це сказати — ніяких райдужних уявлень у нас немає й ілюзій теж». Настільки ж песимістичний прогноз для Росії й у банку Morgan Stanley. Його економісти очікують, що ВВП РФ 2015 року впаде на 5,6% (колишній прогноз — на 1,7%).

Але чи гарантує кепське становище сусіда, що Україна вже виграла економічне змагання, й іноземні інвестиції з Росії самі по собі, підкоряючись законам сполучених посудин, перетечуть до нашої країни? На жаль, ні українські, ні іноземні експерти ще не мають на це запитання однозначної відповіді. «Сьогодні ми радіємо тому, що місія Міжнародного валютного фонду затрималася в Києві, — говорить директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, — але це означає лише те, що вона прискіпливіше обговорює наступні кроки, й це розцінюється як те, що місія готова рекомендувати, зокрема, виходячи з політичних рішень, позитивну оцінку щодо надання кредиту».

БУДУТЬ РЕФОРМИ — БУДЕ Й КРЕДИТ

«У той же час зараз в Україні є два вкрай негативні чинники: війна й нездатність уряду (нехай це й надто жорстко сказано), — говорить експерт, — провести реформи». (Цього ж дня в ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що держсекретар США Джон Керрі нібито відвідав штаб-квартиру МВФ і наполіг на призупиненні виділення Україні кредиту). «Буде реформування, — продовжує Юрчишин, ніби роз’яснюючи позицію держсекретаря, — буде (кредит. — Авт.) МВФ, буде якийсь елемент, що стимулює розвиток. Питання реформ нерозривно й взаємно пов’язане з кредитом МВФ. Будуть реформи — буде й кредит.

У якому напрямку рухатиметься Україна? Абстрагуючись від воєнних дій, що тривають в Україні, директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ Валерій Геєць вважає, що найперша з необхідних реформ — це бюджетна консолідація, якої цього року обов’язково треба досягти. «На її тлі, — прогнозував академік, виступаючи на круглому столі в Інституті Горшеніна, — є можливість отримати зовнішнє фінансування, дефіцит якого, за нашими оцінками, становить приблизно 25 мільярдів доларів. Ці кошти дадуть можливість вирішити кілька питань і, в першу чергу, провести реструктуризацію банківської системи, обслуговування зовнішніх зобов’язань». Кошти донорів, на думку ученого, дозволять також підтримати бюджет. Він передбачає, що завдяки цьому в другій половині року можна буде чекати стабільності...

ШЛЯХИ КОНСОЛІДАЦІЇ

Погоджуючись здебільшого з тим, що зовнішня допомога матиме для нашої країни вирішальне значення, й перераховуючи такі широко відомі напрямки необхідних реформ, як дерегуляція,  інвестиційний клімат і скорочення витрат держави, Геєць підкреслює, що міжнародну допомогу слід отримувати й витрачати як на посилення макроекономічної стабільності, так і на гуманітарні цілі, на зміни в інфраструктурі.

Учений впевнений, що реалізація міжнародної допомоги забезпечить зростання довіри до реформ з боку населення й сприятиме активізації приватної ініціативи. На неї, за словами академіка, покладаються великі надії. При цьому він нагадує про проблему в країні концентрації власності й монополізації, розв’язання якої дозволить покращувати підприємницький клімат. У свою чергу, на його думку, лише приватна ініціатива дозволить згладити такі гострі кути необхідної країні структурної ломки, як величезне безробіття.

А Юрчишин зачіпає ще й проблему консолідації українського суспільства. Він зазначає, що їй могла б дуже сприяти відмова представників української влади від своїх бізнесів у Росії. «Ми всі жертвуємо на АТО, працюємо волонтерами, пенсіонери діляться своїми заощадженнями, і якби керівництво країни відмовилося від своїх активів у країні, що є нашим противником, то це був би дуже сильний консолідуючий акт, який показує, що декларація про агресора підтримується й усвідомлюється суспільством».

Експерт міркує над тим, яким чином Україна могла б замінити Росію в структурі своєї зовнішньої торгівлі, й пропонує шукати виходи на треті ринки. «Ми забули про ринки Китаю й Казахстану, вийти на які навіть за нашої низької конкурентоспроможності не так складно, як на ринок Євросоюзу». Він пропонує здійснювати в Казахстані інвестиційні проекти, наприклад, випуск вертолітних моторів, а в Китаї підключитися до його проекту відновлення «шовкового шляху». Якщо українська влада покаже, в яких напрямках вона збирається рухатися, говорить Юрчишин, тоді й інвестор стане уважніше ставитися до України, незважаючи на війну. «Якщо країна покаже, що зміни відбуваються, а територія конфлікту локалізована, то, — впевнений експерт, — є шанс, що інвестор з великою цікавістю дивитиметься на Україну».

Юрчишин зазначає, що сьогодні ще в Україні, на жаль, не вироблені механізми контролю результативності й ефективності використання зовнішніх фінансових ресурсів. І в країні є певне незадоволення тим, куди йдуть ці мільярди. За його словами, прем’єр відзвітував у дуже загальному вигляді. 10 мільярдів отримали, 9 мільярдів віддали, і на цьому звіт закінчився, зауважує економіст і вимагає чіткого й детального звіту уряду «по кожній сумі понад 100 тисяч».