Бібліотеці «Дня» — 10 років!

Два тижні тому редакція газети «День», наші постійні читачі, партнери та друзі відзначили десятилітній ювілей виходу в світ книжки «Україна Incognita», яка започаткувала серію Бібліотеки «Дня», а згодом й річницю однойменного сайту. Сьогодні читачі продовжують вітати редакцію з цим ювілеєм та зізнаються, що вже чекають на нові видання «Дня», зокрема, книжки з серії «Бронебійна публіцистика», які представлять найкращу українську публіцистику ХІХ—ХХ століть.

«В сучасній Україні є кілька поколінь, які в свій час, по суті, історію України не вивчали. Коли кажуть, що державні службовці повинні складати залік з історії України, я до цього ставлюся цілком серйозно. Якби вони знали, що таке для українців Софія Київська або Хортиця, — можливо, не дозволили б собі скоювати наругу над святинями», — написала в передмові до книги «Україна Incognita» 30 липня 2002 року головний редактор «Дня» Лариса Івшина. Ці слова й через десять років залишаються актуальними. Українці недостатньо знають свою історію. Але надихає оптимізмом бажання наших людей це змінити. Підтвердження цим словам — кількаразові перевидання книжок з нашої бібліотеки.

«УКРАЇНА INCOGNITA» МАЄ БУТИ ПРЕДСТАВЛЕНА В КОЖНІЙ ШКІЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ КРАЇНИ»

Ольга ГЕРАСИМ’ЮК, народний депутат України, журналіст:

— З десятиріччям виходу у світ книжки «Україна Incognita» я вітаю не тільки редакцію «Дня», а й всю Україну. Адже газета започаткувала справжній рух з вивчення свого роду та культури. Україна вже 10 років має книжку, з якої черпає просто безцінні думки, враження, історичні факти та версії. А без цього ніяк. У зв’язку зі зміною політичних вітрів у нас особливо гостро відчувається відсутність путніх досліджень з історії. А газета «День» книжкою «Україна Incognita» запропонувала такий необхідний історично-краєзнавчий курс. Ця книжка має бути представлена в кожній шкільній бібліотеці країни. На статті у книжках із серії Бібліотеки «Дня» сміливо можна посилатися під час вивчення історії в школах, адже їх писали провідні науковці та журналісти країни.

Я завжди приємно згадую той час, коли виходила перша книжка. Була дуже щасливою, бо побачила свою статтю на початку видання. Напевно, та перша подорож, яку я описала в матеріалі «Кожен українець повинен хоча б раз у житті побувати в Чигирині», породила думки щодо необхідності переосмислення своєї історії.

«День» започаткував рух українолюбців. Всі чекали провідника. І він з’явився. У нас багато людей, які люблять свій край, досліджують його, пишуть книжки та окремі статті. Тепер вони знайшли своєрідний центр, двигун, який показує їм, як потрібно працювати, та надихає самим творити більше — газету «День».

Завжди з нетерпінням чекаю виходу кожної нової книжки з Бібліотеки «Дня». І, зізнаюся, знайшла для себе найкращий варіант подарунку друзям на свята — книжки серії «Україна Incognita». Це найкращих спосіб ощасливити близьких людей, інвестувавши в них знання. Кожного разу, коли відкриваю книжку «Україна Incognita», розумію, що завдяки їй та взагалі проектам «Дня» Україна перестає бути Incognita.

«ГОЛОВНА МЕТА КНИЖКИ — ДОПОМОГТИ УКРАЇНЦЯМ УСВІДОМИТИ СЕБЕ УКРАЇНЦЯМИ»

Микола ХРІЄНКО, журналіст, автор «Дня»:

— Газета «День» та її проект «Україна Incognita» від першої однойменної книжки, яка нині відзначає ювілей, до видавничих проектів, які чекають реалізації, грунтовно і послідовно ведуть політику захисту справжньої державності України. А державність можна захистити насамперед збереженням культури, мови, відновленням національної свідомості... і лише потім підйом економіки. Сьогодні очевидно, що економіка сама по собі не зможе призвести до розквіту країни. Глибокі публікації в проектах «Дня», в книжці «Україна Incognita» працюють на відновлення української національної свідомості. Без переосмислення своєї історії та глибоких знань люди не зміняться, скільки ти їм не підвищуй зарплати і пенсії. Відновлення державності можливе тільки на базі відновлення свідомості кожного українця. Ми змінилися після розпаду Радянського Союзу тільки внаслідок отримання свіжої, незаангажованої, об’єктивної інформації про своє минуле, про знущання над людьми. Коли добилися «гласності», почали дізнаватися правду і, відповідно, змінюватися. У Радянському Союзі майже 90% людей по суті не знали нічого про Голодомор, про репресії... Минуле було засекреченим. На свідомість людей можна впливати тільки чесними, достовірними, глибокими публікаціями. І «День» це послідовно робить. Важливо, що проекти «Дня» не займаються звичайним просвітництвом, а, я б так сказав, послідовно формують світогляд українців, дають глибинні знання та можливість винести уроки насамперед з нашого минулого. «Дню» вдається окрім того, що робити цікаву щоденну газету, успішно реалізовувати свої історичні проекти. Як на мене, головна мета книжки — допомогти українцям усвідомити себе українцями. Без знання історії проекцій на майбутнє робити не можна. Українці повинні усвідомити, що свобода, яку в нас зараз хочуть забрати, далася дуже нелегко. І про це говорять книжки з Бібліотеки «Дня».

«Я РАДИЙ, ЩО ФОНД ЗРОБИВ СВІЙ ВНЕСОК У СТВОРЕННЯ Й ПОШИРЕННЯ ЦІЄЇ КНИЖКИ В УКРАЇНСЬКИХ ШКОЛАХ»

Анатолій ЗАБОЛОТНИЙ, директор благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»:

— Жодна країна не має потенціалу для розвитку, якщо не знає, не пам’ятає, спотворює і переписує свою історію. Тому Фонд «Розвиток України» з радістю відгукнувся на ініціативу газети «День» продовжити випуск документального циклу книг про маловідомі факти історії України. Третя книга «Війни і мир» розповідає про складні, суперечливі стосунки України і Польщі в різні роки. Я радий, що фонд зробив свій внесок у створення і поширення цієї книги в українських школах. Я переконаний, що нове покоління має право знати справжню історію своєї країни і свого народу.

Коли ми передавали книги до шкіл Одеси, то чули слова вдячності від вчителів. Адже історичної літератури не так вже й багато в бібліотечних архівах. І я упевнений, що «Війни і мир» допоможуть школярам у вивченні історії своєї країни. Велика вдячність редакції газети «День» за їх активне включення в соціальну проблематику, ініціативність, а головне — титанічну працю зі збору, перевірки та обробки нікому не відомих фактів історії.