Хмарні технології в Україні: високий старт

Питання спрощення обігу і зберігання інформації стає дедалі актуальним. А з огляду на значну кількість незручностей під час користування, скажімо, паперовим документообігом, які мають не лише українці, популярності набирають різноманітні технологічні рішення, покликані оптимізувати процеси з обробки і збереження інформації.

Чи не найвдалішим рішенням цієї проблеми є використання хмарних технологій. Йдеться про сервер або мережу, на яких зберігаються дані та програми і є доступними за умови підключення до Інтернету. Також завдяки хмарним технологіям можна використовувати програми без установлення, вести значно ефективніше управління, наприклад, підприємством, завдяки тому, що вся управлінська та облікова інформація буде централізованою. Простим прикладом хмарних технологій є сервіси електронної пошти, наприклад, Gmail, коли користувачу потрібно лише підключення до Інтернету, щоб надіслати лист із прикріпленими файлами будь-якого розміру. Безкоштовні хмарні технології надає і компанія Microsoft.

Таким чином, наприклад, муніципалітети Данії застосовують Google Apps (пакет хмарних сервісів і додатків для спільної роботи, які компанія Google надає за підпискою) для роботи в школах та муніципалітетах. А Великобританія всю інфраструктуру обробки зберігає в Government Cloud (з англ. «урядова хмара»). Як наслідок, державні витрати в IT-секторі скоротилися на 50%. Також у державних цілях застосовують хмарні технології Сінгапур, Італія, Молдова, Бельгія, Австрія, Словенія та Португалія.

За підрахунками експертів «Ініціативи довіри хмарним технологіям», загальний економічний ефект від використання нової системи зберігання інформації у п’яти найбільших європейських економіках становитиме 763 мільярди євро.

До того ж, використання хмарних технологій набуває дедалі більшої популярності й в Україні. Згідно з даними спільного дослідження компаній DeNovo та IDC, обсяг продажів хмарних послуг Iaas/Saas 2014 року зріс порівняно з 2013 роком майже удвічі — до 8,5 мільйона доларів. Зростання спостерігалося і попереднього року. Тоді ринок хмарних сервісів збільшився у 2,8 разу і склав 5,78 мільйона доларів.

Відтак нещодавно «ПриватБанк» і Poster запустили першу в Україні хмарну касу для кафе, магазинів, ресторанів з можливістю приймати банківські картки. Використання нової технології, за словами ініціаторів проекту, надасть можливість підприємствам харчування і торгівлі не лише відмовитися від громіздких касових апаратів на користь сучасних планшетів або смартфонів, а й отримувати оплату за допомогою банківських карток.

Державні органи в Україні поки що не використовують хмарних технологій. Втім, незабаром ситуація може змінитися, оскільки нещодавно громадські активісти спільно з державними органами підготували і представили новий законопроект «Про внесення змін до деяких законів України (щодо обробки інформації в системах хмарних обчислень)». Документ передбачає можливість використання хмарних технологій для державних цілей, а також сприятиме створенню електронного урядування в Україні. «Метою законопроекту є створення умов для ефективнішого використання державних ресурсів шляхом впровадження новітніх технологій, зокрема при обробці відкритої інформації, що належить до державних інформаційних ресурсів, конфіденційної інформації й таємної інформації, яка не становить державної таємниці», — йдеться в пояснювальній записці. Також законопроект покликаний сприяти «ефективнішій взаємодії держави та суспільства і створить додаткові передумови для подальшого розвитку платформ інформаційно-комунікаційних технологій у різних сферах суспільного життя, насамперед у сферах державного управління, освіти і науки».

Отже, для зберігання великого обсягу інформації, яка міститься й обробляється в держструктурах, не потрібно будувати власні дата-центри. Крім цього, не потрібно буде турбуватися про забезпечення різноманітних сервісів із підтримки чи охорони такого центру. Хмарні технології надають можливість використовувати ресурси за потреби і сплачувати тільки за спожиті сервіси, не витрачаючи надлишкових коштів на утримання системи.

Також використання хмарних технологій дозволить у прискореному режимі перейти на електронний документообіг. Як відомо, в тестовому режимі електронним документообігом уже користуються із жовтня минулого року в Адміністрації Президента. А десь понад місяць тому Кабінет Міністрів налагодив нову систему обміну документами з апаратом Верховної Ради та АП. А в Міністерстві інфраструктури налагодити електронний документообіг пообіцяли вже до кінця цього року.

Водночас законопроект не зобов’язує структури використовувати хмарні сервіси, а дає право користуватися такими технологіями.

До слова, проект закону про хмарні обчислення — одна з ініціатив пакета Digital Ukraine, спрямованого на інформатизацію України. Загалом же, концепція передбачає деякі напрямки, за якими вже ухвалено відповідні законопроекти. Зокрема, проект закону про відкриті дані, який дозволяє або примушує державні органи влади публікувати дані з різних реєстрів у форматі відкритих даних, — це напрямок, який уможливлює взаємодію між органами влади та громадянами за допомогою електронних засобів зв’язку.

Валерій Фіщук, віце-президент асоціації «Інноваційний розвиток України» та регіональний менеджер із взаємодії з держсектором Cisco в Україні, вбачає серед основних переваг cloud-технологій той факт, що це передусім отримання послуги та економія ресурсів: «Державному сектору України сьогодні потрібно одночасно економити, бо коштів немає, а з іншого боку — впроваджувати новації та реформувати країну. Все це потребує інформаційно-телекомунікаційних ресурсів. Саме хмарні технології були створені для того, щоб дати можливість економити кошти, дати людям нові можливості та швидше, якісніше і з меншими витратами досягати своїх результатів».

Разом із тим, перешкод для впровадження хмарних сервісів не бачать і представники бізнесових структур. «Моя позиція щодо використання хмарних технологій у державному секторі: якщо це публічна інформація, доступна на веб-сайті якоїсь держстурктури, вона доступна для громадськості, то яка різниця, де вона розміщується — на сервері, що розташований у підвалі тієї установи, чи у хмарі, яка рознесена по кількох дата-центрах», — каже експерт у сфері захисту інформації та директор ТОВ «ЕФІТ» Артур Ісмагілов.