Чи стане МВС «супервайзером»?

Сьогодні Верховна Рада має розглянути законопроект, поданий Кабінетом міністрів «Про Національну поліцію». Метою його прийняття є «створення органу виконавчої , який служитиме суспільству і призначений для охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки», — йдеться у пояснювальній записці до законопроекту. Також він має визначити правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в поліції.

Проте і в цьому питанні не обійшлося без скандалів. Народні депутати Ігор Луценко та Віталій Купрій збираються подати альтернативний законопроект №1692-1, який до цього був основним, але, за словами Луценка, був відкликаний із порушенням процедури. «Він був включений у порядок денний і зняти його може лише Верховна Рада голосуванням, — цитує депутата УНІАН, — Натомість вирішили його зняти кулуарно як перешкоду урядовому законопроекту, який того ж дня був зареєстрований».

Ініціаторами альтернативного законопроекту були також представники «Самопомочі» Олена СОТНИК, Павло КОСТЕНКО, Оксана СИРОЇД та Руслан СИДОРОВИЧ, але вони відкликали свої підписи, погодившись на урядовий документ, щодо якого було погоджено внести принципові зауваження депутатів. «На жаль, у нас не співпадає бачення із деякими політичними силами в тому, як швидко має реалізовуватися реформа, — коментує «Дню» Олена Сотник, — У нас було бачення квантового стрибка, а у них — повільні невеликі зміни. Урядовці не захотіли реалізувати наш перший дійсно реформаторський законопроект, тому його прийняття стало під загрозу. У зв’язку з цим ми погодились прийняти позицію уряду, суттєво доопрацювавши її до другого читання. Адже якщо наш законопроект стосувався фінансової поліції, прикордонної, муніципальної і т.д., то урядовий стосується лише патрульної та кримінальної поліції. Окрім цього, в чомусь він є рамочним, в ньому не прописані функції, дисциплінарна відповідальність, немає механізму індивідуального розпізнання поліцейських. Але те, що зараз відбувається в МВС, далі бути не може. Адже якщо ми станемо у клінч, не змінимо систему, то через 2—3 місяці країна захлинеться від кількості злочинів, яка зростає з кожним тижнем».

Що ж до першого багатостраждального комітету, який Ігор Луценко збирається подавати вже як альтернативний, Сотник пояснює: «Згідно з регламентом, альтернативний законопроект не залишається актуальним, але я буду сприяти тому, щоб колеги розібралися, яким чином його було відізвано без їх підписів. Але поки що в середу на комітеті, а в четвер у Раді буде розглядатися єдиний законопроект, поданий урядом. Якщо буде позитивний висновок комітету, у нього є шанси бути проголосованим у першому читанні. Але законопроект ще треба дуже серйозно доопрацювати, і ми будемо це робити, користуючись напрацюваннями до нашого першого законопроекту. Якщо його буде підтримано у першому читанні, добре доопрацьовано та перероблено, то до кінця цієї сесії ми зможемо його прийняти остаточно».

Тож, що вдасться змінити в МВС — вивіску «міліція» на «поліція» чи всю сутність та зміст органів внутрішніх справ? На це питання вже в найближчі тижні дадуть відповідь народні депутати. А поки бачимо як погляди прибічників якісних змін знов стикаються із впертістю ретроградів у погонах і високих кабінетах. Останні намагаються максимально зберегти стару систему в нових українських реаліях, і лише публічність та відкритість процесів реформування Міністерства внутрішніх справ можуть взяти гору. Свідчення цьому — останні гучні звільнення заступника міністра Авакова Сергія Чеботаря, біля будинку якого було побито журналістів та глави ДАІ Олександра Єршова, сім’я якого не гребувала розкішним життям.

ЄВГЕН ЗАХАРОВ: «У СТРАТЕГІЇ РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ РЕАЛІЗУЮТЬСЯ ПРИНЦИПИ ДЕПОЛІТИЗАЦІЇ, ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЇ І ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ»

Про сутність законопроектів та перспективи реформування МВС «День» поспілкувався із головою експертної ради з реформування МВС та прав людини при МВС, головою правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директором Харківської правозахисної групи Євгеном ЗАХАРОВИМ:

— У Верховній Раді мають бути ухвалені чотири законопроекти, які спрямовані на те, щоб створити законодавчу базу для тих інституційних змін, які сьогодні запроваджуються в міліції. Це зокрема створення нової патрульної поліції на базі реорганізованих ДАІ та ППС, введення на дорогах відеостеження, радарів та автоматичної фіксації правопорушень із відповідною реакцією. Після цього ви вже не побачите даішників, які 40 хвилин пишуть протокол порушнику. Буде реалізовано систему штрафів он-лайн із смс-повідомленнями, а водії зможуть на відео подивитися фіксацію свого порушення. Саме з цим пов’язано скандал про норму щодо скасування презумпції невинуватості для адміністративних правопорушень. Малося на увазі правопорушення щодо безпеки дорожнього руху, адже штрафи-онлайн накладаються без рішення суду. Законопроекти відображають новий підхід до МВС, що перетворюється на нову інституцію. Ще потрібно багато змін, щоб впровадити ці закони, але і зроблено чимало.

Законопроект «Про органи внутрішніх справ» описує нову структуру МВС, яке виглядатиме як супервайзер, який керує, веде законодавче та інформаційне забезпечення діяльності чотирьох органів — Національної поліції, Державної міграційної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби і п’ятого незалежного органу — Нацгвардії. Вони входитимуть до МВС, але міністр не керуватиме напряму цими органами. У кожного з них буде свій керівник, кожен орган матиме свій бюджет, відділ кадрів, бухгалтерію і т.д. Попереду — ухвалення окремих законів про ДСНС, ДПСУ, міграційну службу та нещодавно внесений до порядку денного законопроект «Про Національну поліцію». Відповідно, за схемою цих законів, міністр МВС є політиком, а не професійним поліцейським, а от шеф поліції та інші співробітники, навпаки — не мають займатися політикою.

Загалом Закон «Про органи внутрішніх справ» можна було і не виписувати, а обмежитися зміною окремих положень про міністерство. Але оскільки зміни в МВС суттєві, вирішили прийняти закон. Зокрема, в МВС буде передано управління всіма базами даних, де створять єдину інтегровану систему баз даних усіх установ, які входять до складу Міністерства. Це має убезпечити від цивільного використання даних.

Закон «Про Національну поліцію» має замінити Закон «Про міліцію» — він розглядає ті ж моменти, але, відповідно до Стратегії реформування ОВС, реалізуються принципи деполітизації, демілітаризації, децентралізації і т.д. Є окремий розділ про громадський контроль за поліцією, участь громадськості в службових розслідуваннях заяв про порушення прав людини працівниками ОВС, участь у кадрових процедурах, регулярне звітування керівників ОВС про результати роботи їх підлеглих, про бюджет, штатний розклад, розкриті злочини і т.д. У цілому, це зовсім новий закон, більш простий, написаний краще та зрозуміліше. Проте, є й низка зауважень. Після першого читання треба розглядати його більш детально, адже є три основні системні недоліки. По-перше, порушується принцип конкурсної основи всіх призначень, а це одна з вимог існуючої антикорупційної політики — в законопроекті прописано конкурсне та паралельно атестаційне призначення. По-друге, в законопроекті недостатньо прописана організація відомчої освіти. По-третє, хоч і намагалися відійти від радянської воєнізованої системи звань, її все одно залишили. Але нам потрібні не генерали чи полковники в МВС — потрібні шерифи, констеблі та інспектори. Я думаю, це пов’язано з тим, що наші генерали були ображені таким перебігом.

Ще два законопроекти, які вже були зареєстровані, але зараз трохи змінені — стосуються введення нової Патрульної поліції та змін до Закону «Про безпеку дорожнього руху», оскільки вона докорінно змінюється.

Законопроект «Про сервісні послуги» вводить нову систему роботи сервісних центрів, які є в МВС. МРЕВ у нинішньому вигляді більше не буде, адже воно не могло бути некорупційним. Тепер усе це буде інакшим. Узагалі, це не поліцейські функції, тому в результаті сервісні функції будуть передані органам місцевої влади або в Мін’юст.

— Якщо говорити про практичний розріз функціонування майбутньої поліції. Нещодавно українці були свідками чергових сутичок між громадськістю та «тітушками» в районі Осокорки в Києві. Проте міліція була бездіяльною. Чи змінить ця реформа МВС характер взаємовідносин між громадянами та поліцією?

— Я не дуже вірю, що таку річ можна змінити законами — будуть лише певні засади. Але за умов, коли міліціонер має зарплатню у 2—3 тис. грн, він легко може піддатися колективному впливу. Взагалі, коли міліція в конфлікті двох сторін підтримує одну з них — це несправедливо. Міліція буде незалежною тоді, коли вона отримуватиме нормальну зарплатню і не збиратиме побори, бо треба віддавати гроші «нагору», не треба буде шити собі форму, здавати кошти на газету «Іменем закону» і т.д. Щоб усе змінилося системно потрібні відповідні закони, але зміни в умовах бюджетного дефіциту проводити дуже важко.

Зараз створюють нову Патрульну поліцію із утричі більшою зарплатнею в 9—11 тис. грн. Але йдеться про п’ять міст-мільйонників, де вона має запрацювати. У Києві вона вже майже укомплектована — відібрано та навчено протягом трьох місяців нових співробітників. У Львові, Харкові та Одесі зараз відбувається подання документів до Патрульної служби. Планується також долучити Дніпропетровськ. Але в решті міст ситуація складна — патрульні працюють без вихідних 12 годин на день, відсилають патрулювати навіть оперативних слідчих та дільничних. Проте має бути більше патрулів, щоб вони мали внормований робочий день та покривали всю площу району. Але все знову впирається в кошти.

— Важливою є й кадрова політика в оновленому МВС. Адже останнім часом відбулося багато скандалів, зокрема й зі звільненням голови ДАІ, заступника міністра МВС Сергія Чеботаря.

— Так, але доволі багато начальників Головних управлінь МВС в областях зняли з посад за те, що вони погано працювали та не виконували своїх функцій. Деякі звільнення такого ґатунку за люстрацією я вважаю несправедливими. Загалом за люстрацією було звільнено вісім генералів, зокрема й начальників обласних управлінь, яких призначили за конкурсом за нових умов. Наприклад, начальник Тернопільського обласного управління, який вирішив піти сам, а не звільнятися внаслідок дії закону про люстрацію. Та ж історія з начальником Головного слідчого управління Віталієм Сакалом.

Є велика проблема, яка полягає в тому, що міліція весь час була дуже корумпованою, і знайти бездоганного керівника, до якого не буде претензій та підозр, важко. Я був членом кадрової комісії і засвідчую, що кадри є проблемою. Хоча, в міліції є й порядні люди. Я був на засіданні антикорупційного комітету, де його голова Єгор Соболєв заявив Авакову: «Ви маєте за місяць звільнити всіх негідників!» А той відповів: «А хто список напише? Ви?» Можна звільнити людину за правопорушення, але треба мати докази, а не просто називати її «негідником». Узагалі у цьому парламенті, зокрема у молодих депутатів є брак розуміння складності проблем. Вони вважають, що складні проблеми можна вирішити простими засобами. І Закон про люстрацію — це приклад таких помилок.