Генпрокуратура. Конфліктний сюжет

У гостросюжетний детектив перетворилася історія із отриманням хабара першим заступником начальника Головного слідчого управління ГПУ Володимира Шапакіна та заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця. Як повідомив заступник генпрокурора Давід Сакварелідзе, співробітники прокуратури Київської області, які «займаються кришуванням корупційних схем», вимагали від одного з підприємців, що займається видобутком піску, більше 3 млн. грн. Той звернувся у правоохоронні органи і в результаті було визначено, що прокурори мали «великого начальника» у стінах Генпрокуратури. Завдяки спільній спецоперації СБУ та ГПУ у фігурантів справи під час обшуку було знайдено близько $400 тис., автомат та холодну зброю, багато ювелірних прикрас і 39 пакетів із діамантами.

Проте сюжет почав розгортатися дещо пізніше. Як пише на своїй сторінці у Facebook журналіст Володимир Бойко, «спецоперація» була проведена поза рамками закону, адже «Сакварелідзе й Ко вломились у приміщення ГСУ без санкції суду, виламавши двері; ніяких грошей, що передавались саме як хабар по конкретній справі, виявлено не було; передача хабара в приміщенні ГСУ не задокументована». Але, як написав у соцмережі народний депутат Сергій Лещенко, у цій ситуації слідчі діяли, «керуючись правом на обшук при «невідкладному випадку», коли існує загроза майну і безпосередньо переслідуючи злочинців».

«Деякі очевидці цих подій тепер стверджують, що ніяких грошей в приміщенні ГСУ ГПУ виявлено не було, — додає журналіст Бойко, — а красиво розкладені купюри були, насправді, вилучені в домі заступника начальника ГСУ Шапакіна й привезені в Генпрокуратуру». Бойко підкреслює, що фотографії виявлених «скарбів» були викладені у соцмережі не представниками спецслужб, прокуратури або їх прес-службами, а народним депутатом В’ячеславом Константіновським. «Особливої пікантності дружбі між цим депутатом і ГПУ надає та обставина, що в Генеральній прокуратурі наразі підготували подання про зняття з нього недоторканності, — говорить журналіст, — Після чого народний обранець опинився в числі палких прихильників Сакварелідзе».

Наступний виток загострення цієї історії — дії в.о. генпрокурора Володимира Гузира, який вніс повідомлення в ЄРДР щодо Давіда Сакварелідзе за кваліфікацією «захоплення державних будівель» та намагався порвати службове посвідчення слідчого, якого заступник гепрокурора залучив до незаконного обшуку. Ситуація майже «закипіла», але у неї втрутився Президент України Петро Порошенко. «Вимагаю в подальшому рішучих дій в боротьбі з корупцією. Корупціонери всіх рівнів мають бути притягнуті до відповідальності. Викорінення ганебних проявів корупції у вищих органах державної влади має створити випалене поле навколо злочинців, які паразитують в нашій державі. Прокурорську «недоторканність» скасовано!», — написав Порошенко на своїй сторінці у Facebook ппісля зустрічі із Сакварелідзе, Гузирем та Грицаком.

 «Президент розпорядився заткнути рота Гузиру та затримати заступника прокурора Київської області Корнійця й заступника начальника Головного слідчого управління ГПУ Шапакіна, — пише Володимир Бойко, — Звісно, він не має ніякого відношення до проведення досудового розслідування, але хто в нашій країні буде озиратись на якусь там Конституцію, якщо йдеться про престиж грузинських реформаторів? Після вказівки Порошенка два достойники — заступник прокурора Київської області Корнієць і заступник начальника ГСУ ГПУ Шапакін — попрямували в слідчий ізолятор СБУ, а Гузир впав у стан прострації». Під час вечірньої прес-конференції в.о. генпрокурора зазначив, що не давав вказівок відкривати провадження проти Сакварелідзе.

Виходить втрутився у слідчі дії і очільник Одеської ОДА Михеїл Саакашвілі, до команди якого входить Давід Сакварелідзе? «З учорашнього дня не припинялися спроби зам’яти цю справу і навіть порушити кримінальну справу проти Давида Сакварелідзе за «незаконне захоплення будівлі», — пише Саакашвілі на своїй сторінці у Facebook, — Сьогодні цій огидній святоплясці поклав край Президент Порошенко! Він особисто втрутився і підтримав слідство і заборонив йому заважати, наказав довести справу до кінця, кого б воно не стосувалось».

«Обидві сторони протистояння варті одна одну. З одного боку — полум’яні грузини, для яких законність то є порожній звук, — робить висновок з ситуації журналіст Бойко, — З іншого — патентовані пройдисвіти на кшталт Гузиря та його друзів Корнійця й Шапакіна». «Ніяк не второпають галасливі прихильники «грузинських реформ» — законність становить собою цінність, ігнорування якої призведе до руйнації держави», — підбиває підсумок журналіст.

Ситуація показова. По-перше, чого в цій ситуації більше — реальної боротьби з корупцією чи черговий приклад показового піару? А можливо внутрішніх «розборок»? По-друге, чому Президент втручається у слідчі дії, не кажучи вже про постійні коментарі одеського голови ОДА? По-третє, якщо законність — це цінність, то які ризики несе революційна законність? Можливо, йти по цьому шляху легко, але він створює занадто великі ризики для країни. «Справу» можуть продовжити інші люди і під іншими гаслами. Адже «вірус більшовизму» після багатьох десятиліть радянської влади в Україні далеко ще не викоренений з нашого суспільства. Тому, авторам скандальних подій в Генпрокуратурі варто пам’ятати: хто сіє «вітер революційної доцільністі», той пожинає бурю.

«ПОЗИЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА І КОМЕНТАРІ ГОЛОВИ ОДЕСЬКОЇ ОДА МОЖНА РОЗЦІНИТИ ЯК ВТРУЧАННЯ У СЛІДЧІ ДІЇ»

Олександр БАНЧУК, експерт Центру політико-правових реформ:

— Ззовні ситуація виглядає так, що робота Інспекції внутрішньої безпеки, створеної під Давіда Сакварелідзе, розпочалась. Якщо ж говорити про процедуру затримання Шапакіна та Корнійця, то треба дивитися по документах на підстави дій СБУ га ГПУ. Вони можуть бути виправдані, якщо мова йде про невідкладний випадок, передбачений Конституцією, де йдеться про необхідність переслідувати особу, яка вчинила злочин, або про відвернення вчинення злочину. Тим більше, якби спецоперація відбувалася у приватному помешканні відповідних осіб — це одна справа. Але якщо обшук відбувався у публічному місці — в приміщенні органу державної влади, то це питання трактування закону — чи це треба розуміти володінням особи, на яке потрібне обов’язкове отримання дозволу суду. Всі ці питання і аргументи треба розглядати під час подальшого розслідування справи.

Складається враження, ніби Порошенка поставили перед вибором: або він стає на захист та відбілювання прокурорського мундиру або на сторону доведення справи до кінця. В нормальних умовах це питання не мало б доходити до Глави держави або прем’єра, а лише до прокурора та слідчого, які б мали бути позбавлені від політичних впливів у розслідуванні справи. Проте позиція Президента Порошенка та формулювання, які він підібрав відносно цієї справи, мали б бути іншими. Він не може по кожній з таких справ збирати силовиків та казати: «Правильно робите, розслідуйте», адже це надання карт-бланшу. Так само цю справу прокоментував голова Одеської ОДА Михеїл Саакашвілі. І в сумі це все можна розцінити як втручання у слідчі дії, адже тепер будь-який суддя, який розглядатиме цю справу в питаннях затримання цих підозрюваних, визнання доказів допустимими чи ні, матиме позиції Президента та голови ОДА в цьому питанні, а цього бути не повинно. Розслідування та особи, які його здійснюють, мають бути самостійними та незалежними від будь-яких політичних впливів.

Найвищим має бути закон — це основна ідея. В іншому разі підозрювані знайдуть аргументи для того, щоб довести, що суд та розслідування не було незалежним, а було політично вмотивованим. Така ж ситуація була під час затримання на засіданні уряду колишніх керівників ДСНС — всі на момент затримання говорили, що ці люди злочинці, але де зараз їх справи? Хто про них знає?

«РЕВОЛЮЦІЙНА ЗАКОННІСТЬ» ОЗНАЧАЄ ШВИДКЕ ВИНЕСЕННЯ ВИРОКУ НЕ НА ПРАВОВИХ НОРМАХ»

Кирило ГАЛУШКО, історик:

— Історичних випадків революційної законності рівно стільки ж, скільки відбувалося революцій. Це могла бути англійська, французька, російська, українська революція. «Революційна законність» означає швидке винесення вироку не на правових нормах, які існували до того, а на тому, що вважається на даний момент доцільним з точки зору людей або учасників конфлікту, який відбувається. Прикладом «революційної законності» є «суд Лінча» — суд прискореної процедури, в якому не дотримуються всіх процедурних норм мирного часу. Це жорстке і швидке виконання якихось норм за специфічних умов воєнного часу. Тому треба розрізняти, адже закони воєнного часу так і залишаються законами із прискореною процедурою втілення та жорстокішим покаранням, але для цього необхідний відповідний правовий статус в державі або певній місцевості. Зараз же в Україні ми стикаємось із правовою та суспільною колізією, коли люди потребують відчуття того, що негативи, які гальмують нас за умов війни, швидко прибираються, але паралельно у нас діють старі закони та процедури.

Корупція за часів війни — один із військових злочинів, бо він пов’язаний із зловживаннями, які виключають суспільні кошти. У нас не запроваджено воєнного стану, але суспільство очікує швидкого виконання якихось рішень. Мені здається, що треба приймати норми, які б прискорювали певні процедури в галузях, які торкаються державної безпеки. Зараз питання безпеки та корупції у Збройних силах та правоохоронних органах є для України критичними, оскільки вони мають за собою ціну в людські життя. Заспокоєння громадської думки та впевненості у тому, що процес в країні відбувається у правильному напрямку, вимагає певних спрощених, але правових та законних рішень. Цю проблему слід долати, бо люди вимагають, щоб виявлення злочину та призначення покарання було швидшим, прозорішим та очевиднішим. Одні процеси для мирного часу, другі — для військового, але питання в тому, як ми будемо це оцінювати в правовому сенсі, долаючи цю суспільно-правову колізію.