Штормове попередження: як підсилять українські ВМС

До 2020 року український флот має збільшитися втричі. Про це заявив на брифінгу перший заступник начальника штабу командування Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Таран. За його словами, це передбачається в концепції розвитку флоту, яка зараз узгоджується в Міністерстві оборони. Як повідомив контр-адмірал, склад збільшиться як за рахунок бойових кораблів, так і допоміжного флоту. Він нагадав, що «75% свого військового флоту Україна втратила через агресію Російської Федерації в Криму». Зараз ВМС нараховують близько 40 одиниць — 10 надводних кораблів і 33 судна забезпечення. І як повідомив УНІАН заступник начальника штабу командування ВМС у питаннях євроінтеграції Андрій Риженко, у 90% з них закінчується термін експлуатації. «А 2018 року термін експлуатації закінчується взагалі в усіх українських кораблів», — додав капітан першого рангу.

Риженко підкреслив, що втричі збільшаться не всі ВМС, а конкретно флот, командування сподівається на будівництво трьох десятків кораблів і катерів. За його словами, здебільшого поповнення становитимуть катери типу «Гюрза», які будують в Україні і які «набагато дешевші, ніж корвети». Тобто ставку зробити вирішили все-таки більшою мірою на так званий «москітний флот». Це в нинішніх умовах виглядає цілком виправдано хоча б тому, що малотоннажні кораблі будуються швидше. Та й корвет проекту 58250 з водотоннажністю 2600 тонн і потужним озброєнням, що довго будується на «Чорноморському суднобудівельному заводі», розрахований на виконання завдань не стільки в Чорному морі, скільки у віддаленіших районах.

Інша річ що катери «Гюрза» розраховані здебільшого на боротьбу з малорозмірними суднами противника, піхотою й легкою бронетехнікою на березі. «Гюрза» броньована, у неї куленепробивні стекла, на озброєнні — дві модифіковані бойові башти БМП-2 і БТР-70, гранатомет й ін. Тоді як ефективним виявлявся дещо інший «москітний флот», якщо подивитися на практичне використання. Так, Ізраїль свого часу зміг захистити своє побережжя невеликими ракетними катерами, що здатні знищувати й великі кораблі. Вони взаємодіяли з дизельними підводними човнами й корветами з ракетним озброєнням.

Ключовою тут є наявність протикорабельних ракет. 2002 року в США відбулися навчання, в яких були задіяні армія, флот, авіація. Великому поєднанню кораблів протистояв «москітний флот», зокрема з безлічі дрібних риболовецьких шхун. Велика кількість цілей зменшила ефективність виявлення електронікою. Знову-таки умовний удар здебільшого завдавався ракетами. Хоча імітувалися навіть удари екіпажами-смертниками. Торпедних ударів завдали два дизельні малошумні підводні човни. У результаті «ворог» відправив на дно дві третини флоту США — атомний авіаносець, десяток крейсерів, есмінців і фрегатів, п’ять десантних транспортів і десантний вертольотоносець, решта отримали різні пошкодження.

Повертаючись до українських броньованих катерів, тут про наявність протикорабельних ракет не йдеться. Є хіба що протитанкові керовані ракети. Важливий плюс — катер має стелс-технології (специфічна форма, композитні матеріали) і погано помітний для корабельних засобів стеження.

Важливо зауважити, що використання невеликих кораблів для боротьби з більшими — ефективне у поєднанні з хорошим маскуванням. При виконанні бойового завдання в хід іде все: і радіомовчання, і значне зменшення швидкості для того, щоб цілі на радарах противник прийняв за риболовецькі шхуни. Додамо попутно, що тут також важлива взаємодія як з іншими типами кораблів, так і з іншими родами військ.

Власне, більші кораблі в штабі українських ВМС теж чекають, хоча подробиці з цього приводу не розголошуються. Але, в усякому разі, перший на черзі — корвет «Володимир Великий», побудувати який влада обіцяє вже до 2018 року. Експерт Центру досліджень армії, конверсії й роззброєння Михайло Самусь раніше висловлювався за те, щоб одним кораблем такого типу й обмежитися. «Кошти доцільно перенацілити на створення ефективних для сучасної ситуації кораблів — зокрема, корветів водотоннажністю до 1000 т. Можливо орієнтиром для створення їх розробки умовно може бути шведський корвет Visby (багатоцільовий корабель, побудований за стелс-технологією, з різними видами озброєння. — Ред.). Особливо, що стосується малопомітності й зниження вартості будівництва й експлуатації», — зазначав він.

Українські флотоводці хочуть також мати власний підводний флот. Йдеться про надмалі підводні човни. Про це повідомив командувач ВМС України віце-адмірал Сергій Гайдук. За його словами, використання саме такий підводних човнів обумовлюють і незначні глибини Чорного моря.

У штабі командування ВМС оцінюють свої потреби на найближчу п’ятирічку у два мільярди доларів — «щоб забезпечити Військово-морський флот новими кораблями, технікою морської піхоти й авіації». За словами заступника начальника штабу командування ВМС Андрія Риженка, якщо будувати корабель, то одна тонна водотоннажності обходиться приблизно в 100 тис. доларів. Катер коштує близько 7—10 млн доларів, корвет — 200—250 млн доларів. Якщо кошти будуть, то виконуватимуть оборонне замовлення вітчизняні корабели. Власне, окрім корвета, який будує ЧСЗ, вже закінчується будівництво двох катерів «Гюрза» на київському заводі «Ленінська кузня».

Але в будь-якому разі радіти українським військовим морякам поки нічому, оскільки вони добре розуміють, що зараз озвучені лише плани, які коригуватимуться залежно від багатьох обставин. Флот незалежної України ніколи не фінансувався достатньою мірою, і за найкращих розкладів отримував гроші хіба що на ремонт кораблів. Отже, не буде перебільшенням сказати, що слід готуватися до того, що за найближчі п’ять років у повному обсязі програма виконана не буде.

«Будь-який фахівець скаже, що найближчі п’ять років — не до кораблів. Треба відновити берегову оборону, виключити десантні операції, а коштів і на це мало», — вважає директор Центру досліджень армії, конверсії й роззброєння Валентин Бадрак. З ним солідарний і Михайло Самусь, який говорить, що створення потужної берегової ракетно-артилерійської системи «може істотно підвищити сумарну ефективність дій флоту на Чорноморсько-Азовському театрі військових дій». «Розміри Чорноморсько-азовського ТВД у теорії дозволяють ефективно нейтралізувати загрози з моря навіть за наявності лише комплексної системи розвідки й ефективних ракетно-артилерійських військ», — упевнений експерт.

Поки тактичні українські навчання зводяться до відбиття потенційних спроб висадки морського десанту на узбережжя Чорного моря, під час яких по морських цілях відкриває вогонь гаубична самохідна батарея бригади берегової оборони. Але російські ЗМІ пишуть про те, що будь-яка ціль у тому ж Азовському морі може бути уражена протикорабельною ракетою з Криму або з кораблів Чорноморського флоту, «яким навіть не доведеться покидати акваторію Чорного моря».

Утім, прибічники швидкого відновлення українського флоту наводять свої аргументи. Наприклад, необхідність охороняти континентальний шельф Чорного моря, на якому міститься запас нафти й газу, що дорівнює, за різними оцінками, від півтрильйону до трильйону доларів. Мовляв, якщо кораблі їх не охоронятимуть, то їх відберуть росіяни, як уже зробили це з вишками «Чорноморнафтогазу».