Людина доброї вдачі, митець і творець
У Львові помер народний художник України Євген Безніско
Громада Львова висловлює співчуття родині Євгена Івановича. «Ми сумуємо і співчуваємо, — говорить Львівський міський голова Андрій Садовий. — Євген Іванович залишив нам чималий доробок своєї творчості, й у цих роботах ми завжди будемо згадувати про нього».
«Ми втратили світлу, доброї вдачі людину, митця та творця національного візуального мистецтва, пам’ять про якого залишиться назавжди у наших серцях», — ідеться у співчутті від облради та обладміністрації.
Народився графік, народний художник України, лауреат Шевченківської премії 19 жовтня 1937 р. у Кагарлику, що на Київщині. Євген Безніско закінчив Республіканську художню середню школу ім. Т. Шевченка і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва — факультет монументального живопису.
Майже 40 років працював над офортами та ліноритами за мотивами творів Івана Франка (поеми «Мойсей», «Смерть Каїна», «Панські жарти», «Похорон», «Христос і хрест», «Рубач», «Каменярі» тощо), Лесі Українки (драми «Лісова пісня», «Вавилонський полон», «В катакомбах», «Одержима», «На полі крови» тощо), Василя Стефаника (низка новел). Автор пам’ятника Юрію Дрогобичу в Дрогобичі, мозаїк на меморіальному цвинтарі Січових стрільців на горі Маківка та у меморіальній каплиці жертвам НКВС у Золочівському замку. В 1997 та 2004 рр. Євген Іванович працював у Чорнобильській зоні (45 пастелей). Він автор портретів багатьох визначних культурних і громадських діячів України. Зокрема його портрет кардинала Йосипа Сліпого був подарований від Львівщини Папі Римському Івану Павлу II. Автор 19 персональних виставок. Його роботи зберігаються в музеях США, Аргентини, Канади, Франції. Неодноразово брав участь у виставках в Україні та за кордоном...
«День» зовсім недавно спілкувався з Євгеном Івановичем — ми зустрілися на святковій академії з нагоди ювілею заньківчан Таїсії Литвиненко і Федора Стригуна. Безніско дуже тепло відгукувався про своїх друзів, а мені приємно було бачити митця в оточенні його картин — ними прикрашений хол Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької. Трохи згодом «День» подавав інформацію про те, що Євген Безніско приніс до львівського Музею релігії, де вже зберігається понад 40 його графічних робіт, пастельні портрети митрополита Андрея Шептицького, патріарха Йосифа Сліпого, митрополита Мстислава, Папи Римського Івана Павла ІІ, ліногравюри на сюжети Євангелії, і це 17 робіт, які стали новою прекрасною колекцією Музею релігії . «Всі роботи Безніска є унікальними за своєю філософською сутністю, — вважають у музеї. — Твори митця пронизані любов’ю до України, її історії, свого народу»...
Прощалися з художником у Меморіальному музеї-майстерні дружини Євгена Безніска — скульптора Теодозії Бриж та у Храмі Блаженного Климентія Шептицького, де домовина перебувала цілу ніч. Церкву прикрасили роботами Євгена Івановича, зокрема — портретами Андрея Шептицького.
Поховали митця на Личаківському кладовищі — поруч із дружиною.
Вічна вам пам’ять, Євгене Івановичу!
