«Чуттєва елегантність»
![](/sites/default/files/main/articles/30072015/17risunok.jpg)
Завтра — визначний день для всіх поціновувачів моди, адже саме 1 серпня 1936 року народився класик та першопроходець сучасної моди — Ів Сен-Лоран.
Він любив одяг та красу з дитинства. Першими його моделями були ляльки, а першим натхненням — східні базари із їхнім різнобарв’ям та багатством тканин. Та це й не дивно, адже дитинство Іва проходило в Алжирі.
Тож захоплений модою, малюванням і конструюванням одягу, у 17 років він вирішує спробувати свої сили у конкурсі дизайнерів і, на свій власний подив, виграє його. Згодом за запрошенням самого Крістіана Діора він працює його асистентом, а після смерті зіркового боса посідає місце керівника модного дому. Отримавши у спадок модну імперію, Сен-Лоран не зупинився на досягнутому і створив свій власний стиль «чуттєвої елегантності». Мало хто із сучасних жінок знає, що саме завдяки йому у гардеробі жінки з’явилися брючні костюми, фраки, короткі шкіряні жакети та чоботи-ботфори. А особисто мене здивував той факт, що до Ів Сен-Лорана не існувало такого поняття як «прет-а-порте». Він першим відкрив свій бутік, в якому продавали буденний одяг, який за якістю і шиком не поступався «вечірньому». Саме з цього моменту всі дизайнери почали двічі на рік представляти колекції pret-a-porter, що у перекладі означає — «готове для того, щоб носити».
Ще одним цікавим фактом про Лорана є те, що саме за його ініціативи квиток у світ моди отримали темношкірі моделі. Він навіть погрожував журналу Vogue, що припинить співпрацю, якщо вони не розмістять на обкладинці фото юної Наомі Кемпбелл.
Для мене це свідчення широких поглядів та неупередженості, які мають супроводжувати будь-який талант.
Як і про кожну талановиту людину, про Ів Сен-Лорана можна розказувати довго, тож я обмежуся ще двома своїми улюбленими деталями. Перша — це пряма сукня за мотивами картини Піта Мондріана, яка певною мірою стала об’єктом культу. Вона здається мені досконалою! А друга деталь, яка, на мій погляд найкраще характеризує Лорана, це його цитата: «Найголовніше у жіночому одязі — сама жінка!»