Врятувати Дніпро

Громадськість та екологи б’ють на сполох: головна артерія України, воду якої п’є 2/3 населення, стрімко замулюється, міліє, її течія місцями зупиняється, Дніпро не встигає самоочищуватися. Фахівці виділяють кілька основних проблем: незаконний видобуток піску із дна річки, який складає десятки мільйонів тонн щорічно, забруднення відходами і стоками (вісім мільярдів кубів у 2014 році), незаконне будівництво на її берегах, як наслідок — знищення біорізноманіття акваторії Дніпра. Сьогодні посередині річки в Києві є мілини глибиною 30—50 см, які не тільки загрожують пересуванню водного транспорту, а й у цілому призводять до зупинки течії Дніпра. Загалом по всій течії річки фахівці Всеукраїнської екологічної ліги налічили понад 180 таких мілин. Наслідок — тоннами гине риба.

— Ця проблема є наслідком незаконного видобутку піску. Моя компетенція не розповсюджується на незаконне будівництво, натомість вона розповсюджується на незаконний видобуток піску: за неперевіреними даними, нині в Київській області за рік видобувається десятки мільйонів кубів піску. В основному — незаконно, тому що дозвільні документи отримати надзвичайно складно. Тому офіційно видобуває пісок дуже маленька частина бізнесу. Підприємцям вигідніше будувати незаконно, але дешевше, тому що штрафи — мінімальні (82 гривні — за тонну піску. — Авт.), — розповідає голова Державної екологічної інспекції України Андрій Заїка. — Моя місія — в тому, щоб змусити наших працівників виконувати свою роботу якісно й перевіряти  дотримання природоохоронного законодавства. Так, нещодавно співробітник СБУ мені повідомив, що було затримано інспектора екологічної інспекції Київської області на отриманні хабара в розміні 10 тисяч гривень за сприяння незаконному видобутку піску на Дніпрі біля Борисполя. Зараз ми започаткували реформу екоінспекції, тому що це потенційно потужний орган, який може впоратися з проблемами екології в державі. Для цього треба побороти корупцію та провести реформи.

n Екологи закликають владу створити програму відновлення басейну Дніпра, тому що з такими темпами його руйнування через 10 років доведеться докладати дуже значних зусиль і коштів. При цьому, наголошують експерти, реалізація програми майже нічого не коштуватиме державі.

«Є кілька вимог, які ми ставимо перед урядом. У першу чергу — обмежити викиди забруднюючих речовин. Згідно з офіційними даними, торік із восьми мільярдів кубів скидів, які потрапили в річки України, половина була або зовсім не очищена, або недоочищена. Очисні споруди не працюють по всій течії Дніпра. І у воду, забруднену стоками, додають ще й фосфатні залишки мийних засобів, якими ми користуємося щодня. Тому, якщо ми говоримо про увесь комплекс заходів, маємо передбачити й зупинити скидання неочищених вод у річки України, — говорить Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги. — Друга вимога — ухвалити закон щодо обмеження використання фосфатних мийних засобів і перехід не безфосфатні. Для держави — жодної копійки витрат в цьому разі не буде. Але треба обмежити мільярдний бізнес, який продає в Україні фосфатні мийні засоби. Але ситуація така, що Верховна Рада третій рік поспіль не хоче голосувати цей закон. Наступний крок — обмежити  роботу всього гідротехнічного обладнання в Україні. Особливо наголошую на контролі за використанням земснарядів, які вибирають пісок із Дніпра: необхідно взяти все на реєстр. Усі земснаряди слід прибрати з русел наших річок, адже їх робота заборонена. Лише такі кроки в короткий термін дозволять нам збільшити проточність річки і достатньо швидко очистити воду в Дніпрі.

n Зміна гідрологічного режиму Дніпра відбувається поступово.  Відновити його дуже швидко не вдасться. Але якщо ми закриємо роботу земснарядів, які розміщуються, як правило, в прибережній полосі, то  однозначно за 1—1,5 року основна течія річки розмиє ці острівці й піщані хвости. Це абсолютно реальна і досяжна мета. Припинення діяльності цих земснарядів — це завдання не лише Держекоінспекції, а й робота всіх державних органів влади (міліції, прокуратури), в тому числі й місцевих, по всій течії Дніпра. Більше того, таке споживацьке ставлення до Дніпра призводить до того, що ми втрачаємо можливість розвивати внутрішній річковий транспорт, який є значно дешевшим за інші. А тут навіть човни не можуть пересуватися — є загроза врізатися в пісок. Сьогодні в Мінінфраструктури розробляють законопроект про внутрішній річковий транспорт. Ми вважаємо, що при таких глибинах він працювати  не зможе.

n Ми вважаємо, що будь-яка діяльність із природними ресурсами  може бути організована в законний спосіб. Тобто потрібно зробити «єдине вікно» для реєстрації бізнесу, його слід оподатковувати, він має виплачувати працівникам офіційну зарплату, звичайно, обмежуючи і використання ресурсів. А якщо хтось в акваторії Дніпра очищує таким чином русло (є проект очищення Дніпра та малих річок), то про це мають знати державні органи, і роботу необхідно науково обґрунтувати».

ДО РЕЧІ

Рівень води у Дністровському водосховищі впав майже на чотири метри

Через відсутність опадів, яких, приміром у липні, за даними Чернівецького гідрометеоцентру, на Буковині випало  майже у п’ять разів менше за норму, на території області міліють річки. «Та якщо водність гірських річок все ж залишається у рази більшою від екстремально низьких значень, ситуація на Дністрі інша, і сьогодні прихід води у Дністровське водосховище є найменшим за весь час його існування», — розповідає начальник Чернівецького гідрометеоцентру Тетяна Негадайлова. З цієї причини рівень води у водосховищі впав майже на чотири метри.

«Незважаючи на критично низький прихід води у Дністровське водосховище (за добу він становить у середньому лише 80—90 куб. м/с, що втричі нижче за норму), сусідів, які нижче за течією, а це — Молдова та Одеська область, без води не залишимо, — запевняє начальник Дністровсько-Прутського басейнового управління водного господарства Ян Дзюба. — Виручають запаси, накопичені у водосховищі навесні. Завдяки їм вдається утримувати скид води бодай на рівні мінімальних значень — 130 кубометрів за секунду. Навіть трохи більше. Бо з огляду на те, що через спеку значна кількість води дорогою випаровується, щосекунди додаємо ще 10 кубометрів».   

За словами Яна Дзюби, запаси води у сховищі могли бути вищими, якби не товстий шар намулу на дні. За понад тридцять років експлуатації водосховище сильно замулилося. Це створює багато проблем, та яким чином їх вирішити, наразі невідомо. «З проханням знайти технічну можливість очистити дно зверталися до партнерів з Євросоюзу. Однак враховуючи велику площу сховища (його довжина складає майже півтора кілометри, а ширина — понад 200), конкретної відповіді поки що не маємо. Адже під час очищення дна потрібно враховувати ще один дуже важливий аспект. На ньому осіли тонни небезпечних речовин, які в 1980-х потрапили у Дністер під час аварії на хімкомбінаті у Стебнику. Зараз вони ніби законсервовані шаром намулу, але якщо їх розворушити, є ризик знищити у річці все живе», —  підсумовує Дзюба.

Анна ГАРГАЛЯ, Чернівці