Депутати пропонують українцям... «банкрутувати»

Українцям, які завинили банкам суми з п’ятьма і більше нулями, більше не доведеться переховуватися від кредиторів і мати до кінця своїх днів «звання» недобросовісного боржника, а передавати борг «у спадок». Парламентарії придумали, як вирішити цю проблему. У роботі ВРУ є відразу три законопроекти, які пропонують українській Феміді визнавати осіб, які не можуть повернути позичене, банкрутами. Юристи вже дали оцінку такій законодавчій активності парламентаріїв. І вона схвальна. Але про все по порядку...

За даними Міністерства юстиції, на сьогодні в провадженні Державної виконавчої служби перебуває справа щодо фізичних осіб, які не можуть погасити свої фінансові зобов’язання, на загальну суму понад 67 млрд грн. При цьому з них виконано лише на 1,5 млрд грн. За словами юристів, наразі законодавство України побудовано таким чином, що якщо особа не в змозі погасити борги, вона залишиться з ними до смерті, більше того — заборгованість перейде у спадок її нащадкам. Сьогодні не існує жодного юридичного механізму, який дозволяє юридичним шляхом вирішити проблему заборгованості фізичної особи, зазначають юристи.

Вирішити це питання взялися депутати. 14 липня у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №2353а «Про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання її банкрутом». Автори документа — нардепи Сергій Алєксєєв, Василь Яніцький, Сергій Каплін, Олександр Сугоняко, Руслан Сидорович, Ігор Алексєєв. Вони пропонують створити окрему систему регулювання специфічних правовідносин, пов’язаних із заборгованістю, яка діятиме поруч із системою банкрутства юридичних осіб і підприємців.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту №2353а, його основною метою є запровадження добре виписаної процедури врегулювання заборгованості фізичних осіб за договорами з різними категоріями кредиторів — банківськими і кредитними установами, житлово-комунальними підприємствами тощо.

Законопроектом пропонується визначити, що справа про банкрутство порушується Господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника — фізичної особи, сукупно становлять не менше 100 мінімальних розмірів заробітної плати, а до боржника фізичної особи-підприємця — не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом двох місяців після встановленого для їхнього погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.

Згідно з документом, боржник має право звернутися до Господарського суду із заявою про порушення провадження у праві про банкрутство також у разі, якщо:

— боржник припинив погашати кредити чи здійснювати інші планові платежі у розмірі більше як 50% місячних платежів по кожному з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;

— винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;

— сукупний дохід боржника за останні півроку зменшився на п’ятдесят відсотків за наявності непогашених кредитів та іншої заборгованості;

— вартість майнових об’єктів, що належать фізичній особі на праві власності, зменшилась більш ніж на 50% за наявності непогашених кредитів та іншої заборгованості;

— розмір боргів боржника перевищує вартість його майна і майнових прав більше як на 50%;

— існують інші обставини, які можуть свідчити про те, що в найближчий час боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Податковий борг, який виник за три роки до винесення ухвали про порушення справи про банкрутство боржника, у процедурі реструктуризації боргів боржника визнається безнадійним і списується.

На думку авторів законопроекту №2353а, не підлягають реструктуризації чи прощенню (списанню) борги за кредитами, отриманими боржником на відпочинок, розваги, придбання предметів розкоші, а також борги, які виникли за участю боржника в азартних іграх, парі тощо. Водночас, відповідно до законопроекту, не підлягають реструктуризації борги щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Відповідно до тексту законопроекту, призначений у процедурі задоволення вимог кредиторів керуючий реалізацією подає на розгляд і затвердження Господарському суду перелік майна, що підлягає продажу, із зазначенням строків та способу продажу, а також первинної ціни кожного об’єкта. Продаж об’єктів застави здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом». У разі продажу об’єктів, які є власністю боржника, визнаного банкрутом, переважне право на придбання зазначеної нерухомості належить членам його сім’ї.

Для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника автори законопроекту пропонують вносити на окремий відкритий банківський рахунок.

За даними Міністерства юстиції, на сьогодні у провадженні Державної виконавчої служби перебуває справа щодо фізичних осіб, які не можуть погасити свої фінансові зобов’язання, на загальну суму понад 67 млрд грн. При цьому з них виконано лише на 1,5 млрд грн. За словами юристів, наразі законодавство України побудоване таким чином, що якщо особа не в змозі погасити борги, вона залишиться з ними до смерті, більше того — заборгованість перейде у спадок її нащадкам. Сьогодні не існує жодного юридичного механізму, який дозволяє юридичним шляхом вирішити проблему заборгованості фізичної особи, відзначають юристи

Відповідно до тексту законопроекту, вимоги кредиторів, включені до реєстру кредиторів, задовольняються в такому порядку:

— у першу чергу — вимоги осіб, перед якими боржник несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, а також задовольняються вимоги, що виникли із зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

— у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);

— у третю чергу проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

— у четверту чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня), що внесена до реєстру вимог кредиторів.

Це не перший документ із відповідної проблематики, який з’явився у парламенті цього скликання. У поточному році реєструвалися, принаймні, ще два законопроекти — №2714 та №2400 (передано для ознайомлення 19 березня цього року). Перший — так званий «законопроект Ляшка» (голови депутатської фракції Радикальної партії Олега Ляшка) — було включено до порядку денного 17 липня цього року. А от із законопроектом №2400, ініціатором якого є Сергій Каплін, відповідно до інформації, розміщеної на офіційному порталі ВРУ, депутати поки лише ознайомлюються.

Ні банки, ні НБУ, ні Міністерство фінансів поки ніяк не коментують ці законодавчі ініціативи парламенту. Втім, цілком очевидно, що у разі прийняття одного з цих трьох законопроектів ситуація на фінансовому ринку України таки зміниться. Але чи на краще?

Олена БЕЛОВА, старший юрист Департаменту судової практики юридичної компанії «Алексєєв, Боярчуков і партнери»:

— Розроблений законопроект № 2353 дозволить ввести зрозумілі, юридично обґрунтовані та ефективні механізми вирішення проблеми з дотриманням прав і свобод людини у відкритому судовому процесі.

У разі прийняття даного законопроекту, фізична особа зможе звернутися до суду, порушити провадження у справі про банкрутство і запустити механізм погашення свого боргу.

Цей механізм буде схожий на механізм банкрутства юридичної особи, але він буде значно простішим.

Запропоновано три процедури: реструктуризація боргу, мирова угода та реалізація майна боржника. Після початку процедури банкрутства припиняється нарахування всіх штрафів, після її закінчення всі борги фізичної особи списуються. Цей механізм дає особі другий шанс — почати життя з нуля, влаштуватися на роботу і повністю економічно реабілітуватися.

Достатньою правовою підставою для порушення такої справи про банкрутство буде вважатися наявність беззаперечних вимог кредитора (-ів) на суму не менше 100 мінімальних зарплат (121800 грн), які не були задоволені боржником протягом двох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Ініціатором порушення справи можуть також виступати податкова служба і спадкоємці після смерті боржника. Саме по собі право ініціювати справу про банкрутство померлої фізичної особи дасть можливість його рідним звільнитися від «спадщини» у вигляді боргів і всюдисущих колекторів, так само як і інших кредиторів.

Не можна не відзначити своєчасність розробки даного законопроекту. Він спрямований на вирішення проблем із поверненням боргів за кредитами, особливо на тлі ситуації, що змінилася на ринку споживчого кредитування, або чергової хвилі введення тимчасових адміністрацій в банківські установи.

Впровадження механізму банкрутства фізичних осіб є нагальною необхідністю. Це дозволить знизити соціальну напруженість у суспільстві, викликану економічною кризою.