Як у радянську практику вмонтувати європейські цінності?

Ухвалення в першому читані проекту нового Трудового кодексу України не поставило крапку  в дискусії навколо прав та обов’язків працівників і роботодавців. Тим більше, що до цього документа не вдалося внести зміни, потрібні для надання Україні безвізового режиму з Євросоюзом (щодо заборони дискримінації людей нетрадиційної сексуальної орієнтації та хворих на ВІЛ/СНІД).

Тож у вівторок у парламенті зареєстровано законопроект про зміни до нині чинного Кодексу законів про працю, який є, по суті, радянським законом з певними правками, внесеними за роки незалежності. Нова поправка до старого кодексу забороняє будь-яку дискримінацію в сфері праці, зокрема порушення принципу рівності  прав і можливостей, пряме чи опосередковане обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження (а про уражених ВІЛ/СНІД забули?).

Ясно, що життя старому кодексу хочуть продовжити саме для того, щоб прискорити ухвалення всіх документів, необхідних для отримання безвізового режиму. Втім, навіть у тому разі, якщо зазначену поправку наші парламентарі схвалять, їм усе ж доведеться рано чи пізно повертатися до розробки нового Трудового кодексу, який відповідає нинішнім реаліям на ринку праці. І тоді варто буде врахувати дискусію щодо правових новацій для бізнесу, які запроваджує документ, що пройшов перше читання. До того ж, голова підкомітету з політики регулювання трудових відносин і зайнятості населення парламентського комітету з питань соціальної політики, зайнятості й пенсійного забезпечення Олександр Дроздик відзначає, що сторони, зацікавлені в цьому проекті, в ході обговорення в парламенті зробили «надзусилля, щоб поступитись один одному і дійти до компромісного варіанту».

Натомість, голова Київської міської ради профспілок Іван Петренко перелічує низку статей проекту нового Трудового кодексу, які, на його думку, «нічого конкретного не дають у зміні ще й досі радянської системи керування колективом». Він говорить про право адміністрації підприємства самостійно, без погодження з профспілкою, видавати нормативні документи. «Хто ж буде тоді погоджувати й укладати колективні угоди, якщо профспілки як представницького органу тут зовсім не видно?» — наголошує він.

ГОЛОС ІЗ «ФЕЙСБУКУ»

Олена ШИШКІНА, програмний директор Програми USAID «РАДА»:

— Перепрошую, а чим відома поправка до проекту Трудового кодексу відрізняється від загальновизнаних норм щодо заборони дискримінації за будь-якою ознакою, які містяться в міжнародних договорах, а також в Конституції України?

Чи ми вже міжнародне право скасували, а може, і Конституцію — також?

ДО ТЕМИ

Жовтень-2015: стабільно чотири претенденти на одну вакансію

Усупереч очікуванням, жовтень не приніс пожвавлення на ринку праці. За даними Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна, кількість вакансій практично не змінилася. Кількість резюме зросла лише на 3%. Кількість вакансій на тому ж рівні та незначне зростання кількості резюме відобразилися на конкуренції за робочі місця. Якщо до вересня показник конкуренції поступово знижувався, то в жовтні він зафіксувався на позначці 3,8.

Як і місяць тому, в жовтні hh.Індекс (відношення кількості резюме до кількості вакансій) склав 3,8. Це означає, що на одну вакансію в середньому претендували чотири пошукачі. Традиційно найвищий показник конкуренції спостерігався в столиці. Також серед регіонів із найвищою конкуренцією були Запорізька, Полтавська, Одеська та Дніпропетровська області.

ТОП-5 регіонів з найнижчою конкуренцією не змінився. У жовтні дещо простіше було знайти офісну роботу жителям західних областей — Тернопільської, Івано-Франківської, Хмельницької, Львівської та Волинської.

Лідерство за рівнем конкуренції втримують керівники вищої ланки. Як і у вересні, до ТОП-5 професійних сфер з найвищою конкуренцією увійшли юристи й бухгалтери. У рейтингу тих, кому найскладніше знайти роботу, виявилися спеціалісти у сфері транспорту й логістики, а також працівники медіа.

Практично не змінився список професійних сфер з найнижчою конкуренцією. Як і раніше, не відчувають проблем з пошуком роботи продажники і страховики. Залишається низькою конкуренція в ІТ-секторі. Повернулися до рейтингу професійних сфер з найнижчою конкуренцією представники робітничих спеціальностей і держслужбовці.

P.S. Дані було отримано в результаті аналізу бази вакансій та резюме Міжнародного кадрового порталу hh.ua в жовтні 2015 року.