«Ми всі могли бачити гризню замість державного будівництва»

Наприкінці року за доброю традицією «День» звернувся до своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів із проханням відповісти на чотири запитання нашої новорічної анкети. Чесні відповіді з одного боку виступають «маркером» того, як країна провела рік, які шанси використала, а які безповоротно втратила. З другого — слугують певним прогнозом очікувань у 2016-му. Переконані, що вам цікаво буде з ними ознайомитися.

1. Чим вам найбільше запам’ятався 2015-й рік? Які події року, що минає, змінили Україну і світ?

2. Чим 2015 рік для вас особисто був особливим?

3. Кого вважаєте героєм і антигероєм року?

4. 2016-го наше видання відзначає 20-річчя свого існування. Ви і «День»: ваша історія.

Валентин ТОРБА, кореспондент відділу політику газети «День»:

1. Поразками, яких не мало бути і які допустили або зрадники, або недолугі керманичі. За кожну перемогу заплачена велика ціна, а за поразку в кілька разів більша. Рік також запам’ятався остаточним розчаруванням у владних верхівках в плані їхньої можливості еволюціонувати. Ми всі могли бачити гризню замість державного будівництва. І все це на тлі безпрецедентного героїзму військових. Для мене символом року, що минає є хронічно засмучені і в той же час суворі очі «кіборга» Сергія Гуріна (Араба), якого я зустрів в Костянтинівці. В них квінтесенція болі і досвіду нашого народу. Україну змінює війна. На жаль, інших факторів для еволюції ми поки що не маємо. Так сталося, що лише критичні обставини примушують нас мобілізуватись. Минулий і цей рік вкотре довів хто є для України ворогом зовнішнім. Тепер треба зрозуміти ще й те, хто є для нас ворогом внутрішнім.

2. Особисто для мене цей рік знаменувався можливістю побачити світ і досить щільним графіком відряджень в різні куточки України. Для мене, як для луганчанина, важливо було особисто «прорубити вікно» не лише до Європи, але й розфокусувати накип деяких стереотипів щодо України. Треба бачити Україну, треба пізнавати світ.

3. Герой року – багатостраждальний український народ. Антигерой – піна популістів, які знаходяться в паралельній до нинішньої ситуації реальності, і які використовують трагедію за для власного збагачення та піару.

4. Я потрапив в «День» під час, коли на наших очах гинула країна. На неї напав звір і ми чудом вирвались із його пащі. Вирвались, але не втекли і поки що не перемогли. Тоді головний редактор «Дня» Лариса Івшина запропонувала мені написати про те, що відбувається на Луганщині. З лютого 2014 року я регулярно оприлюднював в «Дні» події, які точились в моєму рідному місті. Це була свого роду місія – фіксувати, повідомляти і аналізувати. Зрештою ці спостереження вилились в книгу «Я-свідок. Записки з окупованого Луганська». Війна багато чого забрала у нас, але й багато чому навчила. Фактично писати для газети «День» для мене є реалізацією власного морального зобов’язання перед часом, в який нам доводиться жити.