Україна як Кіотський прецедент

Уряд офіційно визнав, що Україна провалила свої зобов’язання щодо Кіотського протоколу і буде повертати гроші Японії, відповідне розпорядження нещодавно з’явилося на «Урядовому порталі» (про це «День» згадував раніше). Якщо ще кілька тижнів тому закиди ЗМІ та екологів були спрямовані на те, куди ж поділися так звані кіотські гроші, за якими тіньовими схемами розподілені та які фіктивні фірми для цього створювали (і ця історія була актуальною практично до останнього моменту), то тепер проблема розвиватиметься в іншому руслі — скільки Україна має віддати та за який термін. За інформацією Національного екологічного центру, наразі в руках України лишилося орієнтовно мільярд-півтора гривень, отриманих від Японії.

ЧАС «Ч»

Судячи із заяв народного депутата Юрія Дерев’янка, Україна вже має з цим проблеми. За його словами, у грудні була зустріч японської сторони з українською, домовлено, що перший зворотній транш буде становити 20 мільйонів євро, потім вирішили, що 15 мільйонів євро спрямують на продовження проекту закупівлі вагонів метрополітену, а п’ять мільйонів євро мають повернути японській компанії NEDO до 14 грудня 2015 року. За словами нардепа, японці досі їх не отримали.

Чому взагалі було прийнято таке рішення уряду, яке експерти вже охрестили ударом по міжнародному іміджу України? У лютому мав настати час «Ч» для України: звіт перед Японією за використання коштів по Кіотському протоколу. А для початку слід було створити проекти, на які їх витратити. За останній рік проектів не було, жодного. Лише у грудні минулого року ДП «Українські екологічні інвестиції», що підпорядковується Міністерству екології та природних ресурсів, організувало тендер щодо заміни лампочок розжарювання на енергозберігаючі на основі LED-технологій на загальну суму майже мільярд гривень. Замінювати світильники планували у п’яти містах: Бродах, Коростені, Червонограді, Сокалі та Стрию. До 15 лютого нові світильники мали доставити в регіони.

АВТО ДЛЯ МВС, ВАГОНИ МЕТРО І... ЛАМПОЧКИ

У більшості тендерів перемогу отримало маловідоме ТОВ «Агротехбуд». На своєму сайті компанія позиціонує себе як лідера на західному ринку у будівництві сільськогосподарських та промислових об’єктів, без жодної інформації про власника. Крім того, у грудні уряд прийняв рішення, що тепер під цей тендер дозволяється не 30%, а 70% передоплати. Тобто сумнівні фірми могли отримати практично всю суму одразу, а далі — шукай вітру в полі.

Однак жодного тендеру до кінця так і не провели, через скарги до АМКУ від інших учасників торгів тендерна процедура була заблокована. Та й дивно звучала назва торгів — «Капітальний ремонт шляхом технічного переоснащення світильників на світильники на основі LED-технологій (увага!) для скорочення викидів парникових газів та покращення соціально-економічних умов». Нагадаємо, раніше за кіотські гроші купували «Тойоти Пріуси» для МВС як енергоощадні автівки, модернізували вагони метро і утеплювали соціальні заклади, хоч із недоліками та порушеннями. Тепер прем’єр-міністр Арсеній Яценюк чекає до 25 січня результатів розслідування, чому ж тендери так і не було проведено, а Мінекології не впоралося зі своїми обов’язками.

«СИТУАЦІЮ МОЖНА БУЛО ВРЯТУВАТИ»

Що ж відбувалося з кіотськими коштами, міністерство планувало розповісти на спеціальній прес-конференції, однак в останній момент її скасували. Уже згодом стало зрозуміло, чому — коли з’явилося згадане урядове розпорядження. «За минулий рік ситуацію можна було врятувати, провівши переговори з японцями, показати хоч якусь динаміку роботи, а зараз немає шансів, доведеться повертати гроші. Моя особиста думка: можливо, ці гроші повернуть, а Японія дасть новий кредит Україні», — вважає експерт НЕЦУ Андрій Желєзний.

Таких прецедентів, що країна повертає невикористані інвестиції за Кіотським протоколом, не було ще жодного разу. Навпаки були випадки, коли завдяки їх ефективному використанню сума збільшувалася. Саме так Чехія отримала замість 370 мільйонів євро зелених інвестицій близько мільярда — на теплову санацію усіх будівель країни.