...У ньому було дуже багато справжнього українського
Унікальність Богдана Ступки — багатовимірна. І особливий магнетизм його акторського таланту. Мені завжди здавалося, що, окрім води та вогню, можна невтомно, вічно дивитися на те, як народжується думка, як народжуються почуття. Так і в кожну зморшку, в кожен жест і спалах очей Богдана Ступки вдивлятися було надзвичайно цікаво.
Свого часу його талант буквально пробив атмосферу культурного відчуження, яка запанувала після розпаду Радянського Союзу між країнами-сусідами. І деякі його ролі супроводжувалися великими дискусіями. Можливо, в них була дещиця заздрості, що часто притаманно людям творчої професії... Чи повинен був Ступка зніматися у Бортка в неідеальному з точки зору українців фільмі «Тарас Бульба»? Чи повинен він був грати в стрічці «Вогнем і мечем», адже Генріх Сінкевич також — неідеальний сценарист із точки зору українців?
Чи мав хтось право дорікати Богданові Ступці — от у чому питання... Адже Богдан Сильвестрович, в силу свого характеру, навіть такі сценарії перетворював на суто українське явище. Зрештою, не мав же він стояти осторонь усе життя, чекаючи, а раптом українська держава створить умови для вітчизняного кіно (хоча, думаю, це було його великим болем). Крупнокаліберність Богдана Ступки, його таланту дозволяла йому компроміс. Варто пам?ятати передусім його сміливість — і творчу, й інтелектуальну. Наприклад, тоді, коли він пристав на пропозицію Іллєнка перевтілитися в Мазепу — тоді, коли суспільство ще було зовсім не готове не лише до поетичного прочитання цієї постаті, а навіть до елементарного фактологічного пізнання Мазепи. Дорікаючи йому Тарасом та Богданом, часто забували про Мазепу....
Богдан Сильвестрович був непоступливим і принциповим у головному. Вже тяжко хворим звернувся до Віктора Януковича із проханням не підписувати «мовний закон». І коли Ганна Герман сказала, що Президент перерве свою відпустку, аби попрощатися з другом, то подумалося, що називати себе другом Богдана Ступки — означає брати на себе велику відповідальність. Це зобов’язує. Якщо досі виголошені аргументи не спрацювали, то, можливо, Президент дослухається до передсмертного бажання?...
У ньому було дуже багато справжнього українського.
... І коли я прочитала співчуття з приводу відходу Богдана Сильвестровича від Володимира Путіна, то подумала, що це Українське в Ступці було такої якості, яка не залишала альтернативи визнанню. Тому все українське, яке прагне лідерства, має бути тільки висококласним. Це один із важливих уроків від Богдана Ступки.
