Коротко / Економіка

Міненерговугілля з 2013 року розраховує перевести ТЕЦ на вугілля

Реалізація проектів з переведення українських ТЕЦ з газу на вугілля в межах договору з китайською стороною може початися 2013 року, сподіваються в уряді України. «Ми сподіваємося, що вже наступного року почнемо реалізацію таких проектів», — розповів журналістам заступник міністра енергетики й вугільної промисловості Володимир Макуха на початку засідання Кабінету Міністрів. За його словами, зараз йдеться про Північнодонецьку ТЕЦ. Крім того, він повідомив про плани побудувати три заводи з газифікації вугілля, що розташуються в різних містах України. Макуха також повідомив, що нині відпрацьовується техніко-економічне обгрунтування таких проектів, після чого вони будуть передані на розгляд уряду. Відповідаючи на запитання відносно можливих постачань газу з Європи, замміністра зауважив: «Про це можна говорити, по-перше, якщо в цьому буде необхідність». «Зараз відпрацьовуються і маршрути, і домовленості з сусідніми країнами, тому що газ треба транспортувати територіями країн, які є сусідами України», — додав він. Макуха зазначив, що це питання відпрацьовується нині на дипломатичному й технічному рівнях. Він також зауважив, що рамковий механізм уже закріплено в підписаних документах.

Кабмін вивів «Укргідроенерго» з підпорядкування національної енергокомпанії

Кабінет Міністрів зменшив статутний фонд НАК «Енергетична компанія України» шляхом вилучення з нього державного пакета акцій ПАТ «Укргідроенерго» в розмірі 100% акцій. Про це йдеться в розпорядженні уряду № 632 від 11 липня 2012 року, повідомляє агентство ЛІГАБізнесІнформ. Відповідно до документа, Кабмін передав також Міністерству енергетики та вугільної промисловості повноваження з управління корпоративними правами держави «Укргідроенерго». НАК «Енергетична компанія України» об’єднує державні активи 20 акціонерних товариств паливно-енергетичного комплексу: чотири енергогенеруючі, 14 енергопостачальних та дві гідроенергогенеруючі компанії. Основу теплової енергетики складають чотири акціонерні енергогенеруючі компанії («Донбасенерго», «Центренерго», «ДТЕК Західенерго», ПАТ «ДПЕК Дніпроенерго»), які об’єднують 11 електростанцій з блочними агрегатами одиничною потужністю від 150 до 800 МВт. Загальна потужність блочних ТЕС на початок 2012 року становила 23 115 МВт — 43,4% від встановленої потужності електростанцій України. До зазначеної постанови до об’єктів гідроенергетики належали ГЕС Дніпровського та Дністровського каскадів, які об’єднані в ПАТ «Укргідроенерго», із встановленою потужністю 5 007,6 МВт та малі ГЕС (83,4 МВт). Сумарна встановлена потужність ГЕС та ГАЕС складає 5091 МВт (9,6%).

Доля російсько-української програми «Дніпро» має вирішитися до 1 вересня

Робоча група за участю фахівців Росії, України та Казахстану повинна визначитися з долею проекту «Дніпро» з використання конверсійної ракети РС-20 для запуску космічних апаратів, повідомив голова Роскосмосу Володимир Поповкін. «До 1 вересня ми маємо цю ситуацію вирішити і визначитися, бути або не бути цьому проектові», — сказав Поповкін, відповідаючи на запитання про долю проекту «Дніпро». За словами Поповкіна, Роскосмос хотів би більшої «ясності, прозорості» відносно програми «Дніпро». Економіку проекту недостатньо прораховано, додав він. «Сьогодні система така: «Космотрас» укладає контракт, потім приходить до міністерства оборони Роскосмос і каже: у нас залишилося 50 мільйонів рублів, запустіть нам (ракету «Дніпро». — «ІФ-АВН») за 50 мільйонів. Російська сторона у свою чергу каже: це коштує не 50 мільйонів, а в п’ять разів дорожче. А нам відповідають: у нас залишилося 50 мільйонів», — розповів голова Роскосмосу. За його словами, це не цивілізований підхід. Необхідно спочатку прорахувати передбачувані витрати, внести норму прибутку і лише після цього укладати контракт з потенційними замовниками. «Так робиться у всьому світі, так ми робимо по ракетах-носіях «Союз», «Зеніт», «Протон», — наголосив Поповкін. Він повідомив, що про ситуацію з програмою «Дніпро» доповіли прем’єр-міністрам і президентам Росії та України. «Було ухвалено рішення створити спільну російсько-українсько-казахстанську робочу групу, порахувати техніко-економічну ефективність цього проекту», — зазначив Поповкін. За його словами, після завершення оцінки проекту буде ухвалено рішення про долю всієї програми. «Це — комерційний проект, він має бути вигідний для всіх сторін. Якщо він збитковий для будь-якої зі сторін, тоді вона може сказати: даруйте, ми в ньому не братимемо участі», — підкреслив Поповкін.