«Земля все пам’ятає»

З початком російської агресії українці вкотре переконалися у важливості історичних знань та необхідності правильного розставлення акцентів. Найкращим «рецептом», окрім читання розумних книг та газет, є відвідини історико-культурних місць для пізнання минулого «наживо». Саме тому одним із обов’язкових елементів літнього інтенсиву в «Дні» є подорожі знаковими місцями України. Таким є відроджений Батурин, тож саме в це невелике за кількістю жителів місто, за 100 кілометрів до кордону зі східним сусідом, відправилися «школярі». Поїздка відбулася за підтримки партнера газети — туристичної компанії «Орнамент України».

«УКРАЇНСЬКІ ПОМПЕЇ»

Другого листопада 1708 року жертвами війська під командуванням Олександра Меншикова стали близько 14 тисяч мирних громадян і військовиків — сердюків та козаків. Саме такою стала розплата за відстоювання Іваном Мазепою українських інтересів всупереч Петру І, розповіла літньошколярам завідувач відділу Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» Наталія Саєнко. За таку трагічну долю Батурин прозвали «Українськими Помпеями».

Фоторепортаж

Літньошколярі почали своє ознайомлення з цитаделі Батуринської фортеці, яку було реконструйовано 2008 року. На жаль, зараз для відвідування відкрито лише церкву, бо реконструкцію не доведено до кінця. Свого часу до відновлення було залучено багато міст України: Рівне, Харків, Дніпро, Хмельницький та Запоріжжя... Проте в останні роки на продовження робіт в Кабміні бракує коштів.

На території цитаделі літньошколярі охоче фотографувалися біля колодязя, відтвореного будинку гетьмана, скарбниці, меморіалу пам’яті жертв 1708 року та експозиції гармат, яких кілька століть тому на території Батурина було близько 70. На жаль, справжні гармати зараз перебувають у Росії, як і безліч інших цінних оригінальних експонатів, котрі на території комплексу дослідники змушені замінювати копіями. Варто зауважити, що прохання українських дослідників надати в користування чи скопіювати історичні пам’ятки російські колеги ігнорують.

Дуже символічно, що зараз на вході в Цитадель розміщено стенд пам’яті загиблих героїв АТО — вихідців із Батурина. На жаль, їхній список за останній рік збільшився.

ВЕЛИЧНИЙ ПАЛАЦ

Після спалення Батурина відновити місто вдалося Кирилу Розумовському. З дозволу імператриці Єлизавети ІІ, Кирило переніс столицю з Глухова до Батурина, відроджував козацьку справу. Він же запросив видатного тогочасного архітектора Чарльза Камерона для спорудження палацу. Нині з вікна відреставрованої будівлі можна побачити величний Сейм, а також романтичне трояндове подвір’я. А всередині — статуї муз, просторі й ошатно оздоблені кімнати та українська музика. Здається, треба тільки заплющити очі, і розпочнеться бал.

Екскурсоводи звернули особливу увагу студентів на портрети в родинній залі — представників роду Розумовських. На одному з них — Наталія Розумовська, мати Кирила Розумовського, з ініціативи якої було зведено собор Різдва Богородиці в Козельці. На зворотному шляху член ліги екскурсоводів Києва Олена Соколова запросила юних мандрівників завітати до нього. Як розповіла Олена Павлівна, храм є унікальною пам’яткою національного значення ХVIII століття. Цю дивовижну красу, яка цілком розбудила сонних після зливи в Батурині «школярів», спорудили архітектори Іван Григорович-Барський та Андрій Квасов. «Неможливо оминути увагою один із найбільших іконостасів України, який раніше був забарвлений у синьо-золотистий колір, і хоча час стер цю позолоту, однак іконостас не втратив своєї привабливості, а навпаки — набув витонченого шарму», — розповідає Олена Соколова.

ПРИЇЖДЖАЙТЕ В БАТУРИН!

Безумовно, історичне значення Батурина не можна применшити. Дуже шкода, що до міста приїжджають здебільшого люди з найближчих областей. Тому обов’язково радимо звернути увагу на віртуальну екскурсію заповідником, що є на сайті «Дня» «Україна Incognita» incognita.day.kiev.ua. «Пройдіться» нею і обов’язково заплануйте поїздку, наприклад, на осінь. Наталія Саєнко розповідає, що якраз у цей час у Батурині відбуватимуться нові розкопки, і, можливо, комусь пощастить побачити, як з-під землі дістають чергову знахідку козацької доби! Проте найбільшою знахідкою для Батурина, як здалося «школярам», є місцеві співробітники, які виконують колосальну роботу для відновлення гетьманської столиці.

ВРАЖЕННЯ

Марія ЧАДЮК, Національний університет «Києво-Могилянська академія»:

— Враження від поїздки в Батурин — це привід подумати на кілька місяців. Для мене це було щось на кшталт подорожі всередину України і всередину себе. Найбільше запам’ятався зріз ґрунту в археологічному музеї. Там чорними лініями попелу було відмічено дві віхи української історії: спалення Батурина татаро-монголами і спалення Батурина Росією. Досі беруть мурашки від того, що земля все пам’ятає. І здається, що цей шар ґрунту — це символічно зріз нашої української свідомості. Усі ці трагедії, їх ніби нині не видно, але вони є всередині нас. Поки ми їх не проговоримо, то не звільнимося. А поїздки в такі місця — найкращий привід для цього.

Нагадаємо, цього року Літня школа журналістики «Дня» відбувається за підтримки Центру інформації та документації НАТО.