Студенти – за академічну доброчесність

Плагіат – це страх перед чистою сторінкою...

Так стверджує Мококома Мохоноана. Це той зі сучасних соціальних критиків і філософів, що його так люблять за блискучі афоризми.

Дуже часто, ті хто крадуть чужі тексти цілком здатні створити свої, оригінальні. В академічній царині серед плагіаторів таких більшість. Студенти, що дісталися до вишів якось дали собі раду зі ЗНО, а викладачі, що там працюють, якось мусіли перейти й свої атестації. І ті й інші мають достатні інтелектуальні здібності і можуть творити своє. Але і ті й інші крадуть чужі роботи.

Страх перед чистою сторінкою, така собі нехіть до творчого процесу, жене їх одразу до найлегшого фіналу.

Інтелектуальна чесність лежить в основі академічного життя. Довіра до освіти й науки існує саме через таку чесніть і порушення цієї довіри загрожує самому існуванню освітніх та наукових інституцій.

Недавно кілька українських організацій провели ряд соціологічних досліджень серед  студентів і з’ясували, що майже кожен із них під час навчання вдавався хоча б до однієї з форм плагіату.

Цим студентам є в кого повчитися.

Їхні викладачі роблять те саме.

У квітні цього року українські науковці звернулися де керівництва держави щодо необхідності боротьби з плагіатом де нагадали про найбільш резонансних вчених плагіаторів і пояснили як таке загрожує українській науці та її іміджеві.

Україна не унікальна коли йдеться про плагіат. Але вона напевне унікальна в терпимості до нього.

З тих наших науковців, чиї здібності брати чужий інтелектуальний продукт і видавати його за свій стали загальновідомими, кар'єрою поплатився... рівно ніхто.

Проблема недоброчесного письма існує в усьому світі, відповідно створюються різні програми задля покращення якості освіти, створюються нормативні акти, закони, які б унеможливили плагіат та подібні речі. Так, через наявність плагіату у дисертаціях та наукових роботах у 2011 р. міністр оборони Німеччини Карл-Теодор цу Гуттенберг, дуже популярний німецький політик, подав у відставку, у 2012 р. президент Угорщини П. Шмідт залишив посаду, а в 2013 р. міністр освіти Німеччини Анет Шаван змушена була піти у відставку. У випадку з останньою, спеціальна комісія проголосувала дванадцятьма голосами проти двох про те що дисертація пані Шаван яка була написана ще в 1980 році є нелигітимною і позбавила її докторського ступеня.

Україна і без того видає дуже скромний науковий продукт. За кількістю наукових публікацій вона поступається усім своїм сусідам, включаючи Росію, не кажучи вже про країни західної Європи.

Крім того, наукові публікації українців з'являються переважно у вітчизняних виданнях і нерецензійованих збірниках, які міжнародні бази даних на відстежують.

Розбавте ці роботи плагіатом і про осібну українську наукову думку у світовому контексті колись можна буде забути.

Академічна доброчесність досить нівелюється поміж освітянської спільноти, а законодавчих документів та норм не вистачає, щоб не допускати плагіату.

Тих діячів що крадуть чуже письмо прийнято покривати, тримати на посаді до останнього, загалом робити все щоби не вирішувати проблему.

Студентам такої «науки» починає бути досить.

Їх першим протестом проти академічної недоброчесності стала недавня акція під Міністерством освіти і науки що її організувало Київське регіональне відділення ГО «Студентське антикорупційне агентство».

На вході перед міністерством була розгорнута ярмарка на якій можна було придбати реферат та дисертації, що були чесно роздруковані з інтернету, за символічну ціну. Таким чином студенти хотіли привернути увагу освітянської спільноти, зокрема міністерства, щодо браку академічної доброчесності у вишах, яка є однією з основних ознак якісної освіти.

Студентство закликає до створення спільної платформи для викладачів, студентів й експертів, за допомогою якої спільними силами були б розроблені норми, що могли б допомогти у цій проблемі. Для цього студенти ініціюють серію круглих столів по Україні, в якій участь братимуть студенти, викладачі, експертне коло та міністерство. Вони мають на меті зробити Норми академічної доброчесності у ході обговорень і дискусій.

Студентство покладає багато надій на створення такої академічної атмосфери де і студенти і викладачі очікуватимуть одне від одного слідування найвищим освітнім стандартам, поваги до якості наукових робіт. Просте полювання за вкраденим письмом допоможе мало, коли стільки авторів займаються плагіатом не зважаючи на всі ризики, на те що у наш цифровий час вірогідність бути рано чи пізно спійманим є майже стовідсотковою. Таке полювання може бути контрпродуктивним бо відохочуватиме молодих науковців від широкого використання в своїх роботах інших праць і джерел.

Створення оригінального і якісного наукового продукту можливий навіть з дуже багатьма запозиченнями, навіть з огромом інших джел.  Головне щоб усе взяте з інших праць було належним чином відрефероване та відзначене.

Генії, як казав письменник Ралф Емерсон, запозичують шляхетно.

На фото: студентська акція під стінами Міністерства освіти