МВФ помиляється...

Україна до кінця поточного року має визначитися з моделлю пенсійної реформи, заявив міністр фінансів України Олександр Данилюк.

За його словами, нинішня пенсійна система України потребує стабілізації. «Не хочу посилатися на МВФ — це просто об’єктивно необхідно зробити, бо люди мають отримувати гідні пенсії через рік, через два або три. Це наше зобов’язання», — зазначив міністр.

Цьогоріч пенсійні видатки державного бюджету України перевищують 140 мільярдів гривень.

Що ж до розмов про підвищення пенсійного віку, Данилюк зауважив, що МВФ не нав’язує якихось обмежень. «У Фонді чекають нашого бачення, і ми зараз його формуємо», — сказав він.

Міністр підкреслив, що зараз майже в кожній країні піднімається пенсійний вік, що відображає демографічні зміни. «Така потреба є і в Україні. Коли і на скільки — це вже інше питання, тому що наша пенсійна система має інші проблеми крім пенсійного віку. І треба комплексно їх вирішувати», — підсумував міністр фінансів України.

Однак у МВФ все ж таки говорять про підвищення пенсійного віку. Директор євродепартаменту МВФ Пол Томсен під час прес-конференції заявив, що підвищення пенсійного віку в Україні повинно початися з так званих пільгових категорій.

«Пенсійна реформа — дуже важлива частина програми. І, як ви знаєте, вона кілька разів відкладалася. Це дійсно складна реформа, особливо в нинішніх умовах», — наголосив директор європейського департаменту МВФ.

За його словами, чергове підвищення пенсійного віку є основною складовою реформи, без чого вона не матиме своєї ефективності.

Проте, Томсен не зміг назвати точного віку, з якого українці матимуть право виходити на пенсію. «Я не можу вдаватися в подробиці, але зрозуміло, що підвищення пенсійного віку — дуже важлива частина цього процесу», — заявив представник Фонду.

Натомість керівник суспільних програм Інституту суспільно-економічних досліджень Маріанна ОНУФРИК переконана, що збалансувати Пенсійний фонд підняттям пенсійного віку в Україні — не реально. Хіба, коли ми піднімемо його до рівня 75 років, або й вище.

«В сучасних умовах (ставка ЄСВ 22 %, проблема старіння нації, перевищення кількості пенсіонерів над застрахованими особами) збалансувати Пенсійний фонд внесенням параметричних змін виключно на солідарному рівні — не можливо. Підняття пенсійного віку, яке у будь-якому випадку буде відбуватися поступово і стосуватиметься лише «нових» пенсіонерів, дуже незначною мірою може вплинути на видатки Пенсійного фонду, а також державного бюджету, за рахунок якого покривається дефіцит фонду», — пояснює Онуфрик у коментарі «Дню».

На її думку, в першу чергу потрібно вирішити питання, і це вже частково зроблено постановою Кабміну №461 від 24.06.2016 року, щодо перегляду і скорочення переліку професій і посад, зайнятість за якими дає право на достроковий вихід на пенсію. «Для інформації, незважаючи на те, що вік виходу на пенсію в Україні законодавчо встановлено на рівні 60 років, середній вік виходу на пенсію у жінок складає 55   років, у чоловіків — 49 років», — уточнює експерт...

Частково зменшити дефіцит Пенсійного фонду можна. за словами Онуфрик, за рахунок позбавлення його невластивих видатків, так званих дотягувань до пенсій, різноманітних виплат тощо, тобто усіх тих платежів, які напряму не пов’язані з розміром внесків людини та її трудовим стажем. «Виняток тут має стосуватися лише військових. Всі ці доплати до основного тіла пенсії мають бути переведені у систему соціального захисту населення, тобто виплачуватись з урахуванням рівня добробуту людини», — зауважує експерт.

«У частині зростання доходів Пенсійного фонду, варто збільшити кількість застрахованих осіб, які вноситимуть внески на своє пенсійне забезпечення», — зауважує Онуфрик.

Експерт Реанімаційного пакету реформ Галина Третьякова наголошує також , що держава повинна встановити прямий зв’язок між нарахуванням пенсії і внесками, які людина сплачує. «Скільки вніс, стільки будеш отримувати. Мій колега з РПР Юрій Ганущак називає це умовною накопичувальною системою», — розповідає Третьякова.

Ще одна слабка сторона Пенсійного фонду, за словами експерта РПР, — це створення єдиної бази реєстра пенсіонерів. Але уряд вже зробив крок до вирішення цього питання, затвердивши стратегію реформування Пенсійного фонду до 2020 року. У документі йдеться, що вже до кінця  2017 року всі справи нової генерації пенсіонерів будуть в електронному вигляді, і 30% справ «старих» буде оцифровано.  А загалом увесь реєстр має бути запущено до кінця 2020 року. Так от Третьякова вважає, що це запізно. «Ми маємо прискорити цю справу для того, щоб був контроль і не було «механічних» помилок», — пояснює експерт.

Однак, судячи навіть з проекту Державного бюджету на 2017 рік, уряд визнає неспроможність у межах солідарного рівня вирішити питання збалансування Пенсійного фонду, визнають опитані «Днем» експерт. Адже, навіть уже з урахуванням вищеназваної постанови, зобов’язань від МВФ, видатки на пенсійне забезпечення зростуть більш ніж 10 мільярдів.

«На жаль, політичної волі на проведення справжньої пенсійної реформи, а не косметичних змін — немає», — каже експерт.