Атомні маневри

Народна мудрість говорить: поспіх потрібний при ловлі... комах. До цієї поради не зайве було б прислухатися і нашим чиновникам. Наприклад, план дій уряду України на 2016 рік містить пункт, згідно з яким до 31 грудня маневрування потужностями в Об’єднаній енергосистемі України буде здійснюватися енергоблоками атомних електростанцій.

«Жодного другого Чорнобиля (у зв’язку з поставленим завданням регулювати потужності енергосистеми атомними енергоблоками) не буде, — спростовує чутки президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський. — Робота на максимальному або зниженому режимі, розвантаження чи завантаження блоку — все це проектні режими, безпека яких є обґрунтованою та  гарантованою. Що стосується добового або тижневого регулювання потужностей і всіх інших маневрових режимів, то їх впровадження на енергоблоках АЕС може здійснюватися виключно після успішного завершення всіх необхідних досліджень, обґрунтувань, державних експертиз і проведення необхідної модернізації обладнання. Дата 31 грудня з’явилася в плані Кабміну, складеному попереднім урядом без погодження з «Енергоатомом» і невідомо звідки. Це нас дуже здивувало».

«Разом із тим не можна говорити, що «Енергоатом» не хоче або відмовляється вирішити це завдання, — продовжує глава компанії. — Він шукає можливість зробити це, але при дотриманні усіх норм, правил і стандартів з ядерної радіаційної безпеки, шукає при цьому також і шляхи підвищення ефективності своєї діяльності». «Ми сьогодні працюємо в умовах нашого домінуючого становища на енергетичному ринку, — відзначає Недашковський. — 50—60% виробництва електроенергії країни створює певну ситуацію на цьому ринку. Питання маневрування виникло не на порожньому місці й має об’єктивну основу. Крім того, для нас це ще й підготовка до роботи на майбутньому реформованому ринку, можливість заробляти на ринку додаткових послуг, бути привабливими на ринку двосторонніх контактів, працювати на експорт». Глава «Енергоатому» уточнив, що згідно з планом компанії вона має силами Хмельницького блоку №2 та Рівненського блоку №4 почати реально регулювати потужності української енергосистеми 2020 року, але зробить це 2019-го. Залишилося ще провести 200 циклів випробувань...

«Під впровадженням добового режиму регулювання потужності енергоблоком мається на увазі його експлуатація в умовах циклічної зміни потужності в умовах добового графіка споживання електроенергії, — пояснює директор науково-технічного центру «Енергоатому» Микола Власенко. — Мета такого режиму — забезпечення безпечної надійної експлуатації енергоблоку в умовах диспетчерських обмежень і створення умов для інтеграції ОЕС до енергосистеми Європейського Союзу...» Науковець розповідає, що впровадження таких режимів (воно вже йде на блоці №2 Хмельницької АЕС) вимагає, зокрема, ще й модернізації устаткування машинного відділення та реакторної установки. На його думку, на обгрунтоване впровадження добового режиму в промислову експлуатацію можна вийти до 2020 року.

«Ці плани узгоджені з регулюючим органом», — додає Власенко й розповідає, що відповідно до програми робіт на модернізацію енергоблоку потрібно понад 300 мільйонів гривень. Ці суми будуть внесені до тарифу. Перерахувавши переваги системи регулювання потужності, директор НТЦ зупиняється також і на її ризиках. На його думку, серед них — можливість розмиву ступенів і лопаток турбогенератора, збільшення навантаження на його регулюючі клапани, динамічна нестабільність режимів роботи турбіни при перехідних режимах... «Переходячи на такий режим, — зазначає Власенко, — ми втрачаємо виробіток, і для нас важливо, як буде вирішено питання компенсації втрат і витрат компанії».

Заступник генерального директора — головний диспетчер НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко вважає, що з переходом до маневрування в умовах нової моделі ринку «Енергоатом» зможе добре заробляти саме на маневруванні. Навіть тижневе маневрування, на його думку, дозволяє збільшити потужності атомних електростанцій на величину від 300 до 500 МВт й виробити на атомних станціях додаткову кількість електроенергії. Він наводить як приклад теплову електрогенерацію, яка більше заробляє на маневруванні потужностями, ніж на виробленні електроенергії, і погоджується з тим, що послуги «Енергоатому» з маневрування потужностями мають оплачуватися.

«Безумовно, «Енергоатом» має бути задіяний в енергорегулюванні, оскільки українська енергосистема має дефіцит маневрових потужностей», — вважає екс-заступник глави Міненерговугілля і президент громадського об’єднання «Вища рада енергоаудиторів та енергоменеджерів України» Вадим Уліда. На його думку, світовий досвід показує, що це можливо. Але все це має бути зроблено правильно, говорить він. Насамперед мають бути забезпечені технічні умови. Українські енергоблоки мають бути до цього готові. А розроблені в компанії технічні регламенти мають дозволяти робити це безпечно. «І тут необхідна воля як «Енергоатому» та регулюючої організації, так і воля держави,— говорить він. — Друге питання про ринок системних послуг. Оператор — «Укренерго» — повинен ці послуги оплачувати. І це буде додатковим стимулом».

«Наш оператор на тренажері може робити все, що завгодно, — розповідає радник президента «Енергоатому» Георгій Балакан, — їх цього навчають, але це не означає, що вони повинні відчувати стрес на пульті реального енергоблока. Ми маємо так вдосконалити засоби автоматики, засоби контролю, щоб збалансувати всі можливі ризики й позитивні моменти. Ті гроші, які нам обіцяють, підуть на забезпечення стабільної роботи енергоблоку та безпеку. Немає нічого кращого, ніж працювати в базовому режимі. Але маневрування варте того, щоб його навчитися й отримувати від цього задоволення. Однак це дуже дороге задоволення. Тож шукаймо способи, щоб електроенергію з України продавати. І маневрування відкриває для нас майбутнє».

«День» запитав про роль гідроакумулюючих електростанцій в маневруванні електричними потужностями і чому цих станцій недостатньо. Відповідаючи «Дню», Зайченко зазначив, що всі побудовані гідроакумулюючі станції використовуються в повному обсязі. Крім того, виконується програма будівництва нових таких станцій. Розширюються потужності Дністровської акумулюючої гідростанції, є станції будівництва Канівської. Якщо ці потужності буде введено, то питання нестачі регулюючих потужностей може бути знято. Цю відповідь доповнив Недашковський. Він розповів, що будуть введені в дію ще чотири гідроагрегати на Ташлицькій станції, але цій роботі має передувати рішення іншого завдання, яке дасть дуже потужні результати: ми зараз працюємо над поліпшенням роботи охолоджуючої здатності Ташликського водосховища. Будуємо для цього п’ять басейнів, що дозволить збільшувати потужність станції.

Про ще одну, яка не використовується наразі, можливість «Енергоатому» наростити регулюючі потужності розповіла в коментарі «Дню» директор із питань інформації та зв’язків з громадськістю асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна. За її словами, «Енергоатом» цілком міг би побудувати за свої кошти потужну газотурбінну електростанцію, яку без проблем можна вмикати, коли це необхідно енергосистемі країни.