Бій за «смарагдову перлину»

Нещодавно до заказника привезли для розведення шістьох сайгаків і двох куланів — як подарунок від заповідника «Асканія-Нова». Оберігати унікальні ландшафти степу з усім його багатством є обов’язком України не лише перед своїми громадянами, а й перед європейською спільнотою. Заказник належить до Смарагдової мережі Європи, тобто цю територію визнано на міжнародному рівні особливо цінною для збереження біорізноманіття всього континенту. Та чи освояться нові мешканці, якщо степ нещадно плюндрує сільськогосподарська техніка?

ЗБАГАЧЕННЯ ЗА РАХУНОК ЗНИЩЕННЯ

«День» писав, що «війна» за степ триває кілька місяців. Міністерство оборони вважає ці землі своїми. Аргумент: до 1993 року тут був військовий полігон, а 2014 року міністр Степан Полторак ініціював повернення цих територій оборонному відомству. Таким чином, через суди, які розпочалися 2007 року, Міноборони вже відвоювало 1800 гектарів «Тарутинського степу». На думку МОУ, зробили це цілком законно, на відміну від створення заказника.

«2011 року рішенням місцевих органів влади, всупереч законодавству, було оголошено про створення ландшафтного заказника «Тарутинський степ». Постановою Одеського окружного адміністративного суду 2012 року рішення про створення «заказника» визнано протиправним і скасовано», — інформує прес-служба Міноборони.

Тож МОУ віддало цінні землі в оренду кільком фермерським господарствам Одеської області. У такий спосіб відомство хоче поповнювати власний бюджет. Як пояснюють у його прес-службі, кошти підуть на програми соціального захисту військовослужбовців та їхніх родин, за один гектар планують отримувати від 1850 до 2300 гривень. Виглядає благородно, але збагачення за рахунок знищення суспільство не схвалює.

ЛУКАВСТВО МІНІСТЕРСТВА

Фактично, коли Міноборони здало землі «Тарутинського степу» в оренду, воно допустило його понівечення. Наразі 1300 гектарів унікального ландшафту вже розорано. Як з’ясували екологи Міжнародної благодійної організації «Екологія — Право — Людина» («ЕПЛ»), роботи виконують: ТОВ «Насіння трав», ФОП «Михайленко», фермерське господарство «ДЖОНДІР-Б», яке уклало договір з ПП «ШАНС-2016». На розорювачів степу місцева влада разом з активістами подала позов до суду, перше засідання відбудеться 5 грудня.

Юристи «ЕПЛ» переконані, що перемога буде на їхньому боці, бо озвучені аргументи Міністерства оборони — це введення громадськості в оману. «Юридично МОУ ніколи не мало права на цю земельну ділянку, — запевняє юрист «ЕПЛ» Софія ШУТЯК. — Так, до 1993 року там був полігон, але фактичного права на користування цією земельною ділянкою ні в кого немає. Якщо це право визнати за військовими, тоді й цивільні громадяни можуть заявити, що колись теж користувались цими землями і мають на них право. Тому в міністерстві дещо лукавлять».

Місцеві органи влади також запевняють, що розпоряджатись землями степу, тим паче дозволяти їх розорювання, Міноборони не може: відомство втратило право користуватися ними після ліквідації Одеського військового округу та військової частини А-1366, яка обслуговувала полігон. Тепер це — землі держави.

НІЧНІ РОЗОРЮВАННЯ

За час конфлікту між екологами та представниками МОУ відбулися кілька зустрічей. На одній з них міністр Степан Полторак запевняв: доки не з’ясують усіх юридичних нюансів щодо права користування «Тарутинським степом», орати його ніхто не буде. Однак трактори продовжили роботу, часто робили це потайки, вночі. Нещодавно відбулася чергова зустріч екологів з представниками Міноборони і Міністерства екології та природних ресурсів, на якій військові погодилися, що територію заказника треба розширювати, зокрема на ще нерозорані землі. Домовилися також про створення робочої групи з цього питання. Виявилося, що МОУ вже має подібні групи щодо інших об’єктів природно-заповідного фонду через непорозуміння, аналогічні тим, що трапилися з «Тарутинським степом».

«Не знаю, як наші домовленості сприйме міністр оборони, але про слабку позицію міністерства свідчить бодай те, що степ розорювався ночами. Не думаю, що тут про це нічого не знали, — продовжує Софія Шутяк. — Це може бути одним із способів понизити статус території, бо якщо степ розорати, то можна запитати, а що ж тут охороняти? Тому ми підготували звернення до Генпрокуратури і Національної поліції, щоби втрутились у ситуацію. Зокрема просимо поліцію взяти цю територію під охорону».

«МИ ПОВИННІ ПІДВИЩИТИ СТАТУС ЗАКАЗНИКА»

Як чинитиме Міноборони, поки незрозуміло. Натомість активісти готують свій план порятунку степу і прописують механізм підвищення його статусу до національного парку. На цьому наполягають і міжнародні експерти, зокрема Європейський центр охорони природи. «Європейська спільнота вважає «Тарутинський степ» дуже важливою територією Смарагдової мережі, тому ми повинні підвищити його статус, — пояснює керівник Національного природного парку «Тузлівські лимани» Іван РУСЄВ. Раніше еколог пропонував через президентський указ приєднати степ до «Тузлівських лиманів», які вже мають такий статус. — Це дасть змогу формувати певні відділення зі своїм штатом, а це — охорона, науковці, які будуть моніторити й оберігати територію, чого зараз немає».

На думку еколога, хоча в Міноборони малі шанси повернути собі територію степу, ризики подальшого розорювання доволі високі. «Немає жодних підстав довіряти міністерству, залишається тільки самим контролювати ситуацію, — продовжує Іван Русєв. — Тому треба якнайшвидше знайти формулу, щоб запустити процес присвоєння степу статусу нацпарку. У Міністерстві екології, звісно, шукатимуть м’якші варіанти, але поки відомства торгуватимуться між собою, можемо втратити степ».