Тут вчать втілювати мрії

У радянському минулому життя кожної людини мало стандартну лінію: народження, навчання у школі, а потім — у виші, робота, одруження, виховання дітей, пенсія... Ми перегорнули цю сторінку і прагнемо змін.

Але на етапі трансформацій завжди не вистачає знань, умінь, навичок — всього, що допомагає подолати труднощі й рухатися вперед. Деякі предмети вилучено зі шкільної програми. Деякі курси у вищих навчальних закладах більше не викладають. Та й часу на саморозвиток стає дедалі менше, додасте ви.

Проте учасники всеукраїнського проекту «Замінимо мури відчиненими вікнами» з цією тезою не погодяться. 2016 року вони шукали і створювали креативні можливості задля розвитку місцевих спільнот на платформах неформальної освіти. Активісти пропонували жителям малих міст воркшопи та лекції, театральні студії та інтерактивні виставки, ігротеки для батьків і дітей, навчальні курси з розвитку медіа та мовних навичок, цікаві культурні події та зустрічі з митцями. Завдяки співпраці багатьох людей відкрилося кілька нових Центрів освіти дорослих, які посилюють мережу культурно-освітніх ініціатив Асоціації народних університетів Німеччини (DVV International) та Інформаційно-дослідного центру «Інтеграція та розвиток».

До речі, «День» теж долучився до процесу. Ініціатори проекту «Замінимо мури відчиненими вікнами» дарували всім своїм партнерським організаціям кращі видання Бібліотеки газети. Так примірники «Україна Incognita», «Україна Incognita. ТОП-25», книжок зі збірки «Бронебійна публіцистика» стали частиною оновлених колекцій бібліотек та музеїв.

Але як проектні ініціативи можуть розвиватися далі? Які перспективи виникають на перетині освіти і культури?

«ОСВІТА ДОРОСЛИХ ВІДШТОВХУЄТЬСЯ ВІД ПОТРЕБ ГРОМАД»

Олег СМИРНОВ, директор представництва DVV International в Україні:

— Мене часто запитують: активний розвиток освіти дорослих в Україні — це данина європейським стандартам чи потреба, сформована всередині країни? Гадаю, це природній процес. Коли ми приїжджаємо до колег у Польщу чи Німеччину, то бачимо, що в деяких питаннях у нас, можливо, навіть трохи більше досвіду. Наприклад, у розвитку навчальних курсів із формування громадянського суспільства ми — одні з найкращих. За час незалежності в Україні з’явилось багато тренерів, які займаються освітою дорослих саме в цьому напрямку.

На наших семінарах і тренінгах ми часто говоримо про потреби цільових груп і вивчаємо динаміку попиту на курси, пропоновані в мережі Центрів освіти дорослих. Відштовхуючись від отриманих даних, цього року ми запустили спеціалізований сайт про неформальну освіту в Україні (learnlifelong.net), де провайдери можуть виставляти освітні заходи, які пропонують: курси, семінари, тренінги, навчальні програми. Відвідувачі ресурсу, у свою чергу, можуть знайти і вибрати навчальну програму відповідно до своїх потреб.

Онлайн-платформа неформальної освіти створена для того, щоб сприяти інформованості населення щодо освітніх програм, які реалізуються в Україні. А також — для налагодження комунікації між тими, хто бажає учитися, й освітніми інституціями, для усвідомлення цінності та розвитку культури освіти впродовж життя, заради створення умов для всебічної реалізації потенціалу особистості та підвищення її соціальної, громадянської активності й відповідальності.

Розвиток освіти дорослих засвідчує, що, як і в галузі виробництва товарів та послуг, тут виникають нові освітні продукти й сервіси. І якіснішими вони стають тоді, коли це відбувається на міждисциплінарному рівні, де є співпраця фахівців із різних сфер. Наприклад, у наших проектах, пов’язаних з розвитком місцевих ініціатив, беруть участь і активісти НУО, і керівники будинку культури чи бібліотеки, і методисти навчальних закладів, і просто жителі невеличких міст з активною громадянською позицією. Освіта дорослих відштовхується від потреб громад і розвивається разом із громадами.

«МИ РЕАГУЄМО НА ЗМІНИ ГНУЧКІШЕ, НІЖ ВИШІ»

Юрій ПЕТРУШЕНКО, перший заступник голови правління Української асоціації освіти дорослих, керівник Центру освіти дорослих, місто Суми:

— Якщо людина не вчитиметься упродовж життя, не продовжить удосконалювати себе, то матиме великий шанс опинитися у стані «всьо пропало»... Щоб зберегти баланс знань і навичок, який вона вже набула на відповідному рівні, треба продовжувати вчитись. Щоб залишатись на місці, треба швидко бігти. Наш Центр освіти дорослих заснований нещодавно і працює на базі наукової бібліотеки Сумського державного університету. Але він швидко зацікавив жителів міста. Чому? Бо ми реагуємо на зміни в освітніх потребах дорослих гнучкіше, ніж виші. Ми пропонуємо змістовне дозвілля тим, хто відчуває дефіцит якісних культурних подій у місті.

Скажімо, публічні лекції науковців нашого міста у форматі Public Science, театральні студії для дорослих, де кожна людина може розвинути в собі акторські здібності і спробувати себе на сцені. Крім того, ми запропонували працівникам бібліотек та музеїв освітню програму з розвитку навичок у галузі культурного менеджменту і сучасних практик роботи з відвідувачами.

Перш ніж відкрити Центр освіти дорослих, ми провели дослідження щодо освітніх потреб дорослих. Працювали з фокус-групами, сформованими з пенсіонерів, молодих людей, які тільки закінчили виші, працівників дорослого віку. Зробили це, щоб визначити, чого саме вони хотіли б навчитись. І знаєте, що здивувало найбільше? Особливо цікавим для обговорення виявилось запитання: «З якої причини ви хотіли б продовжити освіту?»

Фокус-групи реагували по-різному, але в одному векторі: соціалізація, саморозвиток і здійснення мрій. 53% опитаних відповіли, що хотіли б продовжити освіту заради поглиблення і розширення знань, заради самовдосконалення; 40% — задля розширення спектра інтересів та кола знайомих, — і лише 7% відповіли, що освіта потрібна їм для того, щоб отримати нову професію. Звісно, в кожному випадку — різні мотиви. Але досвід нашої роботи показує: ті, хто приходить на освітні програми для спілкування, знайомляться з новими технологіями й навичками і з часом можуть змінити сферу діяльності, зайнятися чимось іншим.

«БАГАТИЙ ДОСВІД РОЗУМІННЯ СПІЛЬНОТИ»

Юлія ГОЛОДНИКОВА, керівник проекту «Замінімо мури відчиненими вікнами», менеджер культурних проектів Громадської організації «Iнтеграція і розвиток», місто Київ:

— Наш проект був спрямований на посилення потенціалу впливовості Центрів освіти дорослих в Україні, підтримку локальних ініціатив через соціокультурне аматорство, активізацію місцевих громад, розвиток міжрегіонального співробітництва. Ця потужна взаємодія людей з дуже різним досвідом, культурними традиціями та підходами до практик неформальної освіти зумовила такі результати, які можна оцінювати на різних рівнях: цінності взаємин, ідей, партнерства, залучення громадян, несподівані людські відкриття...

Наприклад, херсонська ініціативна група URBAN СОУС взялася за «перезавантаження» регіональної історії й у рамках свого міні-проекту здійснила доволі сміливий експеримент з «інвентаризації» освітніх ресурсів. Команда проекту вирушила в обласні музеї, об’єднала їхніх працівників і активізувала громади своїми публічними лекціями, чудовими виставками і творчими дискусіями. Якщо вони зуміють зацікавити вчителів історії своїми матеріалами — то зможуть залучити до діалогу і нове покоління Херсонщини, яке побачить, що настав час розкривати й освоювати потенціал півдня України.

Напевно, жителі Чернівців також приходитимуть до Відкритого університету для дорослих, прагнутимуть цікавих культурних подій та спілкування, пропонуватимуть свіжі ідеї і братимуть участь в їхній реалізації.

Не сумніваюся, що Центр освіти дорослих, відкритий цього року на базі Житомирської обласної бібліотеки імені Олега Ольжича, продовжить освітні курси з фінансової грамотності, культури сімейних стосунків і репродуктивного здоров’я. А після театральних вистав у Сумах люди захочуть змінити щось у своєму місті. Також не зупиниться робота Центру освіти дорослих у Новояворівську, й арт-студія в містечку Сміла буде центром тяжіння для представників різних поколінь.

Цей проект не тільки поставив багато запитань усім учасникам, а й дав нам справді багатий досвід розуміння спільноти: що це означає — «бути разом»? Де знайти наснаги для того, щоб уявити себе як проект? Людям потрібно не тільки виживати, а й практикувати самоповагу, шукати можливості для творчої самореалізації та вивільнення від нав’язаної нам у минулому негативної ідентичності. Ось чому подібні проекти матимуть продовження: як і Маленький принц, щодня маємо багато справ. Прокинулися зранку? Починаймо викорчовувати баобаби й висмикувати із себе голки...