Дорога... гігакалорія
Надвисокі платіжки за тепло пов’язані з недоліками нормативного регулювання, — експерт
На Всесвітньому економічному форумі в Давосі мер Києва Віталій Кличко розповів, що Київ веде переговори з трьома компаніями з Норвегії, Польщі й Франції про можливу концесію теплових мереж української столиці. Ці компанії, за словами мера, готові брати участь у відкритих торгах на право експлуатації теплових мереж, що сьогодні перебувають в управлінні «Київенерго» (її термін закінчується 2017 року). Претенденти, як уточнив Кличко, мають великий досвід управління енергетичними компаніями й уже подали свої заявки. Відомо, що підготовка до цього конкурсу відбувається за участю Міжнародної фінансової корпорації (IFC) з групи Світового банку.
Раніше, з посиланням на генерального директора компанії ДТЕК (їй належить «Київенерго») Максима Тимченка, повідомлялося, що холдинг, ймовірно, спільно з потенційними західними партнерами зі сфери теплової енергетики й теплопостачання братиме участь у конкурсі на концесію столичних тепломереж і ТЕЦ. При цьому Тимченко поставив умовою участі в конкурсі поліпшення регуляторного середовища.
Поки не відомо, чи знають про цю умову компанії зі згаданих країн і чи приєднаються вони до такої вимоги конкурента. Швидше за все, в цьому питанні різночитань між учасниками конкурсу не буде. Більше того, рішучість західних компаній брати участь у конкурсі, ймовірно, піддалася б серйозним випробуванням, якби вони дізналися про проблеми, з якими сьогодні стикається «Київенерго».
Комерційний директор компанії Євген Бушма нагадує, що приблизно 90% тепла, що надається споживачам столиці компанією, оплачується, виходячи з показань будинкових лічильників. Для будинків без лічильників у Києві вже другий місяць діє нова методика, що дозволяє використовувати для виставляння рахунків жителям таких будинків усереднені показники. Відповідно до цієї методики, все тепло, що пройшло через лічильники, ділиться на площу будинків з лічильниками й, таким чином, виводиться певний коефіцієнт. Він помножується на площу конкретної квартири в будинку без лічильника. «Оплата визначається з урахуванням днів надання послуги, — уточнює Бушма й додає: — У грудні ми прийняли рішення максимально наблизити календарний місяць і розрахунковий місяць у даті зняття свідчень з будинкових лічильників».
«Починаючи з грудня 2016 року, показники будинкових лічильників знімаються у два останні дні місяця, а не з 19 до 26 числа, як раніше, — роз’яснюють у «Київенерго». — Тому кількість днів надання послуги, що відображується у платіжках за грудень у жителів таких будинків (обладнаних будинковим лічильником тепла. — ІФ), складається з кількості днів надання послуги в листопаді й усього грудня». Бушма закликає киян, які побачили у своїх платіжках суму за грудень, більшу, ніж за листопад, у першу чергу поцікавитися, за який період зняті показники.
У будинках без будинкових лічильників у грудні середня вартість опалювання квадратного метра вийшла 31 гривня 27 копійок. «Це висока вартість, але вона все одно менша, ніж та, що була в нормативному тарифі — 32 гривні 97 копійок. Таких будинків у Києві 10%, — зазначає Бушма, — і їхня кількість постійно зменшується. Лічильники ми разом з містом продовжуємо встановлювати».
«Контроль над відпусканням тепла за допомогою будинкових лічильників оголив проблему аномально високого споживання у деяких будинках, — розповідають у «Київенерго». — Причинами можуть бути крадіжки тепла (несанкціоновані врізання), розбалансування мереж, а також те, що в будинках не проведені заходи щодо енергозбереження». «Крадіжки теплоенергії як у Києві, так і в інших містах країни відбуваються як на добудованих комерційних площах, так і в квартирах, де проведено перепланування або надбудовані мансарди», — зазначає Бушма й наводить як приклад будинок по вулиці Кирилівській, де платіжки жителів у грудні істотно зросли. В одній з квартир вартість оплати тепла становила 7 тисяч 900 гривень. Причина в тому, що жителі другого поверху добудували мансарди, а стоматологічна поліклініка, що розміщувалася на першому поверсі, зайняла ще й підвальне приміщення. І все це незаконно обігрівалося централізованим опалюванням. До речі, представники клініки відмовилися підписати відповідний акт. Вочевидь, розуміють, що за крадіжку тепла можна відповідати за Кримінальний кодексом як і за будь-яку іншу крадіжку.
Ще однією проблемою «Київенерго» називає невчасне повідомлення показників квартирних лічильників у будинках, де частина квартир обладнані такими лічильниками, а частина — ні. «Розрахунок проводиться шляхом віднімання з місячних показників будинкового лічильника сумарних свідчень усіх квартирних приладів обліку. Різниця розподіляється на квартири без лічильників пропорційно опалювальній площі», — пояснюють у компанії. Бушма називає виниклу проблему системною й навіть глобальною.
Причини проблем у відносинах теплопостачальної організації та її споживачів розкриває директор «Київенерго» із правового забезпечення Ольга Ієвлєва. «Про те, що нормативне регулювання теплопостачання в Україні незавершене, ми зрозуміли ще два роки тому, — говорить вона. — Щойно ми перейшли на прямі договори із споживачами, коли був ухвалений закон 1198, ми зрозуміли, що в законодавстві є дискредитуючі норми».
Юрист розповідає про спроби усунути недоліки законодавства спільно з іншими зацікавленими відомствами, щоб надати теплопостачальним організаціям можливість нараховувати оплату за опалювання за нормою тим споживачам, які страждають через те, що їхні сусіди, котрі мають індивідуальні лічильники, не передають своєчасно показники приладів до компанії. «А потім, коли дані приладів надходять, ми робили б перерахунки», — пропонує юрист.
«У спробі змінити законодавство ми б’ємося два роки», — розповідає Ієвлєва й висловлює надію, що нинішні випадки з величезними платіжками посприяють тому, щоб Мінрегіон вніс зміни до правил. «Тому що, — додає юрист, — чим більше буде встановлено індивідуальних лічильників, тим більше страждатимуть через (недоліки) регулюючі норми й правила ті люди, у яких таких лічильників немає».
«Сьогодні якщо у квартирі є лічильник, але його власник не повідомив нам його показання, ми не маємо права виставляти йому рахунок ні за нормою, ні за середнім показником. Нерозподілені гігакалорії зобов’язані записати на того, у кого немає лічильника. Я вважаю, що це дискримінаційна норма, — переконана Ієвлєва. — Вона несправедлива щодо людей, які через ті чи інші причини не можуть встановити собі прилад обліку». Бушма додає, що після підвищення тарифів на тепло й гарячу воду рівень розрахунків дуже впав і за листопад — грудень не перевищує у столиці 70%.
P.S. Нечувано: київська влада просить жителів столиці з розумінням поставитися до переобтяження відділень «Ощадбанку» через наплив свідомих громадян, які бажають своєчасно сплатити за рахунками на житлово-комунальні послуги. Прес-служба КМДА цитує слова першого заступника мера Геннадія Пліса: «Ми знаємо, що в певних районах ситуація близька до дуже напруженої. Проте просимо киян проявити розуміння й людяність, адже графік, у якому працюють у відділеннях «Ощадбанку», вкрай складний». Пліс сподівається, що ситуацію вдасться врегулювати найближчим часом. «Керівництво міста зацікавлене в тому, щоб жителі столиці жили комфортно. Ми готові в рамках повноважень допомагати у вирішенні складних моментів і віримо, що разом ми зможемо здолати всі труднощі», — заспокоює обурених такою ситуацією киян перший заступник голови КМДА, але чомусь забуває хоча б вибачитися за завдані незручності. Особливо розчулює в цьому контексті слово «людяність». Виявляється, її має виявляти не мерія, яка не поклопоталася своєчасно про комфорт громадян, а самі ці громадяни мають пожаліти міську владу... за її нерозпорядливість.