Чим відгукнеться «мінімалка» в 3200?

Про це регулювальник повідомив у своєму офіційному прес-релізі. У ньому наголошується, що це рішення уряду позначиться на рівні інфляції як безпосередньо через збільшення споживчого попиту населення, переважно на продовольчі товари, й собівартості продукції, так і опосередковано через інфляційні очікування українців.

Бізнес поки не схильний роздавати страшні прогнози і вважає за краще робити висновки за результатами фінансового року.

«Щоб об’єктивно оцінити вплив зростання розміру мінімальної заробітної плати на економічну ситуацію, має минути хоча б один бюджетний рік. Оскільки нововведення діє лише місяць, і до того ж половину цього місяця були вихідні й святкові дні, у які бізнес, у принципі, завмирав, станом на сьогодні оцінити можна лише перспективи й можливі ризики», — пояснює старший юрист ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Інна Рудник.

За її словами, на сьогоднішній день побоювань у підприємців дійсно більше, ніж очікувань позитивного ефекту.

«Якщо для працівника бюджетної сфери подвоєння мінімальної заробітної плати означає зростання його доходів, то для рядового підприємця це в першу чергу збільшення витрат, розмір яких прив’язаний до «мінімалки» (збори, інші обов’язкові платежі). При цьому джерела доходу і, як правило, його розміри для підприємця залишаються незмінними. Очікується, що зростання мінімальної заробітної плати в перспективі позитивно позначиться на економічній ситуації, проте чи виправдаються подібні очікування — доки сказати неможливо», — говорить Рудник.

Є й позитив від «мінімалки 3200». Оскільки обов’язкові платежі й збори у більшості випадків прив’язані до розміру мінімальної заробітної плати, нововведення, поза сумнівом, має позитивно позначитися на місцевих і державному бюджетах, фондах, база яких формується за рахунок таких платежів.

«Стосовно інфляції, то це явище залежить від сукупності багатьох чинників, і в першу чергу від стабільності національної валюти й об’єктивності влади при оцінці курсу й формуванні бюджету на рік. У цілому зміна МЗП не має негативно позначитися на купівельній спроможності громадян і, отже, на рівні індексу інфляції. Проте, будь-які висновки можна буде зробити ближче до кінця 2017 року», — резюмує Рудник.

Днями інвестиційний банкір, глава Dragon Capital Томаш Фіала в інтерв’ю «Економічній правдиі, оцінюючи фінансовий стан України, заявив, що без траншів МВФ країна «не дотягне навіть до виборів Президента».  За словами Фіали, протягом цих трьох років (2017—2019) Нацбанк, Мінфін, держбанки й «Укрзалізниця» повинні будуть виплатити 14 млрд доларів за зовнішніми боргами, з урахуванням відсотків. «У золотовалютних резервах у нас зараз 15,5 млрд дол. З цих 15,5 млрд чистий резерв — 4 млрд дол., решта — це гроші МВФ», — розповів експерт, нагадавши, що торік державний борг зріс до $72 млрд через націоналізацію «Приватбанку».

Разом, за підрахунками Фіали, «близько $46 млрд становитиме зовнішній борг, ще близько $4 млрд — внутрішній валютний борг. Ще $22 млрд в еквіваленті гривневого боргу — це здебільшого ОВДП, зокрема ті 107 млрд грн, що були випущені для капіталізації «Приватбанку».

Таким чином, економіст переконаний, що без траншів МВФ Україна не зможе погасити держборг. «Не зможемо. Навіть до президентських виборів не зможемо дійти. Без траншів резерви почнуть танути. Ринки й населення цей тренд «розігріватимуть», і почнеться спіраль, яка у нас була в січні — лютому 2015 року, коли курс не можна було зупинити. Тому Президент і уряд, якщо вони хочуть бути переобраними, мають працювати з МВФ і збільшувати подушку резервів перед 2019 роком», — підсумував Фіала.

У той же час глава правління Центру розвитку ринкової економіки (CMD-Ukraine) Юрій Прозоров упевнений: без приватизації й зміни економічної політики 2017-го жодні транші курсу не допоможуть. «Від 30 тимчасово відкаталися, спекулянти заробили в черговий раз на недовірі громадян до НБУ, але тренд на девальвацію має фундаментальний характер», — говорить експерт.