Підкоп під святиню

Те, у що так не хотіли вірити захисники пам’яток Києва, виявилося правдою. Напроти Софії Київської може з’явитися висотна споруда, ще й з автостоянкою під землею. Експерти знайшли кілька проектів перебудови старої двоповерхової садиби на вулиці Володимирській, 21/20, якраз напроти Софійського собору. Що не ескіз — то «шедевр», практично кожен передбачає зведення висотної споруди на місці будинку в стилі неоренесансу, і майже кожен зазіхає на підземну частину Софійської площі. Найбільше обурив громадськість проект від ТОВ «Прометей-Стайл», в якому заплановано зведення десятиповерхівки з трирівневим підземним паркінгом.

НЕБЕЗПЕЧНІ ПРОЕКТИ З ШУХЛЯД

До останнього часу щодо будинку на розі Софійської площі та вулиці Володимирської не було жодних застережень, аж доки довкола нього не з’явився огороджувальний зелений паркан — перша ознака, що тут планують будівельні роботи. Оскільки інформаційних щитів разом з огорожею не з’явилося, активісти запідозрили, що навряд чи йдеться про реконструкцію чи реставрацію садиби, з балкона якої 22 січня 1918 року Михайло Грушевський зачитував Четвертий Універсал УНР. А кілька років тому садибу чомусь виключили з реєстру пам’яток історії та архітектури.

Громадська діячка, екс-депутат Київради Олена Терещенко (Єскіна) побоювалася, що поява зеленого паркану означає старт проекту тих часів, коли головним архітектором Києва був Сергій Бабушкін. За цим проектом планувалося будівництво офісно-житлового центру з підземною автостоянкою, він отримав схвалення містобудівної ради та був визнаний необхідним місту, але до останнього часу лежав у шухляді. Та, як виявилось, існують не менш загрозливі задуми.

«ПАРКІНГ МОЖЕ ДОСЯГТИ ГРУНТОВИХ ВОД»

Член Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Ірина НІКІФОРОВА зі своїх джерел у Міністерстві культури отримала інформацію, що 2011 року відомство погодило історико-містобудівне обґрунтування на згаданий проект компанії «Прометей-Стайл». А це ключовий документ для старту будівельних робіт. За планами забудовника, садиба не просто перебудовується під сучасну споруду, а повністю знищується — і це в історичній частині Києва, на території міста Ярослава та в охоронній зоні пам’ятки ЮНЕСКО Софії Київської.

ГОЛОС ІЗ «ФЕЙСБУКУ»

«Мені вдалося з’ясувати, що 2014 року до цього історико-містобудівного обґрунтування вносили зміни. Тож якщо перша версія вже юридично недійсна, бо має термін придатності п’ять років, то та, до якої внесли корективи, ще діє. Також відомо, що у 2011 і 2013 роках забудовник отримував від Міністерства культури дозволи на будівельні роботи, однак вони вже недійсні. Але чи зверталися зараз до Мінкультури, щоб отримати нові дозволи, невідомо, — зазначає Ірина Нікіфорова. — Але все це страшенно небезпечно для Софії. Трирівневий підземний паркінг передбачає, що палі забиватимуться метрів на 17, а це територія суворого гідрологічного режиму, і таке заглиблення може досягти рівня ґрунтових вод, що дуже небезпечно».

ХТО ПІДПИСАВ ЗЛОЧИННІ ДОКУМЕНТИ?

До речі, знайдене активістами сумнівне історико-містобудівне обґрунтування погодив Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень, коли його очолювала Олена СЕРДЮК (два роки тому була гендиректором Національного заповідника «Софія Київська», нині віце-президент Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць ICOMOS). Однак у розмові з «Днем» вона заперечила свою причетність до документа.

«Ви все переплутали. 2014 року дійсно інститут, який на той момент я не очолювала, розробив історико-містобудівне обґрунтування. Там немає мого підпису, тобто я до нього не маю жодного відношення, — пояснила Олена Сердюк, а також наголосила, що будь-яке будівництво впритул до Софії є незаконним.

«У 2013 — 2014 роках у Національному заповіднику «Софія Київська» були розроблені документи про охоронне зонування, їх подали на затвердження Мінкульту, на той час змінився міністр, і ці документи не розглянули. Так само ці документи не були розглянуті у Київській міській державній адміністрації через звільнення головного архітектора столиці. У цих документах зазначено, що об’єкт на Володимирській, 20/21 може бути не вище за 15 метрів, оскільки це зона гідрологічного контролю. І там категорично не може бути паркінгу та глобального заглиблення відповідних поверхів, — продовжує Олена Сердюк. — Ми були тут нещодавно з інспекційною перевіркою. Поки ніяке будівництво не проводиться і не може бути, бо діє відповідний мораторій міської ради про заборону будувати будь-що в буферній зоні Софії та Києво-Печерської лаври. Варто затвердити охоронне зонування, яке чомусь лежить у шухлядах заповідника, — тоді не буде маніпуляцій довкола цього питання».

ВИСОТНИЙ ДИСОНАНС

У всякому разі, про плани забудовників щодо території біля пам’ятки активісти планують повідомити експертам ЮНЕСКО. Тим паче на кінець березня заплановано візит фахівців комітету Всесвітньої спадщини до Києва. Наразі в активістів немає інформації, що Україна розповідала ЮНЕСКО про можливі загрози для Софії — а ми зобов’язані повідомляти про будь-які масштабні перебудови в її буферній зоні.

Десятиповерхівка напроти Софійського собору — це ще й візуальна небезпека для святині, адже споруда вища за неї. «Софійський собор — це історична архітектурна домінанта, і все довкола не повинно з ним дисонувати. А тут виходить, що проект і за масштабом буде великий, бо поруч — будинки на п’ять поверхів, і висотність перевищує норми. Будівля може просто затиснути Софію своїми розмірами, — додає Ірина Нікіфорова. — За моїми даними, поки Мінкульт дозволів забудовнику не давав. Але досвід будівництва на вулиці Гончара, 17 — 23 показує, що міністерство не давало жодних дозволів, а висотка стоїть. Якщо раптом почнеться будівництво на Володимирській, 21/20, це буде плювок в обличчя всім киянам».